Рішення № 82993382, 01.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2019 року справа №640/18390/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Бондаренка І.В.;

відповідача: Демченка С.В.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фармпланета")доОфісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач, Офіс ДФС)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2018 року №0009151401 та №0009141401На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ "Фармсепт 2014", ПП "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а ТОВ "Фармпланета" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови формування об`єкта до оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість; коригування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість здійснено відповідно до вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України у зв`язку із невірним найменуванням товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/18390/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 01 липня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 16 серпня 2018 року №0009151401 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статі 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Фармпланета" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 952 904,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 5 301 936,00 грн. та за штрафними санкціями - 2 650 968,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 16 серпня 2018 року №0009141401 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ "Фармпланета" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2 679 908,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 134 926,00 грн. та за штрафними санкціями - 535 982,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 11 липня 2018 року №2097/28-10-14-01/36852896 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" (код ЄДРПОУ 36852896), тел. 496-28-38) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки зафіксовано наступні порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток на суму 2 134 926,00 грн., у тому числі за 2015-2017 роки; статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статі 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість на суму 5 484 184,00 грн., у тому числі за квітень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року, січень-червень 2017 року.

Порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України обґрунтовані безпідставним не включенням позивачем до складу інших доходів у суми вартості товарів по операціям із ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" у зв`язку із безоплатним одержанням товарів, оскільки операції із вказаними контрагентами є нереальними, а саме: нереальність придбання спирту від ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми", введення в обіг якого не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження спирту (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланцюгах його придбання, постачальниками якого є підприємства, що фігурують в ухвалі від 01 березня 2017 року по справі №757/11984/17-к.

Наведене порушення призвело до порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилось у документуванні господарських операцій із ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" та відображенні у бухгалтерському обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальником.

Порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статі 192 Податкового кодексу України обґрунтовані безпідставним коригуванням податкових зобов`язань з податку на додану вартість у бік зменшенні за рахунок виписки розрахунків коригування на неплатників податку на додану вартість, а саме: в останній день кожного місяця підприємство виписує податкові накладні на неплатника податку на додану вартість, в останній день наступного місяця підприємство виписує розрахунок коригування до таких податкових накладних на зменшення податкових зобов`язань за відсутності підстав для складання розрахунку коригування.

В частині епізоду порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України суд звертає увагу, що згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Фармпланета" з його контрагентами - ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми", мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Наявні у справі докази підтверджують, що між ТОВ "Фармпланета" (покупець) та ТОВ "Фармсепт 2014" (продавець) укладено договір №169 від 09 лютого 2015 року, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю медикаменти в асортименті, кількості та ціні, визначених у видаткових накладних, що складаються на кожну партію товару.

Згідно з пунктом 2.2 договору поставка товару здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок продавця на склад покупця за адресою: 08128, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23Л на умовах DDP згідно Інкотермс 2010 року.

Відповідно до видаткових накладних, датованих лютим-серпнем 2015 року, ТОВ "Фармсепт 2014" поставило позивачу спирт (спирт етиловий 96%, етіл 96%) та виписало відповідні податкові накладні, перелік яких наведено на стор. 10 акта перевірки, на загальну суму 8 068 742,78 грн., у тому числі податок на додану вартість 527 865,70 грн.

Між ТОВ "Фармпланета" (покупець) та ТОВ "Фарма-Інвест" (продавець) укладено договір №1679ю від 30 жовтня 2014 року, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю медикаменти в асортименті, кількості та ціні, визначених у видаткових накладних, що складаються на кожну партію товару.

Згідно з пунктом 2.2 договору поставка товару здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок продавця на склад покупця за адресою: 08128, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23Л на умовах DDP згідно Інкотермс 2010 року.

Відповідно до видаткових накладних від 29 січня 2015 року ЦБИ-02931 та ЦБИ-02932 ТОВ "Фарма-Інвест" поставило позивачу спирт (спирт етиловий 96%, етіл 96%) та виписало податкові накладні від 29 січня 2015 року №№271, 272 на загальну суму 470 413,94 грн., у тому числі податок на додану вартість 30 774,74 грн.

Між ТОВ "Фармпланета" (покупець) та ТОВ "Логістік фарм груп" (продавець) укладено договір №22/09/1745ю від 30 вересня 2015 року, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю медикаменти в асортименті, кількості та ціні, визначених у видаткових накладних, що складаються на кожну партію товару.

Згідно з пунктом 2.2 договору поставка товару здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок продавця на склад покупця за адресою: 08128, Київська обл. , Києво - Святошинський район, с . Мила , вул. Комарова, 23Л на умовах DDP згідно Інкотермс 2010 року.

Відповідно до видаткових накладних, датованих жовтнем, груднем 2015 року, січнем, березнем, травнем 2016 року, ТОВ "Логістік фарм груп" поставило позивачу спирт (спирт етиловий 96%, етіл 96%) та виписало відповідні податкові накладні, перелік яких наведено на стор. 24 акта перевірки, на загальну суму 7 764 023,42 грн., у тому числі податок на додану вартість 507 926,78 грн.

Між ТОВ "Фармпланета" (покупець) та ТОВ "Фарма мед Суми" (продавець) укладено договір №06/11 від 25 листопада 2016 року, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю медикаменти в асортименті, кількості та ціні, визначених у видаткових накладних, що складаються на кожну партію товару.

Згідно з пунктом 2.2 договору поставка товару здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок продавця на склад покупця за адресою: 08171, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова 3, на умовах DDP згідно Інкотермс 2010 року.

Відповідно до видаткових накладних, датованих груднем 2016 року, січнем-березнем, червнем 2017 року, ТОВ "Фарма мед Суми" поставило позивачу спирт (спирт етиловий 96%) та виписало відповідні податкові накладні, перелік яких наведено на стор. 29 акта перевірки, на загальну суму 3 709 677,68 грн., у тому числі податок на додану вартість 242 689,20 грн.

За поставлений спирт позивач перерахував на рахунки постачальників грошові кошти на повну суму поставки, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями та довідками банку про списання грошових коштів. Обставини оплати за поставлений товар зафіксовані в акті перевірки (стор. 12, 18, 24, 30) та визнаються відповідачем.

Відповідні суми вартості придбаного товару включено позивачем до складу витрат, а відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Проте, відповідач вважає, що ТОВ "Фармпланета" повинно було включити суму вартості придбаного у ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" спирту до складу інших доходів, як такого, що отриманий безоплатно від неідентифікованого постачальника, оскільки спірні господарські операції є нереальними.

Крім того, в акті перевірки міститься посилання на підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який дає визначення фінансової допомоги, однак, відомостей про отримання позивачем отримання фінансової допомоги не вказано.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

В акті перевірки не встановлено відсутності первинних документів, у свою чергу судом встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (акти здачі-приймання наданих послуг), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи відповідача про не підтвердження постачання товару - спирту по ланцюгу постачання із посиланням на ухвалу не вказаного відповідачем суду від 01 березня 2017 року по справі №757/11984/17-к відхиляються судом як безпідставні, оскільки відповідач не надав суду належним чином засвідченої копії такої ухвали та не обґрунтував її преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Посилання відповідача на відомості електронних баз даних і податкову інформацію про ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми", а також інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання спирту, зокрема ТОВ "ВФК "Біо-Фарма ЛТД", згідно з якими не підтверджено реальність господарських операцій із контрагентами та не встановлено походження спирту, виходячи з того, що зазначене не підтверджується будь-якими доказами, а ймовірні порушення по ланцюгу постачання особами, з яким позивач не мав правових відносин, не впливають на податковий облік спірних господарських операцій.

Крім того, суд звертає увагу, що будь яких порушень з приводу правильності відображення позивачем доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, по господарським операціям із подальшого продажу придбаного позивачем спирту в акті перевірки не встановлено, а реальність господарських операцій із подальшого продажу позивачем спирту, відповідачем не заперечується, як і, власне, факт продажу такого товару.

За визначенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Пункт 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Таким чином, до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, зокрема інших доходів, відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Фармпланета" отримувало від ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" суми безповоротної фінансової допомоги, зокрема у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми.

Навпаки, у межах спору кошти за товар отримували постачальники - ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми", а не позивач, тому посилання в акті перевірки на підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є безпідставним.

Зібрані у справі докази вказують, що позивач перерахував на користь постачальників грошові кошти, а доводи відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій щодо поставки товару - спирту нормативно та документально не підтверджуються.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів із його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Суд на підставі наявних у справі доказів встановив, що ТОВ "Фармпланета" здійснює діяльність з оптової торгівлі фармацевтичними товарами та має відповідні ліцензії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров`я України

Як встановлено в акті перевірки (стор. 3), ТОВ "Фармпланета" орендує частину нежитлових приміщень площею 1500 кв. м. адміністративно-побутової будівлі, розташованої за адресою: Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова 3-а, у ТОВ "Склад-Логістика". На стор. 5 акта перевірки також встановлено та визнається сторонами, що позивач має центральний аптечний склад та регіональні аптечні склади.

Згідно з інформацією акта перевірки (стор. 111), яка також визнається сторонами та підтверджується даними звітів форми 1 ДФ, станом на 01 січня 2015 року у штаті ТОВ "Фармпланета" працювало 831 особа; станом на 31 грудня 2017 року - 590 осіб.

Таким чином, позивач володіє належною матеріальною базою для здійснення основного виду діяльності.

Як зазначив позивач, придбаний у ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" спирт у подальшому реалізований контрагентам позивача, що підтверджується реєстрами оприбуткування та реалізації спиртів за період 01 січня 2015 року - 31 грудня 2017 року та податковими накладними, копії яких містяться у справі. Доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій, відповідач до суду не надав.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивач надав суду копії наступних документів: договорів поставки, видаткових та податкових накладних, розрахунків коригувань, прибуткових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, розпоряджень Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також платіжні доручення, довідки банку про списання коштів, відомості про рух товару, які у своїй сукупності вказують, що ТОВ "Фармпланета" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми" товару для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам із ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми".

Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів чи послуг та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судом встановлено, що позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період відображав відповідні суми податку на додану вартість по господарським операціям із ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми".

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних постачальниками, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Щодо зазначеної в акті перевірки інформації про пояснень у протоколах допитів свідків щодо підпільних цехів по виробництву спирту суд звертає увагу, зазначене не підтверджується документально та не може вказувати на відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідно до приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини..

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Фармсепт 2014", ТОВ "Фарма Інвест", ТОВ "Логістік фарм груп" та ТОВ "Фарма мед Суми", а тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за даним епізодом порушення - протиправним.

В частині висновків акта перевірки про порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статі 192 Податкового кодексу України щодо безпідставного коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у бік зменшенні за рахунок виписки розрахунків коригування на неплатників податку на додану вартість, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачає, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

За правилами підпунктів 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Таким чином, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку має право на складання відповідного розрахунку коригування до податкової накладної.

В акті перевірки зазначено, що позивач в останній день кожного місяця виписує податкові накладні на неплатника податку на додану вартість, в останній день наступного місяця підприємство виписує розрахунок коригування до таких податкових накладних на зменшення податкових зобов`язань за відсутності підстав для складання розрахунку коригування.

У свою чергу позивач зазначає, що відповідач помилково не зазначає про виписування нових податкових накладних у періодах виписки розрахунків коригування та, що всі ці операції відображені в базах Державної фіскальної служби і доступні відповідачу; зі свою боку ТОВ "Фармпланета" декларує свої податкові зобов`язання в повному обсязі, на підтвердження чого надало суду копії відповідних розрахунків коригування та податкових накладних які виписані під ці розрахунки.

З пояснень позивача вбачається, що після надходження передплати від контрагентів для ТОВ "Фармпланета" наступала перша подія, по якій підприємство мало задекларувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Проте, на момент передплати не було відомо який саме товар буде замовлений тим чи іншим контрагентом, який вносив передплату, водночас податкова накладна вимагає зазначення найменування товару. Оскільки позивач реалізує широкий асортимент фармпрепаратів, на момент отримання передплати фактично неможливо правильно вказати у податковій накладній номенклатуру товару. При цьому через помилку налаштування програмного забезпечення ведення бухгалтерського обліку програма відносила всі ці передплати на неплатника податку на додану вартість - ФОП ОСОБА_1. Таким чином позивач декларував податкові зобов`язання з податку на додану вартість за першою подією. В подальшому, після отримання замовлення на постачання від контрагента з переліком фармпрепаратів, виписані на ФОП ОСОБА_1 зобов`язання коригувалися та виписувалися на фактичного отримувача товару платника податку на додану вартість. В обліку це відображалося як помилкова операція, що не суперечить законодавству, а реальність цих операцій контролюючим органом під сумнів не ставиться.

Суд встановив, що позивач виписав наступні податкові накладні з передплат на неплатника податку на додану вартість: від 30 червня 2015 року №9100, від 31 липня 2015 року №10262, від 31 серпня 2015 року №10831, від 30 вересня 2015 року №9285222, від 30 жовтня 2015 року №4618726, від 30 листопада 2015 року №142101, від 31 грудня 2015 року №5442619, від 31 січня 2016 року №125737, від 29 лютого 2016 року №147895, від 31 березня 2016 року №145065, від 30 квітня 2016 року №145065, від 31 травня 2016 року №5236457 від 30 червня 2016 року №5251140, від 31 липня 2016 року №5260450, 31 серпня 2016 року №531665, від 30 вересня 2016 року №5316651, від 31 жовтня 2016 року №132370, від 30 листопада 2016 року №5361062, від 31 грудня 2016 року №8817972 від 31 січня 2017 року №113077, від 28 лютого 2017 року №153151, від 31 березня 2017 року №91624, від 28 квітня 2017 року №516 та від 31 травня 2017 року на суму податку на додану вартість суму 4 099 668,72 грн.

У наступному місяці ТОВ "Фармпланета" провело коригування раніше нарахованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки невірно вказало найменування товару (яке на момент отримання передоплати не було точно відомо і найменування товару проставлено обліковою системою автоматично), у зв`язку із чим позивач скористався правом на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України складання розрахунків коригування на суми раніше виписаних і зареєстрованих податкових накладних, тобто 4 099 668,72 грн.

В тих же місяцях проведення розрахунків коригування позивач виписав нові податкові накладні на аванс на суму 4 116 166,73 грн.

Суд звертає увагу, що на офіційному сайті Інформаційно-довідкового департаменту ДФС за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&selcat=4723 в єдиній базі податкових знань розміщено податкову консультацію, відповідно до якої "зміна номенклатури товарів так само є зміною суми компенсації їх вартості, в умовах коли на момент оплати (за умовами авансування товару) номенклатура товару із договору однозначно не слідує - постачальник все одно повинен виписати податкову накладну. Таким чином, в момент фактичного відвантаження, при зміні номенклатури, виникає необхідність виписати розрахунок коригування до такої податкової накладної (в момент другої події)".

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів суду відсутність правових підстав для коригування суми податкових зобов`язань та складення відповідних розрахунків коригувань, а також факту заниження у зв`язку із цим суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ТОВ "Фармпланета" правомірно складало розрахунки коригувань до податкової накладної, а тому висновки акта перевірки про порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статі 192 Податкового кодексу України нормативно та документально не підтверджуються.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 16 серпня 2018 року №0009151401 та №0009141401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Фармпланета" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 159 492,18 грн. рахунок бюджетних асигнувань Офісу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 16 серпня 2018 року №0009151401 та №0009141401.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 159 492,18 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні вісімнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" (08171, Київська область, село Хотів, вул. Промислова, 3-А; ідентифікаційний код 36852896);

Офіс великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г; ідентифікаційний код 39440996).

Дата складення повного рішення суду - 11 липня 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко