Рішення № 82992544, 11.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2142/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Жидких Ольги Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2019 адвокат Жидких Ольга Вікторівна (далі – представник позивача) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Марківське ОУПФУ) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Марківського ОУПФУ в особі Новопсковського відділу обслуговування громадян з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, надавши трудову книжку та інші документи для призначення пенсії.

З 29.01.2019 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1, проте під час призначення пенсії на пільгових умовах відповідачем не зараховано до спеціального (пільгового) стажу: періоди проходження практики на «Шахтоуправлінні Ровеньківське» з 15.05.1987 по 28.09.1987; періоди роботи електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем на шахті імені 22 з`їзду КПРС (з 1993 року шахта перейменована в шахту № 81 «Київська») з 27.08.1990 по 03.10.1992; періоди роботи на шахті 71 «Індустрія» з 06.10.1992 по 31.12.1998; періоди роботи з 01.01.2001 по 31.12.2004 у ВП «Шахта № 81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»; періоди роботи з 01.06.2014 по 31.04.2015 у ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», мотивуючи це тим, що позивач не може підтвердити стаж роботи на пільгових умовах уточнюючими довідками, та за даними системи персоніфікованого обліку відсутні позначки про пільговий стаж.

25.03.2019 позивач звернувся до відповідача з додатковими документами на підтвердження наявного трудового стажу, проте відповідач відмовився прийняти їх, оскільки документи завірені печаткою підприємства, розташованого на непідконтрольній території України. 22.04.2019 позивач поштою направив відповідачу заяву про перерахунок пенсії, починаючи з дати призначення – 29.01.2019. Листом від 08.05.2019 № 2753/02.2/н-74 позивача повідомлено, що для перерахунку пенсії врахувати довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.03.2019 № 710, № 711, № 712, № 708 та № 709 немає законодавчих підстав, оскільки довідки видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території і містять печатки та штамп «ЛНР».

З посиланням на норми статті 48 КЗпП України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, представник позивача просила суд:

- визнати протиправними дії Марківського ОУПФУ щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 15.05.1987 по 28.09.1987 на «Шахтоуправлінні Ровеньківське», з 27.08.1990 по 03.10.1992 на шахті імені 23 з`їзду КПРС, з 06.10.1992 по 31.12.1998 на шахті 71 «Індустрія», з 01.01.2001 по 31.12.2004 у ВП «Шахта №81 Київська» ДП «Ровенькиантрацит», з 01.06.2014 по 31.04.2015 у ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит»;

- зобов`язати Марківське ОУПФУ зарахувати ОСОБА_1 з 15.05.1987 по 28.09.1987 на «Шахтоуправлінні Ровеньківське», з 27.08.1990 по 03.10.1992 на шахті імені 23 з`їзду КПРС, з 06.10.1992 по 31.12.1998 на шахті 71 «Індустрія», з 01.01.2001 по 31.12.2004 у ВП «Шахта №81 Київська» ДП «Ровенькиантрацит», з 01.06.2014 по 31.04.2015 у ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит»;

- зобов`язати Марківське ОУПФУ здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , починаючи з дати призначення – з 29.01.2019.

Ухвалою суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов`язано відповідача надати докази (арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 21.06.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, зобов`язано Марківське ОУПФУ надати суду належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 22.04.2019 з додатками та описом вкладення, інформацію щодо надання двох відповідей на зазначену заяву, а у разі існування двох заяв ОСОБА_1 від 22.04.2019 – надати копії всіх таких заяв (арк.спр. 73-74).

11.06.2019 за вх.№ 31479/2019 відповідачем надано відзив на позовну заяву (арк.спр. 42-47), в якому відповідач зазначив, що позивачу призначена пенсія за віком (Список № 1) з 29.01.2019 як внутрішньо переміщеній особі, 22.04.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії.

Частинами першою – третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Луганській області від 28.03.2017 № 3226/02-02/1 будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за Списком № 1 та № 2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які не перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати.

За матеріалами пенсійної справи позивача загальний стаж роботи становить 30 років 06 місяців 02 дні, з них стаж для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 11 років 11 місяців 12 днів.

Зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 25.05.1987 по 14.10.1987 періоду проходження практики неможливо, оскільки позивачем не надані оригінали довідок підприємства, що підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Виробнича практика зараховується до пільгового стажу при умові, що робота проходила під землею повний робочий день з зарахуванням наказом по відповідній професії. Записами 1, 2 трудової книжки інформація, яка підтверджує роботу під землею повний робочий день, не зазначена.

27.08.1990 по 03.10.1992 період роботи електрослюсарем підземним на шахті ім. 22 зїзду КПРС та за період з 06.10.1992 по 31.12.1998 період роботи на шахті 71 «Індустрія» - в трудовій книжці відсутні записи про проведення атестації робочого місця, підтверджуючі документи (накази про проведення атестації, пільгові довідки) позивачем в оригіналах не надані, вищезазначені підприємства не перереєстровані на території, підконтрольній українській владі.

Зарахувати до спеціального стажу періоди з 01.01.2001 по 31.12.2004 та з 01.06.2014 по 31.04.2015 немає законодавчих підстав, оскільки за даними системи персоніфікованого обліку відсутні позначки про пільговий стаж. Для перерахунку пенсії врахувати надані позивачем довідки від 12.03.2019 неможливо, оскільки довідки видані підприємствами, які розташовані на непідконтрольній українській владі території та містять штамп та печатки «ЛНР».

Також відповідач зазначив, що заяву від 22.04.2019 про перерахунок пенсії позивача управлінням залишено без розгляду, і до цього часу позивач особисто до Новопсковського відділу обслуговування громадян з заявою встановленого Порядком № 22-1 зразка з усіма необхідними оригіналами документів не звернувся. З посиланням на судову практику Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 420/478/17 від 05.09.2017, відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду передчасно, не дотримавшись обов`язкової процедури особистого звернення до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії з наданням пенсійному органу документів на підтвердження підстав перерахунку пенсії і прийняття рішенням пенсійним органом за результатом розгляду такої заяви. А відповідь – роз`яснення пенсійного органу на звернення позивача щодо роз`яснення йому права на перерахунок призначеної пенсії не є тотожним рішенню, яке пенсійний орган в межах своїх дискреційних повноважень повинен прийняти при особистому зверненні позивача з заявою у відповідності до Порядку № 22-1.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач до теперішнього часу не скористався правом на звернення до суду в порядку ЦПК України про підтвердження юридичного факту з питання проведення атестації робочого місця.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (арк. спр. 16-17), картки фізичної особи – платника податків (арк.спр. 17), довідки від 04.02.2019 № 928-5000026070 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 56).

05.02.2019 позивач звернувся до Марківського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на підставі п.п.1 п.2 ст. 114 Закону № 1058, зареєстрованою за № 101, надавши довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про що свідчить розписка-повідомлення (арк.спр. 54, 54 зв., 55-61).

Згідно із протоколом призначення пенсії від 18.02.2019 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) з 29.01.2019, повний страховий стаж становить 41 рік 5 місяців 29 днів, страховий стаж до 01.01.2004 – 18 років 11 місяців 29 днів, страховий стаж після 01.01.2004 – 11 років 6 місяців 0 днів, додаткові роки за список 1 – 11 років 0 місяців 0 днів, в тому числі робота за Списком 1 – 11 років 11 місяців 12 днів (арк.спр. 49).

Відповідно до розрахунку стажу, роздрукованого з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії, до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1), зараховано періоди: з 01.01.1999 по 31.12.2000 – 2 роки 0 місяців 0 днів; з 01.01.2005 по 31.12.2008 – 4 роки 0 місяців 0 днів; з 01.01.2009 по 09.07.2009 – 0 років 6 місяців 9 днів; з 01.01.2010 по 31.01.2013 – 3 роки 1 місяць 0 днів; з 04.02.2013 по 31.12.2013 – 0 років 10 місяців 28 днів, з 01.01.2014 по 31.05.2014 – 0 років 5 місяців 0 днів; з 01.05.2015 по 05.05.2016 – 1 рік 0 місяців 5 днів (арк.спр. 50-51).

26.04.2019 за вх. № 3493/0-559 до Новопсковського відділу обслуговування громадян Марківського ОУПФУ засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії довільного зразка (арк.спр. 83), в якій позивач просив зарахувати до спеціального стажу періоди роботи з 15.05.1987 по 28.09.1987, з 27.08.1990 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 31.12.2004, з 01.06.2014 по 31.04.2015 та перерахувати пенсію з моменту її призначення (з 05.02.2019), до якої було додано:

- заяву про перерахунок пенсії від 22.04.2019 за формою, визначеною Порядком № 22-1 (арк.спр. 84);

- засвідчену копію трудової книжки (арк.спрю.94-96);

- засвідчені копії довідок про підтвердження трудового стажу за вих. №№ 708, 709, 710, 711, 712 від 12.03.2019 (арк.спр. 85, 86, 90, 92);

- засвідчені копії довідок за вих. № 713, 714, 722, 723, 724, 725 від 12.03.2019 (арк.спр. 86 зв., 87, 91-

- засвідчена копія історичної довідки за вих. № 716 від 12.03.2019 (арк.спр. 87 зв. – 88)

- історична довідка б/н (арк.спр. 93);

- засвідчена копія наказу від 04.09.1997 № 748 (арк.спр. 88 зв. – 89);

- засвідчена копія довідки про атестацію робочих місць за вих. № 69/05-758 (арк.спр. 89 зв.).

Направлення позивачем разом з заявою всього зазначеного переліку на адресу відповідача визнається останнім та підтверджується описом вкладення (арк.спр. 97).

08.05.2019 за № 2752/02.2/н-74 відповідачем направлено позивачу лист, в якому з посиланням на пункту 1.1, пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), зазначив, що заяву від 22.04.2019 про перерахунок пенсії залишено без розгляду. Роз`яснено необхідність звернутися до Новоайдарського відділу обслуговування громадян та подати заяву встановленого зразка з усіма оригіналами документів (арк.спр. 80).

Також 08.05.2019 відповідачем за наслідками розгляду тієї ж заяви ОСОБА_1 від 22.04.2019 надано відповідь № 2753/02.2./н-74, в якій з посиланням на норми статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління ПФУ від 10.11.2006 № 18-1, пункт 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, частини першої, другої та третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.03.2017 № 3226/02-02/1, зазначив, що зарахувати до спеціального стажу період з 15.05.1987 по 28.09.1987 період проходження практики, оскільки не надано оригінали довідок підприємства, що підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та 27.08.1990 по 03.10.1992 період роботи електрослюсарем підземним на шахті ім. 23 з`їзду КПРС та за період з 06.10.1992 по 31.12.1998 період роботи на шахті 71 «Індустрія» немає законодавчих підстав, оскільки в трудовій книжці відсутні записи про проведення атестації робочого місця, підтверджуючі документи (накази про проведення атестації та пільгові довідки) в оригіналах не надані, підприємства не перереєстровані на території, підконтрольній українській владі.

Також зазначено, що зарахувати до спеціального стажу періоди з 01.01.2001 по 31.12.2004 та 01.06.2014 по 31.04.2015 немає законодавчих підстав, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутні позначки про пільговий стаж. Для перерахунку пенсії врахувати довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.03.2019 № 710, від 12.03.2019 № 711, від 12.03.2019 № 712, від 12.03.2019 № 708, від 12.03.2019 № 709 немає законодавчих підстав, так як довідки видані підприємствами, які розташовані на непідконтрольній українській владі території і містять штамп та печатки «ЛНР» (арк.спр. 19-20).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі – Порядок № 18-1).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 11.09.1998 Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області, дата народження позивача – 28.01.1969, тобто 28.01.2019 позивачу виповнилося 50 років (арк.спр. 16).

Тобто, станом на 05.02.2019 (дата звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах) позивач досяг віку, визначеного вимогами пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем визначено страховий стаж 30 років 06 місяців 02 дні, пільговий стаж – 11 років 11 місяців 12 днів.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 15.05.1987 по 28.09.1987, з 27.08.1990 по 03.10.1992, з 06.10.1992 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 31.12.2004, з 01.06.2014 по 31.04.2015, а також правомірність відмови відповідача зарахувати такі періоди до пільгового стажу позивача за його заявою від 22.04.2019.

Щодо доводів відповідача, викладених у листі від 08.05.2019 за № 2752/02.2/н-74, про залишення заяви без розгляду та необхідність у відповідності до пунктів 1.1, 4.1 Порядку № 22-1 звернутися до Новоайдарського відділу обслуговування громадян та подати заяву встановленого зразка з усіма оригіналами документів, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, позивачу пенсія за віком на пільгових умовах призначена на підставі його заяви від 05.02.2019 № 101 з 29.01.2019.

Відповідно до положень пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Тобто, в даному випадку позивачем в межах тримісячного строку з дати призначення пенсії, визначеного пунктом 1.7, реалізовано право на надання додаткових документів, що впливають на обрахунок пільгового стажу та розмір пенсії, тому заява встановленого зразка не є обов`язковою умовою для перерахунку пенсії позивача з дати призначення у разі надання нових документів, що підтверджують стаж роботи на пільгових умовах.

Також суд зауважує, що заява встановленого Порядком № 22-1 зразка позивачем надана відповідачу, і пунктом 1.7 прямо передбачено можливість пересилань заяв поштою.

Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 у справі № 520/9721/16-а зроблено висновок, що Порядком № 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Щодо доводів про ненадання оригіналів уточнюючих довідок, а лише засвідчених копій, суд враховує, що позивач в позовній заяві стверджував, що 25.03.2019 звернувся до відповідача із додатковими документами на підтвердження наявного трудового стажу, проте відповідач відмовився прийняти їх, мотивуючи тим, що ці документи завірені печаткою підприємства, розташованого на непідконтрольній території України. У зв`язку з наведеним позивач 22.04.2019 був змушений поштовою кореспонденцією направити відповідачу заяву про перерахунок пенсії та довідки.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів на спростування вищезазначених тверджень позивача відповідачем як суб`єктом владних повноважень суду не надано, крім того, оригінали довідок наявні в позивача, і відповідач мав можливість запропонувати ОСОБА_1 такі оригінали. Разом з тим, в межах спірних правовідносин надання саме оригіналів довідок не вплинуло б на рішення Марківського ОУПФУ щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії, оскільки такі довідки не прийнято з посиланням на те, що вони видані та засвідчені печатками підприємств, розташованих на неконтрольованій українською владою території.

Щодо доводів відповідача, викладених у листі від 08.05.2019 № 2752/02.2/н-74, про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 15.05.1987 по 28.09.1987, з 27.08.1990 по 03.10.1992, з 06.10.1992 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 31.12.2004, з 01.06.2014 по 31.04.2015, суд зазначає таке.

У трудовій книжці НОМЕР_3 , виданій 15.05.1987 на ім`я ОСОБА_1 , містяться, зокрема, такі записи:

Шахтоуправління «Ровеньківське»:

1) 15.05.1987 – прийнятий електрослюсарем підземним для проходження практики;

2) 28.09.1987 – звільнений у зв`язку з закінченням практики;

3) – 4) 23.05.1988 – 25.05.1990 – служба в лавах Радянської Армії;

Шахта ім.23 з`їзду КПРС:

5) 27.08.1990 – прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

6) 24.05.1991 – присвоєно 4 розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем;

7) 03.10.1992 – звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням;

Шахта 71 «Індустрія»:

8) 06.10.1992 – прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

9) 06.01.1993 – переведений електрослюсарем підземним 4 розряду;

10) 01.07.1993 – переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею;

11) 01.03.1996 – переведений заступником механіка видобувної дільниці з повним робочим днем під землею;

12) 21.08.1997 – переведений механіком видобувної дільниці з повним робочим днем під землею;

13) 25.12.1997 – переведений заступником механіка видобувної дільниці з повним робочим днем під землею;

14) 05.01.1998 – переведений виконуючим обов`язки механіка дільниці з видобутку вугілля;

15) 25.07.1998 – звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України;

ДВАТ шахта 81 Київська:

16) 25.08.1998 – прийнятий електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку;

17) 17.03.1999 – переведений механіком підземним з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку;

18) за результатами атестації робочих місць підтверджується право на пенсію на пільгових умовах, наказ 555 від 16.07.1997;

19) за результатами атестації робочих місць підтверджується право переходу на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, наказ № 704 від 05.07.2002;

20) Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 81 «Київська» Дочірнє підприємство Державної холдінгової компанії «Ровенькиантрацит» реорганізовано у відособлений підрозділ «Шахта № 81 «Київська» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» згідно з наказом Міністерства палива та енергетики від 31.03.2003 № 158;

21) у зв`язку зі змінами органу управління вважати відокремлений підрозділ «Шахта № 81 «Київська» державного підприємства «Ровенькиантрацит» Міністерства вугільної промисловості України (наказ Мінвуглепрому України від 24.11.2005 № 40);

22) за результатами атестації робочих місць підтверджується право переходу на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, наказ № 430 від 21.03.2007;

23) 05.06.2009 – звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України;

Відокремлений підрозділ «Шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит»:

24) 22.06.2009 – прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

25) за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 (накази від 01.02.2008 № 64 та від 04.02.2013 № 117);

26) 15.01.2010 – призначений механіком дільниці з повним робочим днем під землею;

27) 15.10.2014 – звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України;

ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» ВП «Шахтоуправління Ровеньківське»:

28) 20.10.2014 – прийнятий підземним механіком дільниці з повним робочим днем під землею;

29) за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, наказ від 03.04.2013 № 13;

30) 01.01.2015 – строкова трудова угода подовжена на невизначений термін;

31) 05.05.2016 – звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з переходом на пенсію за віком (арк.спр. 13-15, 57 зв. - 60).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Позивачем на підтвердження пільгового стажу надано, крім трудової книжки, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.03.2019 № № 708, 709, 710, 711, 712, довідки «О выхождаемости» від 12.03.2019 № № 713, 714, 722, 723, 724, 725, видані та засвідчені печатками філіалу № 2 ЗАО «Внешторгсервис» ЛНР, історичну довідку від 12.03.2019 № 716 на підтвердження того, що на ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» призначена тимчасова адміністрація ЗАО «Внешторгсервис» ЛНР, яке виконує обов`язки вищого органу управління ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит», наказ від 04.09.1997 № 748 про підсумки атестації робочих місць, з додатком.

Суд зауважує, що в листі відповідача від 08.05.2019 № 2753/02.2/н-74 підставою для незарахування спірного періоду робот позивача пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зазначено відсутність належних уточнюючих довідок, та неможливість врахування наданих позивачем пільгових довідок з посиланням на їх видачу органами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тягне їх недійсність.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження пільгового стажу роботи, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був надати належну оцінку всім наданим позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи документам, які видані та засвідчені філіалом № 2 ЗАО «Внешторгсервис» ЛНР.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до спеціального стажу періодів з 01.01.2001 по 31.12.2004 та з 01.06.2014 по 31.04.2015 через відсутність позначок про пільговий стаж за даними системи персоніфікованого обліку, суд зазначає, що у разі підтвердження пільгового характеру роботи позивача наданими уточнюючими довідками, оцінку відомостям в яких має надати відповідач, записами у трудовій книжці та доказами про проведення атестації робочих місць, відповідач повинен зарахувати такі періоди до пільгового стажу та здійснити перерахунок пенсії з дати призначення. Відсутність в системі персоніфікованого обліку позначок про пільговий стаж може свідчити про неналежне виконання роботодавцем обов`язку щодо внесення таких даних, проте не може бути беззаперечним доказом невиконання позивачем робіт, що дають на право на призначення пенсії за Списком № 1.

Разом з тим, що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що лист відповідача, яким відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи, вмотивовано виключно відсутністю належних уточнюючих довідок, при цьому не надано оцінку наявності інших визначених статтею 114 Закону № 1058 підстав для зарахування чи незарахування цього періоду до пільгового, а саме – наявності чи відсутності атестації робочих місць, чи працював позивач повний робочий день на зазначених роботах, а відповідну оцінку можливості перерахунку пенсії на підставі наданих позивачем документів в їх сукупності повинен надавати саме відповідач з огляду на його дискреційні повноваження щодо вирішення питань про призначення пенсій, а суд не може самостійно обчислювати пільговий стаж позивача, перебираючи на себе повноваження органу ПФУ.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не прийнято обґрунтоване рішення про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії з дати її призначення, а надано відповідь листами від 08.05.2019 № 2753/02.2/н-74 та від 08.05.2019 № 2752/02.2/н-74.

Абзацом першим пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (абзац першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що в даному випадку після отримання відповідної заяви встановленого зразка від ОСОБА_1 від 22.04.2019 про перерахунок пенсії Марківське ОУПФУ повинно було розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення про перерахунок пенсії позивача, причому не з дати звернення з заявою, а з огляду на вимоги пункту 1.7 Порядку № 22-1, що передбачають право особи надати в тримісячний строк додаткові документи, з дати її призначення – 29.01.2019, або про відмову в перерахунку, якщо уточнюючими довідками та іншими документами, наданими позивачем разом з заявою від 22.04.2019 не буде підтверджено його право на такий перерахунок пенсії.

Проте, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.04.2019 відповідач не прийняв рішення про перерахунок пенсії з 29.01.2019, або відмову в такому перерахунку, а направив листи від 08.05.2019 № 2753/02.2/н-74 та від 08.05.2019 № 2752/02.2/н-74, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.3, 4.10 Порядку № 22-1.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів, зобов`язання зарахувати такі періоди до пільгового стажу, та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, суд зазначає таке.

У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідач як уповноважений орган не перевіряв відомості, що містяться в уточнюючих довідках та інших документах, наданих позивачем разом з заявою від 22.04.2019, не обчислював пільговий стаж позивача виходячи з таких відомостей, що є обов`язковою умовою відповідно до Закону № 1058, рішення за заявою позивача не приймалося, а обмежився доводами щодо неможливості прийняття цих документів як таких, що видані та засвідчені печатками підприємств, розташованих на неконтрольованій українською владою території, тому, з урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_1 , оскільки до прийняття відповідного рішення спір про зарахування спірних періодів та перерахунок пенсії внаслідок такого зарахування не може бути предметом судового розгляду.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 211/5254/16-а (провадження № К/9901/5537/17), від 20 грудня 2018 року у справі № 132/3485/16-а (провадження №К/9901/44939/18).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та визнати протиправною бездіяльність Марківського ОУПФУ щодо неприйняття вмотивованого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.04.2019 про перерахунок пенсії з дати її призначення, та зобов`язати Марківське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2019 та прийняти вмотивоване рішення про перерахунок пенсії з 29.01.2019 або відмову в такому перерахунку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».

Що стосується вимог позивача щодо зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу певний стаж роботи та зобов`язати здійснити перерахунок пенсії, вони задоволенню не підлягають з наведених вище підстав щодо неможливості перебирання судом дискреційних повноважень органу ПФУ шляхом обчислення пільгового стажу позивача та самостійного вивчення документів, зміст яких не досліджувався відповідачем.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 1563,80 грн (арк. спр. 3).

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255

Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Жидких Ольги Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок призначеної пенсії від 22 квітня 2019 року.

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 22 квітня 2019 року та прийняти вмотивоване рішення про перерахунок пенсії з дати її призначення – з 29 січня 2019 року, або про відмову в такому перерахунку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська