Рішення № 82992429, 24.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2019 року 11 год. 10 хв.Справа № 280/2149/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «Ф» від 28.02.2019 № 0014116-5907-0808 про нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 7 721,50 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що нарахування суми податку на нерухоме майно в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні здійснено на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, 23.11.2016 контролюючим органом не враховано, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., реєстровий номер 6376. Відповідно до цього договору позивач передала у власність ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 . Одночасно, відомості про зміну власника зазначеного житлового будинку були внесені приватним нотаріусом Карташовою Т.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17671708). За таких обставин, відповідно до приписів пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПК України в 2018 позивач не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку із припиненням права власності ще в 2016 році. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №23373 від 05.06.2019), в якому зазначає, що оскаржуване рішення про сплату суми податку розраховано на підставі ставок встановлених рішенням №4 від 29.01.2016 згідно додатку 1 Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з урахуванням коефіцієнта 0,5. При цьому, фізичною особою ОСОБА_1 не було надано інформації щодо переходу власності нерухомого майна відмінного від земельної ділянки за вказаною адресою. У зв`язку викладеним, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2149/19. Призначено судове засідання на 29.05.2019 з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29.05.2019 відкладено судове засідання на 24.06.2019.

24.06.2019 представниками сторін подано клопотання (вх. №25909 та №25910) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно статті 194 КАС учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.02.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення рішення №0014116-5907-0808, відповідно до якого ОСОБА_1 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єктів за 2018 рік у сумі 7721,50 грн. Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, нарахування суми податку здійснено на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пояснень позивача, вказане податкове повідомлення їй було вручено 09.04.2019 у Григорівській сільській раді Запорізького району Запорізької області.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, 10.04.2019 (вх. № 1693/ДЗН від 15.04.2019) позивач звернулась до ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою, в якій просила скасувати його, посилаючись на те, що вона не є власником об`єкта нерухомості, на який нараховано податок.

24.04.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області надано відповідь за №7724/14/08-01-59-07 про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, посилаючись на те, що відповідно до даних ІТС «Податковий блок», інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна фізична особа ОСОБА_1 є власником житлового будинку за вказаною адресою. З метою проведення звірки запропоновано надати документи щодо права власності на об`єкт нерухомості.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Частиною першою статті 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким була викладена в новій редакції стаття 266 Податкового кодексу України - "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".

Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов`язання на нерухоме майно в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні здійснено на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за 2018 рік.

23.11.2016 між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., реєстровий номер 6376.

Відповідно до умов п.1 Договору позивач передала у власність ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .

23.11.2016 інформація про зміну власника зазначеного житлового будинку була внесена приватним нотаріусом Карташовою Т.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 17671708).

Відтак, з врахуванням приписів пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПК України позивач в 2018 році вже не був власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , а відтак платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку із припиненням права власності в 2016 році.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав контролюючому органу документи, що підтверджують перехід права власності судом до уваги не приймаються, оскільки, саме податковий орган має довести, що здійснив нарахування податкового зобов`язання відповідно до вимог підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, зокрема на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, надаючи у справі відзив на адміністративний позов, відповідачем не надано будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування правомірності здійсненого нарахування податкових зобов`язань, зокрема витягу з реєстру.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014116-5907-0808 від 28.02.2019, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 24.06.2019.

Суддя Л.Я. Максименко