Рішення № 82997506, 10.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Справа № 0440/6694/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: позивача представника відповідача третя особа ОСОБА_1 Д. Пренко А ОСОБА_2 В. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із адміністративним позовом до Дніпровської міської ради у якому просить:

- визнати протиправною відмову Дніпровської міської ради, викладену в листі від 19.07.2018 року № 8/13-2000, яким було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безкоштовно) земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га, що розташована в межах міста Дніпра, житловий АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

- зобов`язати Дніпровську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безкоштовно) земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га, що розташована в межах міста Дніпра, житловий АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В обґрунтування позову позивач посилалася на протиправні дії відповідача щодо не надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки наведені відповідачем у листі від 19.07.2018 року № 8/13-2000 підстави відмови позивачу, суперечать приписам Земельного кодексу України, зокрема: статті 118, яка визначає вичерпну умову для відмови у наданні такого дозволу (невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку), а тому, на думку позивача, відсутність належним чином оформленої відмови у наданні дозволу, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що цей орган не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 .

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що запитувана позивачем ділянка входить до меж земельної ділянки, на яку управлінням надано містобудівний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 від 13.06.2017 року №14/27-546. Також відповідач зауважив, що позивач не скористався правом, передбаченим ч.3 статті 123 Земельного кодексу України для розроблення документації із землеустрою самостійно.

У відповіді на відзив на позов, позивач зазначила, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. В іншому позивач повторно навів доводи щодо протиправності дій відповідача, які зазначені у позові.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та у відзиві на позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До матеріалів справи надала клопотання про розгляд справи без її участі.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 18.03.2019 року, ОСОБА_4 пояснила, що надала паспорт своїй знайомій для оформлення на неї земельної ділянки.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.12.2017 року ОСОБА_3 звернулася до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, що розташована у межах АДРЕСА_2 Дніпра, житловий АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

До заяви позивач додала: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки.

На вказану заяву Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради відповів листом № 8/13-2000 від 19.07.2018 р., в якому зазначив, що згідно листа Головного архітектурно-планувального управління від 08.06.2018 року №4/16-1525 зазначена позивачем земельна ділянка знаходиться в межах ділянки, на яку управлінням надано містобудівний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 від 13.06.2017 №14/27-546.

За таких обставин задовольнити вимоги, викладені у клопотанні та підготувати проект рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не вбачається можливим.

Судом також встановлено, що у грудні 2017 року позивач зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, що розташована у межах міста Дніпра, житловий АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Листом від 09.01.2018 року №М-353/0-0.38-5/137-18 позивачу надано відповідь про відсутність станом на 01.01.2013 року у Державному реєстрі земель м.Дніпропетровська права власності або права користування земельною ділянкою, яка розташована у районі АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 .

26 грудня 2017 року позивач зверталася до Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради із заявою про надання інформації щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, що розташована у межах міста Дніпра, житловий АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються на підставі дозволу, який надає міська рада.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для місто¬ будівних потреб забороняється.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. ст. 18-20 Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесії міської ради є чергові та позачергові. Сесія складається з пленарних засідань міської ради, а також засідань постійних профільних комісій.

Відповідно до ст. 25 Регламенту усі проекти рішень міської ради попередньо розглядаються на засіданні виконавчого комітету міської ради в порядку, встановленому Регламентом.

Згідно зі ст. 26 Регламенту підготовку проектів рішень, що вносяться на розгляд ради, організовує автор проекту за дорученням міського голови. Проект рішення проходить опрацювання (збір погоджувальних підписів (візи).

Відповідно до п. 5 ст. 3 Регламенту проекти рішень, що готуються до розгляду радою, оприлюднюються на офіційному веб-порталі ради не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

24 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до міського голови Дніпровської міської ради із клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Як вбачається з Рішення Дніпровської міської ради від 21.12.2016 р. №174/17, гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в районі АДРЕСА_4 (п.15 Додатку до рішення).

В матеріалах справи міститься Містобудівний висновок щодо відведення земельної ділянки у районі вул.Мостової на замовлення гр. ОСОБА_4 .

У Висновку зазначено, що за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка знаходиться на території існуючої садибної забудови.

Розміщення жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на зазначеній території відповідає вимогам чинної містобудівної документації.

Згідно з рішенням міської ради від 21.12.2016 №174/17 (п.15 додатка до рішення міської ради) гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_4 .

На момент розгляду матеріалів проекту землеустрою розроблені та затверджені відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території, дія яких розповсюджується на запитувану територію, відсутні.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та в межах наданих повноважень управління погоджує за містобудівними вимогами, визначеними чинною містобудівною документацією, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_4 .

Умови відведення земельної ділянки за містобудівними вимогами відповідно до наявної містобудівної документації - за вказаним призначенням без обмеження строку використання.

Отже, як вбачається з наданих матеріалів, вже після надання гр. ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 04.12.2017 гр., позивач звернулася до міської ради із клопотанням за вх.№36/6802 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у районі АДРЕСА_5 .

Посилання представника позивача стосовно того, що відповідачем оформлено відмову у заяві не в розумінні ст.118 Земельного кодексу України (у формі листа) суд не може прийняти до уваги, оскільки форма відповіді не відображає суті та не впливає на зміст рішення.

Суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, у формі листа від 19.07.2018 року № 8/13-2000 відповідач послався на відповідні нормативні акти, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи рішення по справі, суд враховує, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в межах ділянки, на яку управлінням надано містобудівний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 від 13.06.2017 №14/27-546.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Крім того, щодо вимоги позивача - зобов`язати Дніпровську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безкоштовно) земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га, що розташована в межах міста Дніпра, житловий АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, то вказана вимога є похідною від первісної, а також суд не вправі втручатись у внутрішню діяльність суб`єкта владних повноважень, що віднесена до його виключної компетенції, та переймати на себе його дискреційні повноваження, вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти за результатами розгляду певної заяви, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Також суд зауважує про відсутність підстав для висновку щодо існування між позивачем та третьою особою спору про право цивільне, позаяк третя особа, як і позивач, на час вирішення судового спору не набув у встановленому порядку жодного речового права на спірну земельну ділянку. З огляду на те, що позовні вимоги стосуються виключно дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень встановленої процедури проведення державної реєстрації, даний спір не має ознак цивільно-правового спору та підлягає вирішенню адміністративним судом.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (49050, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75, ЄДРПОУ 37454258), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова