
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
02 липня 2019 р. № 520/4363/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,
за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Міронова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (просп. Науки, буд. 9,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 39859805) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2 , з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням зміни підстав позову, просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.04.2016 р. №47-1303.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №47-1303 від 04.04.2016 р., яким збільшено податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на 25000 грн. за 2016 рік за «BMW X6» з огляду на те, що зареєстрований за позивачем автомобіль не може вважатись об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового Кодексу України, оскільки об`єм двигуна складає 2993 куб. см., а не 3,0, як зазначено в переліку, на який посилається відповідач. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. На підставі наведеного просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 03.05.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу №520/4363/19 та призначено проведення підготовчого засідання на 20.05.2019 року 16:30 год. 20.05.2019 року проведення підготовчого засідання відкладено на 10.06.2019 р. о 12:15 год., у зв`язку з клопотанням представника позивача про відкладення у зв`язку з перебуванням представника у відрядженні. Протокольною ухвалою суду від 10.06.2019 р. за клопотанням відповідача судом здійснено заміну відповідача у справі з Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області та підготовче засідання по справі відкладено на 24.06.2019 р. за клопотанням представника позивача. 24.06.2019 року протокольною ухвалою суду відкладено проведення підготовчого засідання за клопотанням представника відповідача для надання відзиву на уточнену позовну заяву на 02.07.2019 р. Протокольною ухвалою суду від 02.07.2019 року закрито підготовче провадження по справі та справа призначена до розгляду по суті одразу після закінчення підготовчого провадження.
10.06.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що контролюючим органом було прийнято оскаржуване рішення на підставі інформації, отриманої від Мінекономрозвитку, а саме Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів. Необхідність нарахування вказаного вище податку обґрунтовує тим, що вартість належного позивачу автомобіля складає понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за обсягом двигуна та роком випуску він підпадає під визначення об`єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб. У зв`язку з викладеним, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши надані докази, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що контролюючим органом 04.04.2016 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №47-1303 за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. за 2016 рік, «BMW X6». (а.с.9). Зазначене рішення було направлено на адресу позивача, однак не було вручено та повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.35)
Як зазначає позивач, відповідачем оскаржуване рішення було надіслано 11.10.2016 р., тобто з пропущенням встановленого законом строку більше, ніж на 3 місяці. У зв`язку з цим, лише отримавши податкову вимогу від 17.07.2017 р. №6066-17, позивач дізналась про прийняте податкове повідомлення-рішення №47-1303 від 04.04.2016 року. Податковою вимогою ОСОБА_2 була попереджена про наявність станом на 16.07.2017 р. податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями у сумі 25000,00 грн. (а.с.8-35)
З матеріалів справи слідує, що автомобіль «BMW X6» 2993, 2015 року, коричневий, 11.08.2015 року був первинно зареєстрований та придбаний в торгівельній організації ОСОБА_2 . 21.07.2018 р. був знятий з обліку для реалізації за ОСОБА_2 . Це підтверджується результатами аналітичного пошуку транспортного засобу по «НАІС ДДАІ» МВС України. (а.с.36)
Не погоджуючись з вказаним у податковому повідомленні-рішенні податковим зобов`язанням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, введено новий транспортний податок.
24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII, що набрав чинності 01 січня 2016 року, яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.
Відповідно до абз. 2 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1378 грн 00 коп. Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн 00 коп.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн 00 коп. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.
Ця Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (далі - Порядок № 403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку №403 установлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
Відповідно до п. 12 Порядку №403, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Згідно п. 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Відповідно до п. 13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Положення п. 14 Методики передбачають, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про середньоринкову вартість автомобіля позивача.
Крім того, суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачем з порушенням строку, встановленого пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового Кодексу України, яким передбачено, що податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №808/2475/16, при розгляді даної категорії спорів суди мають встановити належність транспортного засобу позивача до об`єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік шляхом встановлення його середньоринкової вартості на підставі інформації Мінекономрозвитку, наданої контролюючому органу щодо транспортних засобів, які в силу пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування транспортним податком за 2016 рік.
З матеріалів справи слідує, що 04.04.2016 року у податковому повідомленні-рішенні №47-1303 відповідачем визначено позивачу податкове зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття такого рішення представник відповідача зазначає, що воно було прийнято на підставі наявної у податкового органу інформації стосовно того, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році. На підтвердження цього представником надано суду перелік легкових автомобілів, що є об`єктами оподаткування у 2016 році. З даної інформації слідує, що об`єктом оподаткування, зокрема, є автомобіль BMW X6, з об`ємом двигуна 3000 куб.см., бензин/дизель, строк експлуатації якого до одного/трьох років відповідно, тип коробки передач АТ.
Суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не встановлено тип двигуна транспортного засобу (бензин або дизель), який був зареєстрований за позивачем. Відповідно наданого представником відповідача переліку легкових автомобілів, BMW X6 з об`ємом двигуна 3,0 може бути дизельний або на бензині, від цього залежить і строк експлуатації автомобіля. Отже, враховуючи вид палива, при визначенні об`єкта оподаткування враховується строк експлуатації – до одного року (бензин), до трьох років (дизель). Позивач не має можливості підтвердити тип двигуна, оскільки вже не є власником даного транспортного засобу.
Крім того, лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 лютого 2016 року вих. №3252-08/4797-03, на який посилається представник відповідача, містить відомості про автомобіль BMW X6, об`єм циліндра двигуна 3000 куб.см., строк експлуатації якого до одного року. В той час як об`єм двигуна транспортного засобу, який належав ОСОБА_2 становить 2979 куб.см., що не відповідає вказаним у даному розрахунку даним.
З цього приводу суд зазначає, що чинне податкове законодавство не передбачає можливості коригування відомостей щодо об`єму двигуна транспортного засобу шляхом арифметичного заокруглення даних. У свою чергу податковим органом не зазначено про наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Враховуючи те, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 лютого 2016 року вих. №3252-08/4797-03, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, суд вважає відсутні підстави для застосування вказаного розрахунку при визначенні середньоринкової вартості автомобіля позивача, що свідчить про неправомірність нарахування позивачу транспортного податку за 2016 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі №822/2687/17.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем в даній справі не доведено правомірність свого рішення.
З урахуванням викладених обставин справи суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04.04.2016 р. №47-1303.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення підписано 12 липня 2019 року.
Суддя Мінаєва К.В.
Судове рішення № 82993187, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/4363/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: