Рішення № 82996091, 10.07.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 Справа № 914/658/19

місто Львів

За позовом: публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод",до відповідача:акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",про:стягнення 4'625'499,86 грн. СуддяРим Т.Я.Секретар судового засіданняКушта А.М.Представники:позивача:Гнатенко Сергій Іванович – адвокат,відповідача:Плесканка Олег Володимирович – адвокат.Процедури.

1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4'398'828,87 грн.

2. Предметом позову (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) є стягнення 4'625'499,86 грн., з яких

- 4'104'000,00 грн. основного боргу,

- 325'565,16 грн. пені,

- 54'645,04 грн. – 3% річних,

- 141'289,66 грн. інфляційних втрат.

3. Підставою позову є порушення умов договору поставки № СВРЗ-03-22-18-154/ю від 06.11.2018.

4. Ухвалою суду від 15.04.2019 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.05.2019. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки не виконав свого обов`язку з оплати вартості отриманого товару вартістю 4'104'000,00 грн. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов`язань позивач здійснив нарахування відповідачеві пені, 3% річних та інфляційних втрат.

6. Разом з позовом заявлено орієнтовний розмір судових витрат, які складаються з:

- 69'382,50 грн. сплаченого судового збору;

- 30'000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечення відповідача (а.с. 209).

7. Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому не заперечив позовні вимоги по суті.

8. Відповідач просить зменшити належний до сплати розмір штрафних санкцій на 50% у зв`язку з тим, що строк прострочення оплати товару є незначний, а позивач не надав доказів наявності реальних збитків від прострочення відповідачем платежів.

9. Зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 5'000,00 грн., зважаючи на неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30'000,00 грн. з ціною позову, характером спірних правовідносин, категорією складності та обсягом доказів.

Відповідь на відзив (а.с. 217-219).

10. Розмір пені не підлягає зменшенню, адже заборгованість відповідача становить понад 100 днів. Крім того, відповідач не вживав жодних заходів для вирішення питання погашення заборгованості, не надав суду доказів, які характеризують майновий стан сторін, свідчать про вірогідність порушення інтересів сторін по справі, інші виняткові обставини, які може врахувати суд для зменшення розміру пені.

11. Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не підлягають зменшенню, оскільки відповідач не заявив про це клопотання та не надав відповідних доказів, що підтвердили б неспівмірність таких витрат.

Заперечення на відповідь.

12. Відповідач не подав до суду заперечення на відповідь позивача.

Фактичні обставини справи.

13. Сторони у справі уклали Договір поставки № СВРЗ-03-22-18-154/ю від 06.11.2018 (далі – Договір) (а.с. 57-61). За умовами пункту 1.1 цього Договору постачальник (позивач у справі) зобов`язується протягом 2018 року поставити покупцю (відповідач у справі) товари, зазначені в Специфікації № 1 (Додаток № 1) до цього Договору, що є невід`ємною частиною Договору, а покупець – прийняти і оплатити такі товари згідно з умовами Договору.

14. Ціна цього Договору становить 4'104'000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 684'000,00 грн. (пункт 3.1 Договору). Згідно зі Специфікацією № 1 (а.с. 62) сторони погодили поставку товару загальною вартістю 4'104'000,00 грн.

15. Відповідач надіслав позивачу лист № 2620 від 30.11.2018 (а.с. 63), у якому просив відвантажити у грудні 2018 року зазначений у Специфікації № 1 товар.

16. Позивач поставив відповідачеві товар вартістю 4'104'000,00 грн., що підтверджується накладною № КС3-0001210 від 04.12.2018 (а.с. 66) та актом прийому-передачі товару № 13 від 04.12.2018 (а.с. 67).

17. Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № КС3-100494 від 04.12.2018 на суму 4'104'000,00 грн. (а.с. 65). Позивач виписав 04.12.2018 податкову накладну № 15 (а.с. 68-69). Державна фіскальна служба України зареєструвала вказану податкову накладну 26.12.2018.

18. Доказів оплати відповідачем вартості отриманого товару немає в матеріалах справи. Відповідач не заперечив тієї обставини, що оплата не була проведена.

19. Позивач надіслав відповідачеві претензію № 4021/64 від 28.01.2019 (а.с. 179-181) про сплату основної заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Факт надіслання претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 182, 183).

20. Доказів надання відповідачем відповіді на претензію немає в матеріалах справи.

Оцінка суду.

21. Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

22. Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з пунктом 4.2 Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 10 банківських днів з дати отримання товару на підставі виставленого рахунку постачальником, але не раніше реєстрації податкової накладної. Датою отримання товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару.

23. Як установлено судом, відповідач отримав товар 04.12.2018. Беручи до уваги реєстрацію податкової накладної 26.12.2018, обов`язок відповідача оплатити отриманий товар настав 26.12.2018. Незважаючи на зазначене, відповідач не оплатив товару. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 4'104'000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

24. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

25. Здійснивши перевірку розрахунків позивача, суд погоджується з визначеною позивачем сумою пені. Таким чином, до стягнення підлягає 325'565,16 грн. пені.

26. Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься й у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

27. Водночас, частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

28. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом більше 6 місяців не сплачує позивачу заборгованість, тобто жодним чином не виконав свого зобов`язання. В матеріалах відсутні докази того, що відповідач намагається виконати свої зобов`язання та вживає для цього якихось заходів. Відповідач не надав суду жодних доказів свого складного матеріального стану, збитковості діяльності тощо. Не навів відповідач інших власних інтересів, які варто було узяти до уваги при можливому зменшенні належної до сплати неустойки.

29. Щодо твердження відповідача про відсутність збитків у відповідача, то суд звертає увагу, що сам факт невиконання відповідачем зобов`язання у визначений договором строк позбавляє можливості використання позивачем недоотриманих грошових коштів у своїй господарській діяльності. Більше того, відповідач, уклавши Договір, погодився на умови Договору про нарахування пені.

30. З огляду на вищевказане в сукупності, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Щодо стягнення інфляційних втрат та процентів річних.

31. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

32. Здійснивши перевірку розрахунків позивача, суд погоджується з розміром заявлених позивачем інфляційних втрат та 3% річних. Таким чином, в межах визначених позивачем сум, до стягнення підлягає 141'289,66 грн. інфляційних втрат та 54'645,04 грн. – 3% річних.

33. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

34. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

35. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

36. Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 69'382,50 грн. витрат на оплату судового збору.

37. Представник позивача в судовому засіданні 10.07.2019 подав заяву про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить прийняти додаткове рішення, яким покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40'000,00 грн.

38. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

39. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат. За таких обставин суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 74, 81, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (юридична адреса: 03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Зубенка, будинок 2; ідентифікаційний код 40123439) на користь публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (юридична адреса: 39621, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Івана Приходька, будинок 141; ідентифікаційний код 05756783) 4'104'000 (чотири мільйони сто чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 325'565 (триста двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 16 коп. пені, 141'289 (сто сорок одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 54'645 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 04 коп. - 3% річних, 69'382 (шістдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 50 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл решти судових витрат на 24.07.2019 о 10:40 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, 2 поверх).

4. Встановити позивачеві строк до 15.07.2019 для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу. Зобов`язати позивача надіслати ці докази негайно відповідачеві.

5. Встановити відповідачеві строк до 22.07.2019 для подання заперечень. Зобов`язати відповідача надіслати ці заперечення негайно позивачеві.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.07.2019.

Суддя Рим Т.Я.