Ухвала суду № 82996096, 12.07.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.07.2019 р. справа 914/1337/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П., розглянувши матеріали

заяви:товариства з обмеженою відповідальністю «Сервістеплоенергомонтаж», м. Новий Розділ, Львівська область,про:забезпечення позову,у справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Сервістеплоенергомонтаж», м. Новий Розділ, Львівська область,до відповідача:приватного підприємства «Тіз-Карбогаз», м. Львів,про: стягнення 933401,89 грн (з яких: 716088,80 грн – основний борг, 129170,50 грн - пеня, 66954,23 грн – інфляційні втрати, 21188,36 грн – три відсотки річних),визнав, що подана заяву про забезпечення позову, що є додатком № 1 до позовної заяви поданою без додержання вимог, визначених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України, з таких підстав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість позивач не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, більше того, подав заяву, яка є не підписаною.

Підсумовуючи вищезазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 ГПК України, адже подана до суду не підписаною, а в частині змісту, не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, заява ТзОВ «Сервістеплоенергомонтаж» про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Додатково, суд звертає увагу заявника, що платіжне доручення № 979 від 27.06.2019 про оплату судового збору та виписка АТ «Укрбудінвестбанк» за рахунками товариства, які долучені до матеріалів заяви не відповідають встановленим законом вимогам, зокрема, подаються в оригіналі чи належним чином засвідченій копії. Вказані докази не відповідають встановленим вимогам (подані без підписів та печаток банку), проте суд при перевірці таких, встановив, що судовий збір є зарахований до спеціального фонду державного бюджету України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сервістеплоенергомонтаж» про забезпечення позову (вх. № 1882/19) з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення виявлених порушень заявник у праві повторно подати заяву про забезпечення позову.

Додаток: заява про забезпечення позову – на 2 арк.

Суддя Трускавецький В.П.