Рішення № 82996234, 01.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1211/19Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши матеріали справи № 916/1211/19

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фрутаром Етол (Україна)” (код – 39001959, 03143, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 150А).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Левада” (код – 34055728, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 3).

про стягнення 108616,60 грн.

на підставі заборгованості за поставлений товар

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

СУТЬ СПОРУ: 26.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Фрутаром Етол (Україна)” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Левада” про стягнення 108616,60 грн.

02.05.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали суд надіслав позивачу та відповідачу на юридичну адресу згідно витягу з ЄДР. Копія ухвали була отримана позивачем 10.05.2019 року та відповідачем – 20.05.2018 року, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

13.05.2019 року через канцелярію суд отримав заяву про зменшення позовних вимог: стягнення 25550,89 грн., з яких 6746,86 грн. – штрафу, 4048,11 грн. – 3% річних та 14755,92 грн. – інфляційних.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

15.09.2015р. між Позивачем Відповідачем укладено договір поставки № ТД-075, згідно о до умов п.1.1. якого позивач, як постачальник, зобов`язувався передавати у власність відповідача, як покупця - товар у визначеній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній — прийняти товар і оплатити його на визначених договором умовах.

Згідно з п. 3.1. договору ціна на товар вказується в накладних.

Згідно в п. 3.4 договору відповідач зобов`язувався оплачувати отриманий товар протягом 75 календарних днів з дня поставки товару, причому якщо останній день строку оплати припадав на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то днем виконання зобов`язання вважався перший за ним робочий день.

Так, протягом березня-червня 2018 року позивач фактично поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 153 616,03 грн., що підтверджено копіями відповідних видаткових накладних.

Позов ґрунтується на тому, що Відповідач сплатив вказану суму частково, в розмірі 69944,25 грн., що є залишком після зарахування здійсненої відповідачем оплати в розмірі 100000,00 грн. за попередню поставлену партію товару. Зважаючи на це заборгованість за поставлений товар згідно з вищевказаними накладними з урахуванням часткової оплати складала 83 671,78 грн., яку Відповідач сплатив 26.04.2019 року.

Тому, Позивач посилаючись на п.7.6. Договору, ст. 625 ЦК України, враховуючи несвоєчасну оплату за поставлений товар, просить суд стягнути з Відповідача: 25550,89 грн., з яких 6746,86 грн. – штрафу, 4048,11 грн. – 3% річних та 14755,92 грн. – інфляційних.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, розраховано інфляційні та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача. Їх розміри, відповідно, становлять 14755,92грн. – інфляційні та 4048,11грн. – сплата 3% річних.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 6746,86грн. штрафу то суд зазначає наступне.

Пунктом 7.6., укладеного між сторонами договору, встановлено, що в разі несвоєчасної сплати товару покупець (відповідач по справі) на вимогу постачальника (позивача) сплачує останньому штраф в розмірі 5% річних від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів за весь період прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, за своєю правовою природою, передбачений пунктом 7.6. договору штраф – фактично є пенею.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А стаття 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з вказаних норм чинного законодавства, розрахунок пені має бути здійснений з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ та припиненням її нарахування через 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги такий розрахунок та з огляду на те, що сума пені, з урахуванням діючих за період прострочення розмірів подвійних облікових ставок НБУ (34% - 36% річних), то навіть з обмеженням термінів нарахування пені 6-ти місячним строком – сума пеня, яка б підлягала до стягнення – є більшою, ніж заявлено позивачем.

Тому, в цій частині позовні вимоги, також, підлягають задоволенню, приймаючи до уваги право позивача на стягнення суми пені у меншому розмірі.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Левада” (код – 34055728, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрутаром Етол (Україна)” (код – 39001959, 03143, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 150А): 6746 гривень 86 коп. пені, 4048 гривень 11 коп. сплати 3% річних, 14755 гривень 92 коп. інфляційних; 1921 гривню судового збору та 8550 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 липня 2019 р.

Суддя О.А. Демешин