Рішення № 82996440, 09.07.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року Справа № 923/502/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дубномолоко", м.Дубно Рівненської області

до Приватного підприємства "Світлохім", м.Херсон Херсонської області

про зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. набуті без достатньої правової підстави

представники сторін в судове засідання не прибули,

Приватне акціонерне товариство "Дубномолоко" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 433 від 07.06.2019 до Приватного підприємства "Світлохім" (відповідач) про стягнення 50 000,00 грн. як набутих без достатньої правової підстави.

Ухвалою від 19.06.2019 р. господарський суд Херсонської області постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав клопотання від 02.07.2019 р. про проведення судового засідання у режимі відео конференції.

Відповідач в судове засідання не прибув. Ухвала суду від 19.06.2019 повернулася до Господарського суду Херсонської області з поштовою відміткою: "установа вибула".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 09.07.2019 місцезнаходженням відповідача є: 73026, м.Херсон, провулок Черкаський, будинок 22. Така ж сама адреса вказана позивачем при поданні позовної заяви до суду.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, оскільки судом вищевказане клопотання отримано 09.07.2019 р.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

08 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дубномолоко» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «Світлохім» (далі - Відповідач) був укладений договір поставки №08/14, за умовами якого відповідач поставляв та передавав у власність позивача товар (хімічну продукцію). Строк виконання зобов`язань між сторонами за цим договором закінчився в листопаді місяці 2016 року. Підтвердженням волевиявлення Відповідача є лист №235 від 15.11.2016р. (а.с.17) щодо зміни найменування підприємства та її організаційно-правової форми з ПП «Світлохім» на ТОВ «Світло-Хімсервіс».

Матеріалами справи підтверджується, що 01 грудня 2016 року між ТОВ «Світло-Хімсервіс» і ПАТ «Дубномолоко» було укладено інший Договір поставки №47 (а.с.13-16).

Позивач помилково згідно платіжного доручення №2674 від 12.02.2019р. перерахував на рахунок ПП «Світлохім» кошти в сумі 50000.00 грн. (а.с.18).

Позивач у позові стверджує, що неодноразово письмово звертався до ПП «Світлохім» стосовно безпідставності набуття ним коштів, вказуючи про обов`язок повернути їх. Однак, такі дії не принесли позитивного результату.

В подальшому для уточнення місцезнаходження та наявності можливих правонаступників Відповідача Позивач письмово звернувся до ТОВ «Світло-Хімсервіс», від якого отримав відповідь, що товариство не має ніякої можливості посприяти поверненню коштів від іншої юридичної особи (а.с.23).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, загальна умова частини першої вказаної статті звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Суд погоджується з думкою позивача, що в даному випадку припинення договірних зобов`язань по Договору поставки №08/14 від 08.01.2014р. відбулося належним чином за пропозицією з сторони відповідача у відповідності ст.188 ГК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України”, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Світлохім», (73026, м.Херсон, пров.Черкаський, Код ЄДРПОУ 33860841) на користь Приватного акціонерного товариства «Дубномолоко» (35600, Рівненська обл., м.Дубно, вул.Грушевського, 117А, код ЄДРПОУ 05496081, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» м. Київ, МФО 380281) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 50000,00 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 12.07.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова