Рішення № 82992366, 02.07.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/526/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Гулай М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Василенко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Закарпатська митниця ДФС), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2019/000058/2 від 13.03.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці ДФС №UА305200/2019/00065 від 13.03.2019; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати (судовий збір, витрати на правову допомогу та проведення експертної оцінки).

Відповідно до мотивів позовної заяви, позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар. Позивач зазначив, що та обставина, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару)не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

23.04.2019 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження в даній справі та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 14.05.2019 року Закарпатська митниця Державної фіскальної служби надала суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що для митного оформлення транспортного засобу декларантом було надано договір купівлі-продажу на суму 1000 євро, при цьому платіжний документ (квитанція) про сплату цієї суми митниці не надавався. Разом з цим, заявлена декларантом митна вартість базується на ціновій інформації експертного висновку (2200 євро). Відповідач зазначив, що оскільки митна вартість товару заявлена декларантом самостійно за резервним методом на підставі інформації з цінового експертного висновку, то єдиним документом, що підтверджує митну вартість, можна вважати тільки саме цей експертний висновок, в той час як решта документів (зокрема, договір купівлі-продажу) у даному випадку підтверджують тільки фактурну вартість (тобто, документи суперечать одне одному, оскільки ринкова вартість за експертним висновком є значно вищою за вартість, зазначену в договорі купівлі-продажу).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Позивач 05.03.2019 року придбав в Словаччині на фірмі AUTO BEZDEK s.r.o. автомобіль Citroen C4 Cactus 1.6 e-HDI, бувший у використані, 2014 р. в., об`єм двигуну 1 560 куб.см, 68 кВт, тип кузова - комбі, після ДТП, VIN НОМЕР_1 .

Згідно договору купівлі укладеного між AUTO BEZDEK s.r.o. та ОСОБА_3 даний транспортний засіб придбано позивачем за 1000,00 Євро (а.с.14).

Для підтвердження факту пошкодження транспортного засобу та його фактичної вартості для проведення митного оформлення, позивачем було укладено із сертифікованим об`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 договір на проведення товарознавчої експертизи товару (т/з) та визначення його вартості за межами території України. Відповідно до висновку експерта про вартість майна №158/03/19 від 11.03.2019р. визначено вартість транспортного засобу в сумі - 2200 Євро.

12.03.2019 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку, згідно ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію UA305200/2019/018128 (далі - МД UA305200/2019/018128) в режимі ІМ 40.

За результатами вивчення поданих документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товару з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари (числовий індикатор, згенерований АСАУР для даного транспортного засобу), а також порівняння з рівнем митної вартості ідентичних за торговельною маркою та роком виготовлення транспортних засобів, що були у використанні) товарів, митне оформлення яких вже здійснено у митниці виник сумнів у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості товару, оскільки її рівень був значно нижчим за числовий індикатор, згенерований АСАУР для даного транспортного засобу у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, органом доходів і зборів було направлено декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості.

13.03.2019 позивачем направлено повідомлення про неможливість надання додаткових документів (а.с. 66).

За результатами розгляду поданої МД UA305200/2019/018128 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2019/000058/2 від 13.03.2019 року та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305200/2019/00065 від 13.03.2019 (а.с.а.с.29-30).

Щодо обставин прийняття рішення про коригування митної вартості (п.33 вказаного рішення) вказано, що в рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання товаросупровідних документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також за результатами відпрацювання форм митного контролю за ризиком за кодом 105-2, 106-2, згенерованим автоматизованою системою аналізу та управління ризиками заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу у розмірі 2200 Євро не може бути визнана в зв`язку з наявністю у органа доходів і зборів цінової інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та неподанням декларантом додаткових документів необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу.

Органом доходів і зборів застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю у органа доходів і зборів відповідної цінової інформації, а саме: згенерований АСАУР для т.з. індикатор ризику по вартості на рівні 6790 Євро. Таким чином, при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взято цінову інформацію (6790 Євро) згенеровану АСАУР для вказаного т.з. та калькуляцію транспортних витрат б/н від 15.03.2019 (150 Євро).

У зв`язку з цим, позивачем було сплачено за митне оформлення 83500,00 грн.(а.с.31).

Встановлюючи правомірність дій відповідача суд враховує приписи ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стаття 53 частина 3 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно із положенням частини 4 вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до статті 54 частини 1 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (статті 54 частина 3 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (стаття 54 частина 6 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Зокрема, орган доходів і зборів уповноважений направити письмову вимогу про надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, перелічених у ч.3 ст.53 МК України, лише у разі якщо подані разом з митною декларацією документи містять: розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа в свою чергу на таку письмову вимогу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняття рішення про коригування митної вартості є наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15, від 20 лютого 2018 у справі №809/1884/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України під митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, розуміють вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу згідно поданої митної декларації UA305200/2019/018128 документи: договір купівлі, відповідно до якого вартість придбаного позивачем транспортного засобу складає 1000,00 Євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 190013670 від 13.03.2019; висновок про вартість майна №158/03/19 від 11.03.2019 (а.с.а.с.19-27) судом встановлено, що декларант надав всі наявні у нього документи, що підтверджують задекларовану ним митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, у яких вказана ціна імпортованого товару, зокрема, згідно договору купівлі, ціна транспортного засобу становить - 1000,00 євро та згідно висновку експерта – 2200,00 євро.

Достовірність поданих до митного оформлення документів поставлено під сумнів відповідачем у зв`язку із спрацювання профілю ризику за напрямком митної вартості та за результатами порівняння з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. У зв`язку з чим було витребувано додаткові документи стосовно числових значень митної вартості транспортного засобу.

Однак, на вимогу відповідача уповноваженою особою позивача 13 березня 2019 року надано відповідь про неможливість подання додаткових документів (а.с.66).

Як вбачається з висновку про вартість майна №158/03/19 від 11.03.2019, зокрема, із зафіксованих у вказаному висновку пошкоджень транспортного засобу, такі в значній мірі вплинули на вартість транспортного засобу. Отже, суд зауважує, що вказаний висновок у сукупності з документом виданим продавцем (договір купівлі), свідчить про рівень цін на такий автомобіль на ринку із урахуванням наявних пошкоджень, що виникли внаслідок ДТП.

З огляду на приведені положення законодавства та фактичні обставини справи, за яких надані відповідачу документи підтверджують митну вартість товару, суд приходить до переконання, що відповідач прийшов до помилкового висновку, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Водночас, судом встановлено, що відповідач при прийнятті рішення застосував резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю у органах доходів і зборів відповідної цінової інформації, а саме: згенерований АСАУР для транспортного засобу з Vin-кодом VF70B9HPGEE505257 індикатор ризику по вартості на рівні 6790 Євро.

Згідно витягу з ЄАІС наданого відповідачем суду, встановлено, що з наявної інформації про транспортні засоби представлені для порівняння із транспортним засобом заявленим до розмитнення позивачем не можливо встановити технічний стан вказаних транспортних засобів та наявність чи відсутність пошкоджень таких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що в свою чергу, також впливає на митну вартість товару. Водночас, наявність вказаної інформації, могла б свідчити про подібність транспортних засобів автомобілю, який заявлений декларантом. Відповідно, за відсутності таких даних, митним органом помилково застосовано резервний метод шляхом визначення митної вартості товару за наявною ціновою інформацією на рівні 6790 Євро.

Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2019/000058/2 від 13.03.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці ДФС №UА305200/2019/00065 від 13.03.2019 не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві позивачем зазначено про витрати на правову допомогу у розмірі 1526 грн. та витрати на проведення експертної оцінки транспортного засобу в сумі 1300 грн., які позивач просив стягнути на свою користь. Разом з тим, належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу у відповідності до частини 4 статті 134 КАС України позивач не надав та, у межах даної адміністративної справи, експертиза не проводилася, а проведена позивачем експертиза транспортного засобу з метою його подальшого розмитнення не є експертизою пов`язаною з розглядом справи.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За даним позовом згідно квитанцій №95458, 95481 від 15.04.2019 року та квитанції №0.0 1331150265.1 від 19.04.2019 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 2155,94 грн. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС сплачений судовий збір у розмірі 2 155,94 грн..

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, ЄДРПОУ 39515893) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці ДФС №UА305000/2019/000058/2 від 13.03.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці ДФС №UА305200/2019/00065 від 13.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС (ЄДРПОУ 39515893) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 2 155,94 (дві тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень 94 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 11 липня 2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору