Рішення № 82993593, 11.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2019 року № 826/17989/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комісія Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

29.12.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» (ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА») до Державної фіскальної служби України (ДФС України) про:

- визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2017 №264384/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №2, №264386/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №3, №264385/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №4, №264383/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №7;

- зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» від 18.09.2017 №2, №3, №4, №7;

- визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, оформленого квитанцією від 30.10.2017 №2, реєстраційний номер документа: 159483733, про неприйняття Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1;

- зобов`язання ДФС України прийняти Таблицю даних платника податків від 27.10.2017 №1 та врахувати інформацію, наведену ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» у Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1 згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комісію ДФС України та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018 прийнято відмову ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» від позову та закрито провадження у справі в частині позивних вимог про:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2017 №264384/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №2, №264386/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №3, №264385/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №4, №264383/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №7;

- зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» від 18.09.2017 №2, №3, №4, №7.

В судовому засіданні представник позивача вимоги в частині визнання протиправним рішення ДФС України, оформленого квитанцією від 30.10.2017 №2 про неприйняття Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1 та зобов`язання ДФС України прийняти вказану таблицю та враховувати наведену в ній інформацію, підтримала й просила задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що відповідач без належних для того підстав та без жодних обґрунтувань не прийняв Таблицю даних платника податків від 27.10.2017 №1, подану ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» як інформацію за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 за №753/30621 (Критерії).

Представник вказала, що інформація, що міститься у Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1, має враховуватись при проведенні постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування вказаним Критеріям, а тому не прийняття вказаної Таблиці порушує права позивача.

Також представник зауважила, що у зв`язку із втратою чинності Критеріїв, вимога про прийняття та врахування вказаної Таблиці не втратила для позивача актуальності, адже відповідно до пункту 38 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 01.07.2017, в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

Представники відповідача й третьої особи в засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, хоча ДФС України й відповідна комісія про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином. При цьому відзиву, заперечень чи пояснень на позовні вимоги в цій частині також не подали.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника позивача, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України) та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.10.2017 у зв`язку із зупиненням ДФС України реєстрації податкових накладних ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» від 18.09.2017 №2, №3, №4, №7, позивачем складено та подано до контролюючого органу за місцем обліку Таблицю даних платника податків №1, у формі згідно з додатком до Критеріїв, у якій відповідно до графи 4 «Код згідно з УКТ ЗЕД / ДК 016 - 2010 (постачання (виготовлення) товарів / послуг) визначені коди УКТ ЗЕД товарів, які зазвичай постачаються позивачем, а у графі 3 «Код згідно з УКТ ЗЕД / ДК 016 - 2010 (придбання (отримання) товарів / послуг) визначені коди товарів / послуг, що придбаваються позивачем.

Отже, вказана Таблиця відображає специфіку господарської діяльності ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» за кожними видами економічної діяльності в рамках яких складені в тому числі податкові накладні ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» від 18.09.2017 №2, №3, №4, №7.

30.10.2017 ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» отримано від ДФС України квитанцію №2 згідно якої вказану Таблицю доставлено до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві). Зазначено, що документ не прийнято.

В графі квитанції №2 від 30.10.2017 «Виявлені помилки» вказано «Документ не прийнято. Дочекайтесь результату розгляду Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1».

Позивач вважає, що відповідачем прийнято протиправне рішення у формі квитанції №2 від 30.10.2017, а тому звернувся до суду із вказаними вимогами про скасування такого рішення та зобов`язання ДФС України прийняти наведену Таблицю й враховувати наведену в ній інформацію.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та / або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та / або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та / або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та / або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та / або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Аналіз положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту). При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів / послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми податку на додану вартість до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

Згідно пунктів 1-3 Критеріїв оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та / або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та / або придбаваються платником податку.

Суд зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин Таблиця даних платника податку на додану вартість передбачалась як додаток до Критеріїв.

Тобто, платник податків подає зазначену інформацію у формі Таблиці, форма якої передбачена додатком до Критеріїв.

Інформація зазначена у такій Таблиці у разі її врахування Комісією ДФС використовувалась під час здійснення Моніторингу, отже на час чинності Критеріїв (до 25.05.2018) впливала на оцінку ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, при здійсненні моніторингу податкових накладних контролюючий орган враховує інформацію, зазначену у Таблиці, яка відображає специфіку господарської діяльності, та приймає рішення про реєстрацію або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Необхідність моніторингу податкових накладних / розрахунків коригування викликана в тому числі й тим, щоб платники податків не проводили господарські операції, оподатковувані податком на додану вартість, що не є типовими для їх звичайної господарської діяльності.

З 22.03.2018 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, пункт 5 якого передбачає, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та / або придбаваються (отримуються) платником податку;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016- 2010), що постачаються (виготовляються) та / або придбаваються платником податку.

Аналіз форм таблиць даних платника податку, передбачених як додатки до Критеріїв та до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - свідчить про аналогічність змісту можливого наповнення таких таблиць.

Згідно пункту 38 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 01.07.2017, в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

Отже, факт врахування ДФС України Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1, поданої ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА», й на даний момент має значення для позивача адже унеможливлює зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування складених ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» за операціями, що відображені в такій Таблиці.

Судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» є надання рекламних послуг відповідно до коду КВЕД-2010 73.11 «Рекламні агентства».

В межах власної господарської діяльності ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» надає послуги з розповсюдження інформації стосовно продукції замовника цих послуг з метою поширення попиту та збільшення продажу товарів замовника (торговельної мережі), тобто позивач постачає послуги за кодом ДК 009:2010 73.11 «Послуги рекламних агентств».

Як пояснив представник позивача рекламні послуги зазвичай складаються з деяких етапів: розробка плану заходів; виготовлення рекламних матеріалів (плакати, листів, флаєри тощо); їх розміщення (у разі необхідності); проведення самого заходу (роздачі листівок, подарунків, акцій тощо).

З метою надання рекламних послуг, в залежності від місця проведення акції та кількості залучених осіб, позивач залучає також послуги інших рекламних агентств (послуги за кодом ДК 009:2010 73.11 «Послуги рекламних агентств») та замовляє й купує друковані матеріали для проведення рекламних заходів (код УКТЗЕД 49.11 «Інша друкована продукція, включаючи друковані репродукції та фотографії»).

У Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1 зазначено, що ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» в межах господарської діяльності за КВЕД-2010 73.11, придбає товари та послуги за ДК 009:2010 73.11 та УКТЗЕД 49.11 та постачає послуги за ДК 009:2010 73.11.

Факт здійснення ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» господарської діяльності згідно інформації наведеної Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не заперечується.

Отже, вказана у Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1 інформація є достовірною.

Станом на час подання ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1, процедура прийняття такої Таблиці визначалась Критеріями.

Згідно абзаців 2, 3 пункту 3 Критеріїв інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п`яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Відповідно до пункту 4 Критеріїв інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.

Згідно пункту 5 Критеріїв у разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації в порядку, передбаченому цим пунктом, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню.

Таким чином, єдиною підставою для неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу, є прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування такої інформації.

Водночас, підстава для прийняття Комісією ДФС вказаного рішення також одна - надходження до контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до Критеріїв.

У відповідності до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України та частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

Судом не встановлено, а сторонами не доведено факту надходження до контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про надання ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» недостовірної інформації у Таблиці від 27.10.2017 №1 та не встановлено змісту такої податкової інформації. Більш того, матеріали справи та встановлені судом обставини свідчать про достовірність такої інформації.

Згідно пунктів 2, 12 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Згідно квитанції №2 від 30.10.2017 Таблицю даних платника податків від 27.10.2017 №1 контролюючим органом не прийнято. Виявлено помилки. Вказано «Документ не прийнято. Дочекайтесь результату розгляду Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1».

Необхідно зауважити, що зі змісту квитанції №2 від 30.10.2017 не вбачається прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації з Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що отримання ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» квитанції №2 від 30.10.2017 не свідчить про прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації, зазначеної в Таблиці від 27.10.2017 №1. Дана квитанція вказує виключно на неприйняття відповідачем Таблиці від 27.10.2017 №1 та не є рішенням, прийнятим Комісією ДФС згідно пункту 5 Критеріїв.

Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів врахування, станом на час виникнення спірних правовідносин, інформації, що міститься в Таблиці від 27.10.2017 №1. При цьому, про протилежне опосередковано свідчать рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2017 №264384/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №2, №264386/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №3, №264385/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №4, №264383/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.09.2017 №7.

Тому, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА», яка полягає в безпідставному неврахуванні інформації, наданої позивачем в Таблиці від 27.10.2017 №1.

Належним способом відновлення та подальшого захисту права позивача, порушеного вказаною бездіяльністю відповідача, суд вважає є зобов`язання ДФС України прийняти Таблицю даних платника податків від 27.10.2017 №1 та врахувати інформацію, наведену ТОВ «І ЕС ТІ МЕДІА» у Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру за яку сплатив судовий збір у розмірі 1600 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 800 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неврахування інформації, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» в Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1, - протиправною.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти Таблицю даних платника податків від 27.10.2017 №1 та враховувати інформацію, наведену Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» у Таблиці даних платника податків від 27.10.2017 №1, згідно із пунктом 38 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» (місцезнаходження юридичної особи: 02160, місто Київ, проспект Возз`єднання, будинок 15/17, офіс 318-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 36602919).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39292197).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комісія Державної фіскальної служби України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39292197).

Суддя О.М. Чудак