Ухвала суду № 82993231, 12.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/794/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області ( далі - відповідач) в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення - рішення ГУДФС у Чернівецькій області № 52491-13 від 27.09.2017 року, № 52488-13 від 27.09.2017 року, № 52486-13 від 27.09.2018 року, №524864-13 від 27.09.2018 року, № 52487-13 від 27.09.2018 року, № 52485-13 від 27.09.2018 року, № 52483-13 від 27.09.2018 року, № 52490-13 від 27.09.2018 року, № 52486-13 від 27.09.2018 року.

- скасувати податкові повідомлення - рішення ГУДФС у Чернівецькій області № 524831 -13 від 18.12.2017 року, № 524911-13 від 18.12.2017 року, № 524901-13 від 18.12.2017 року, № 524881-13 від 18.12.2017 року, № 524851-13 від 18.12.2017 року, № 524841-13 від 18.12.2017 року, № 524861-13 від 18.12.2017 року, № 524871-13 від 18.12.2017 року.

05.10.2018 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.05.2019 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року скасовано, а справу № 824/355/18-а направлено на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу документообігу справу передано на розгляд головуючому судді Дембіцькому П.Д.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №824/794/19-а.

Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення наведених вимог, в позовній заяві позивач не вказав, свій РНОКПП.

Положення п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

В супереч наведеної норми, в позовній заяві відсутнє обґрунтування позивачем порушення оскаржуваними діями його прав, свобод та інтересів щодо кожного окремо оскаржуваного рішення, зокрема податкові повідомлення - рішення ГУДФС у Чернівецькій області № 52491-13 від 27.09.2017 року, № 52488-13 від 27.09.2017 року, № 52486-13 від 27.09.2018 року, №524864-13 від 27.09.2018 року, № 52487-13 від 27.09.2018 року, № 52485-13 від 27.09.2018 року, № 52483-13 від 27.09.2018 року, № 52490-13 від 27.09.2018 року, № 52486-13 від 27.09.2018 року та № 524831 -13 від 18.12.2017 року, № 524911-13 від 18.12.2017 року, № 524901-13 від 18.12.2017 року, № 524881-13 від 18.12.2017 року, № 524851-13 від 18.12.2017 року, № 524841-13 від 18.12.2017 року, № 524861-13 від 18.12.2017 року, № 524871-13 від 18.12.2017 року.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного суду від 08 травня 2019 року справа №160/7887/18 провадження №К/9901/8838/19.

Судом також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог:

- правовстановлюючі, реєстраційні документи на кожен окремо об`єкт нерухомості, які б мали бути об`єктом дослідження на відповідність прийняття податкових повідомлення - рішення ГУДФС у Чернівецькій області № 52491-13 від 27.09.2017 року, № 52488-13 від 27.09.2017 року, № 52486-13 від 27.09.2018 року, №524864-13 від 27.09.2018 року, № 52487-13 від 27.09.2018 року, № 52485-13 від 27.09.2018 року, № 52483-13 від 27.09.2018 року, № 52490-13 від 27.09.2018 року, № 52486-13 від 27.09.2018 року та № 524831 -13 від 18.12.2017 року, № 524911-13 від 18.12.2017 року, №524901-13 від 18.12.2017 року, № 524881-13 від 18.12.2017 року, № 524851-13 від 18.12.2017 року, № 524841-13 від 18.12.2017 року, № 524861-13 від 18.12.2017 року, № 524871-13 від 18.12.2017 року окремому об`єкту нерухомості за який необхідно сплатити грошове зобов`язання.

- паспорт, РНОКПП ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (в редакції від 13.03.2018 року) (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) – це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 зазначено, що зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.

Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий.

Крім того з позовної заяви видно що позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення ГУДФС у Чернівецькій області:

- № 524831 -13 від 18.12.2017 року на суму 41,40 грн.

- № 524911-13 від 18.12.2017 року на суму 114,07 грн.

- № 524901-13 від 18.12.2017 року на суму 1016,39 грн.

- № 524881-13 від 18.12.2017 року на суму 1,42 грн.

- № 524851-13 від 18.12.2017 року на суму 37,07 грн.

- № 524841-13 від 18.12.2017 року на суму 32,21 грн.

- № 524861-13 від 18.12.2017 року на суму 56,54 грн.

- № 524871-13 від 18.12.2017 року на суму 5,20 грн.

- № 52491-13 від 27.09.2017 року на суму 1972,22 грн.

- № 52488-13 від 27.09.2017 року на суму 24,62 грн.

- № 52486-13 від 27.09.2018 року на суму 25977,64 грн.

- № 52484-13 від 27.09.2018 року на суму 556,88 грн.

- № 52487-13 від 27.09.2018 року на суму 90,01 грн.

- № 52485-13 від 27.09.2018 року на суму 641,43 грн.

- № 52483-13 від 27.09.2018 року на суму 25715,94 грн.

- № 52490-13 від 27.09.2018 року на суму 33629,61 грн.

- № 52489-13 від 27.09.2018 року на суму 5654,80 грн.

Отже, позивачем заявлено 17 вимог майнового характеру, таким чином розмір судового збору становить 11981,60 грн. (704,80 грн. х 17).

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 955,68 грн. таким чином недоплата розміру судового збору складає 11025,92 грн. (11981,60 грн. – 955,68 грн.).

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Дембіцький П.Д.