Рішення № 82997517, 03.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року № 369/2756/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2017 року по теперішній час;

- зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 згідно п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) з 01 березня 2017 року по теперішній час, з урахуванням проведених виплат без обмеження граничним розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Києво-Святошинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та з 05.11.1997 отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу цивільної авіації. Позивач зазначає, що, з урахуванням положень п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713), пенсійним органом було здійснено перерахунок його пенсії з 01.03.2017 та з 01.03.2018, внаслідок чого розмір його пенсії з 01.03.2017 складав 14935,98 грн., з 01.03.2018 - 19489,83 грн., однак виплата пенсії у зазначені періоди здійснювалась у меншому розмірі, - виходячи з десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач пояснює, що у відповідь на його звернення, пенсійний орган повідомив йому, що розмір його пенсії підлягає обмеженню відповідно до вимог чинного законодавства та не може перевищувати 10740,00 грн. Такі дії пенсійного органу щодо обмеження розміру його пенсії позивач вважає протиправними, оскільки пенсія йому була призначена до 01.01.2016, а тому обмеження відповідачем її максимальним розміром при здійсненні перерахунку у 2017 році є таким, що порушує його право, набуте до набрання чинності Законів України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII та регламентоване їх нормами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача, в письмовому відзиві поданому до суду позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що обмежуючи пенсію позивача максимальним розміром Управління діяло відповідно до вимого законодавства України.

Відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, п.3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , з 05.11.1997, перебуває на обліку в Києво-Святошинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2017 (розмір пенсії 14935,98 грн. зменшено до 10740,00 грн.) та з 01.03.2018 (розмір пенсії 19489,83 грн. зменшено до: з 01.01.2018 - 13730,00 грн.; 01.07.2018 - 14350,00 грн.; з 01.12.2018 - 14970,00 грн.), що підтверджується розпорядженнями пенсійоного органу №185496 від 13.02.2019, довідкою з підписистеми про призначення та виплату пенсії щодо перерахунку пенсії згідно рішення №932440185496 від 18.12.2018.

В січні 2019 року позивач звернувся до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою щодо правильності обрахунку та виплати пенсійного забезпечення.

Розглянувши звернення позивача, пенсійний орган, листом від 11.02.2019 №74/Т-01, повідомив йому, зокрема, що згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встанвоелних законодавством, крім доплат до адбавок окремих категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії ОСОБА_1 становить 17759,48 грн., з 01.12.2018 виплата проводиться у розмірі 14970,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо обмеження граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2017 по теперішній час, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418.

Відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Згідно з абз. «в» п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Із наведеного слідує, що законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 встановлено розмір пенсії з 2017 року - 14935,98 грн., з 2018 року - 19489,83 грн.

Однак, виплата пенсії у зазначені періоди здійснювалась із урахуванням обмежень, - у 2017 році - в сумі 10 740 грн., а з 01.01.2018 - 13730,00 грн, з 01.07.2018 - 14350,00 грн, з 01.12.2018 - 14970,00 грн.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Водночас, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, пунктом другим розділом II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911VIII від 24.12.2015 року визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Ураховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги той факт, що пенсія позивачу була призначена ще у 1997 році на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» від 21.07.1992 року №418, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2004 від 17.03.2004, №20-рп/2004 від 01.12.2004, №8-рп/99 від 06.07.1999, №5-рп/2002 від 20.03.2002, №20-рп/2004 від 01.12.2004).

Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом вже призначеної пенсії, при визначенні її розміру не може застосовуватись законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Таким чином, обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються є неприпустимим, а тому дії відповідача щодо застосування обмеження граничного розміру пенсії при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017 є протиправними.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладені обставини та з метою захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017, а також зобов`язання здійснити виплату пенсії з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а отже, не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного пенсійного забезпечення з 01 березня 2017 року.

Зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 згідно п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) з 01 березня 2017 року, з урахуванням проведених виплат, без обмеження граничним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248571).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.