Рішення № 82992322, 27.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/381/19

категорія 111031001

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Луценка Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

25.01.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" (далі - ТОВ "Граніт"), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0029501413 Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області), яким ТОВ “Граніт” збільшено суму грошового зобов`язання за платежами: плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин на три мільйони двісті сорок дві тисячі шістдесят п`ять гривень, у тому числі за податковими зобов`язаннями 2593652,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 648413,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняте рішення є протиправним, так як щебінь не належить до визначення корисної копалини чи мінеральної сировини, оскільки є продукцією оброблювальної промисловості, яка отримується у результаті подальшої переробки корисної копалини. Корисна копалина Миропільського родовища гранітогнейсів, яка добувається ТОВ «Граніт» відкритим методом, після проведення буровибухових робіт перетворюється у породу гірничу скельну - гірничу масу (камінь бутовий). Порода гірнича скельна - гірнича маса (камінь бутовий) складується на складі готової продукції гірничого цеху ТОВ «Граніт». Таким чином, готовою (товарною) продукцією для розрахунку плати за користування надрами, на думку позивача, є порода гірнича скельна - гірнича маса (камінь бутовий), що знаходиться на складі готової продукції гірничого цеху.

Пояснює, що ТОВ «Граніт» видобуває корисні копалини (гранітогнейси), які у результаті добування перетворюються на породу гірничу скельну - гірничу масу, що є процесом первинної переробки корисної копалини, а не добування. Гірнича маса (камінь бутовий) реалізується дуже рідко, а використовується, в основному, для подальшої (вторинної) переробки, то слід обчислювати даний податок за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) вартість одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) при розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

З урахуванням вищенаведеного ТОВ «Граніт» обчислює рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин, виходячи з розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). На підставі вказаного, на думку позивача, контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про заниження податкових зобов`язань з плати за користування надрами та рентної плати за користування надрами і врахування витрат на вторинну переробку видобутого каменя бутового до складу даного податку.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 19.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 20.03.2019 на 10:00.

12.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 12.03.2019 №89/06-30-10-02 (Том №1 а.с. 156-159), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень щодо збільшення грошового зобов`язання з плати (рентної плати) за користування надрами для видобування корисних копалин зазначає, що у ході проведення перевірки підприємства встановлено, що позивач у періоді з 01.01.2015 до 31.12.2017 не проводив реалізацію видобутого каменю бутового, а перероблював видобуту гірничу масу на щебінь різних фракцій та відсів, які у подальшому реалізовувалися покупцям. Реалізація каменю бутового здійснювалась у першому та другому кварталах 2018 року. При цьому, за період з 01.01.2015 до 31.12.2017 позивач проводив розрахунок податкового зобов`язання з плати (рентної плати) за користування надрами за розрахунковою вартістю з обсягу видобутої корисної копалини (каменю бутового), а в першому та другому кварталах 2018 року розрахунок проводився за фактичними цінами реалізації з обсягу видобутого каменю бутового. Разом з тим, під час перевірки встановлено, що позивач не враховував витрати на первинну переробку видобутого каменя бутового внаслідок чого виникали нові види об`єкта оподаткування - щебінь та відсів.

При визначенні загальної розрахункової вартості всієї товарної продукції до вартості витрат пов`язаних з переробкою каменю бутового на щебінь та відсів було включено матеріальні витрати (матеріали, паливо-мастильні матеріали, запчастини до автотранспорту та обладнання), амортизацію основних засобів пов`язаних з виробництвом, витрати на заробітну плату працівників виробництва, плату користування надрами, загальновиробничі витрати, інші витрати, що безпосередньо пов`язані з виробництвом товарної продукції в загальному без розподілу за видами, на підставі даних бухгалтерського обліку товариства по рахунках 201 "Сировина матеріали", 203 "Паливо", 207 "Запасні частини", 22, "МШП", 23 "Виробництво", 631 "Розрахунки з постачальниками", 64 "Розрахунки за податками", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці", 91 "загальновиробничі витрати". При цьому, при визначенні загальної розрахункової вартості товарної продукції загальну виробничих витрат було зменшено на вартість витрат, понесених позивачем безпосередньо на видобуток каменю бутового (вартість бурових та підривних заробітна плата працівників гірничого цеху з відрахуваннями, амортизація обладнання гірничого цеху, електроенергія, паливо-мастильні матеріали, запасні частини, плати за користування надрами). Враховуючи, що у ході перевірки було визначено ціну одиниці товарної продукції з урахуванням переробки за розрахунковою вартістю, у подальшому було порівняно з фактичними цінами реалізації товарної продукції.

Згідно з відповіді від 13.09.2018 №114, наданої на запит, позивач видобував корисні копалини, що перероблялись на камінь бутовий та використовувались у господарській діяльності для виробництва щебеневої продукції, а витрати на первинну переробку внаслідок чого виникали нові види об`єкта оподаткування - щебінь та відсів, позивачем при розрахунку плати (рентної плати) за користування надрами не враховано. Таким чином, на думку представника, посилання позивача на той факт, що щебенева продукція не може вважатися корисною копалиною, оскільки є продуктом її переробки, у зв`язку з чим, вартість її реалізації не може бути об`єктом оподаткування плати (рентної плати) за користування надрами для видобування корисних копалин, є помилковим. На думку відповідача, перевіряючими правомірно встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження плати за користування надрами на загальну суму 346881 грн та заниження рентної плати за користування надрами на загальну суму 2445250 грн. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту перевірки №1160/06-30-14-13/13563220 від 02.10.2018 відповідають вимогам чинного законодавства, а винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та не суперечить нормам податкового законодавства.

Підготовче засідання 20.03.2019 відкладене на 17.04.2019 до 10:00 у зв`язку з неприбуттям представника позивача, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 20.03.2019 (Том №1 а.с. 234).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 17.04.2019, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 29.05.2019 до 10:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 17.04.2019 (Том №2 а.с. 5-6).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 29.05.2019, постановленими у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 27.06.2019 на 10:30, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 29.05.2019 (Том №2 а.с. 23-25).

У судовому засіданні 27.06.2019 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні 27.06.2019 представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (Том №1 а.с. 156-159).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 31.08.2018 №2064-2069, плану-графіку на 2018 рік та наказу від 21.08.2018 №1747, виданих ГУ ДФС у Житомирській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Граніт» з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 до 30.06.2018, за результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 02.10.2018 №1160/06-30-14-13/13563220 (Том №1 а.с. 17-47).

За висновками вказаного акта перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п.263.2.1 п.263.2 п.п.263.6.1, п.п.263.6.3, п.п.263.6.4, п.п.263.6.5 та п.п.263.6.7 ст.263 Податкового кодексу України (далі – ПК України) у зв`язку з чим підприємством занижено плату за користування надрами за період з 01.01.2015 до 30.09.2015 на загальну суму 346881,00 грн, у тому числі: за 2 квартал 2015 року – 198479,00 грн та за 3 квартал 2015 року на 148402,00 грн;

- п.252.3, п.252.7, п.252.8, п.252.9, п.252.10, п.252.11, п.252.12 та п.252.14 ст.252 ПК у результаті чого занижено рентну плату за користування надрами у сумі 2445250,00 грн, в тому числі: за 4 квартал 2015 року - на 156843,00 грн, за 2 квартал 2016 року - на 298856,00 грн, за 3 квартал 2016 року - на 267502,00 грн, за 4 квартал 2016 року - на 263368,00 грн, за 1 квартал 2017 року - 119033,00 грн, за 2 квартал 2017 - на 145464,00 грн, за 3 квартал 2017 року 256608,00 грн за 4 квартал 2017 року – на 299728,00 грн, за 1 квартал 2018 року на 312243,00 грн та за 2 квартал 2018 року - на 325605,00 грн тощо.

Не погоджуючись з висновками, зазначеними в акті документальної планової перевірки 02.10.2018 №1160/06-30-14-13/13563220 ТОВ «Граніт» подало до ГУ ДФС у Житомирській області заперечення на вказаний акт від 12.10.2018 №126 та №127 (Том №1 а.с. 107-109).

Листом ГУ ДФС у Житомирській області від 22.10.2018 №9143/6/06-30-14-01 повідомив ТОВ «Граніт», що за результатами розгляду заперечень до акту перевірки прийняте рішення про правомірність здійснених висновків в акті документальної виїзної перевірки від 02.10.2018 №1160/06-30-14-13/13563220 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 до 30.06.2018 (Том №1 а.с. 112-116).

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС в Житомирській області винесло податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0029501413, яким ТОВ «Граніт» збільшено суму грошового зобов`язання за платежами: плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин на три мільйони двісті сорок дві тисячі шістдесят п`ять гривень, у тому числі за податковими зобов`язаннями 2593652,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 648413,00 грн (Том №1 а.с. 15), яке отримане підприємством 30.10.2018.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, 07.11.2018 ТОВ «Граніт» подало скаргу на вказане рішення за №133 до ДФС України (Том №1 а.с. 117-118).

ДФС України прийняте рішення про продовження строку розгляду скарги №133 від 07.11.2018 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 25.10.2018 №0029501413 до 05.01.2019 (включно), про що ТОВ “Граніт” повідомлене листом №38437/6/99-99-11 -03-01-25 від 27.11.2018.

28.12.2018 рішенням ДФС України №42295/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ «Граніт» залишене без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 25.10.2018 №0029501413, а скаргу - без задоволення (Том №1 а.с. 119-120).

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки є хибними та такими, що не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0029501413 таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до статуту ТОВ "Граніт" предметом його діяльності є: видобуток гірничої маси та виробництво щебеню; видобуток блочного каменю; експлуатація родовищ корисних копалин; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю тощо.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII були внесені зміни у тому числі і щодо справляння рентної плати.

Так, п.п.251.1.1 п.п.251.1 ст.251 ПК України встановлено, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

У ст.1 Кодексу України про надра визначено поняття “надра” як частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до п.п.252.1.1 п.п.252.1 ст.252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Підставою для визначення об`єкта та бази оподаткування рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин є норми, закріплені ПК України.

Відповідно до п.п.252.3.1, 252.3.2, 252.3.3 п.п.252.3 ст.252 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є:

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать: обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

- обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об`єктів.

Згідно з п.252.6 ст.252 ПК України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Положеннями пункту 252.20 статті 252 ПК України встановлено ставку рентної плати за користування надрами для видобування нерудних корисних копалин у розмірі 5% від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, згідно з пунктом 252.7 статті 252 ПК України, обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин.

Згідно з п.п.252.7.1, 252.7.2 п.п.252.7 ст.252 ПК України за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). За розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводної сировини.

Водночас, за правилами обчислення вартості згідно з пунктом 252.7 статті 252 ПК України поряд з поняттям “вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)” співіснує поняття “вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства”. Ці два терміни означають різну за властивостями продукцію: перший вказує на необроблену і тільки видобуту з надр корисну копалину, другий — на вже перероблену сировину (готову продукцію).

Суд зазначає, що в ПК України ці два різних за змістом поняття ототожнені. Так, у ст.252 ПК України вони зустрічаються як частини одного поняття “товарна продукція гірничого підприємства — видобута корисна копалина (мінеральна сировина)”.

У Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827, для вапняків, що включені до групи сировини для бутового каменю, встановлено примітку “Корисна копалина використовується у декількох напрямах. Напрям використання родовища корисної копалини загальнодержавного значення визначається рішенням Державної комісії запасах корисних копалин”.

Відповідно до п.п.14.1.51 п.14.1 ст.14 ПК України добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції із застосування Класифікації запасів ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного облицювального каменю (далі - Інструкція №199), що затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.2002 за №199, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2003 за №78/73 до категорії рваного каменю належать уламки гірської породи неправильного форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення, зокрема бутовий камінь довільної форми та щебеневопісчана суміш.

Основні поняття, які стосуються гірських порід для виробництва нерудних будівельних матеріалів, їх властивостей, виробництва регламентуються Державним стандартом України ДСТУ Б А.1.1-56-94. Згідно даного стандарту гірська порода — це природна мінеральна маса певного складу та будови, що складається з одного мономінерального або декількох полімінеральних мінералів.

Як пояснив представник позивача, ТОВ «Граніт» видобуває породу гірничу скельну (ГОСТ 23845-86), яка складається з гранітогнейсів. Граніт — це складна порода зернисто-кристалічної структури, що складається з кварцу, польових шпатів, слюд та підпорядкованої кількості одного або кількох кольорових мінералів. Має високу міцність, морозостійкість, декоративність, добре полірується. Гнейси - це гірські породи схожі за мінералогічним складом з гранітами, з яких вони утворились внаслідок перекристалізації під великим тиском, що має сланцювату будову. Сланцюватість знижує стійкість гнейсів проти вивітрювання. Використовується як бутовий камінь та облицювальні вироби. При добуванні корисних копалин, у результаті вибуху, утворюється порода гірнича скельна.

Виходячи з дев`ятого абзацу пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 №432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр" (далі - Постанова №432) мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.

Згідно з абзацом одинадцятим цієї ж постанови товарна продукція гірничодобувного підприємства — мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.

Підпунктом 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що мінеральна сировина - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Не може бути визнана корисною копалиною (мінеральною сировиною) продукція, отримана при подальшій переробці корисної копалини, що є продукцією переробної промисловості.

Пунктом 4.9 Інструкції №199 визначено, що вимоги до фізико-механічних властивостей і петрографічного складу щебеню регламентуються ДСТУ Б В.2.7-75-98 "Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій і робіт. Технічні умови" (далі - ДСТУ). Дія ДСТУ поширюється на товарну продукцію гірничодобувного підприємства у вигляді щебеню з природного каменю, гравію та щебеню із щільних гірських порід, що застосовується у якості наповнювачів.

Тобто, при подальшій переробці породи гірничої скельної утворюється щебінь різних фракцій, який відповідає вимогам ДСТУ БВ 2.7.-75-98.

Корисна копалина Миропільського родовища гранітогнейсів, яка добувається ТОВ «Граніт» відкритим методом, після проведення буровибухових робіт перетворюється у породу гірничу скельну - гірничу масу (камінь бутовий). Порода гірнича скельна - гірнича маса (камінь бутовий) складується на складі готової продукції гірничого цеху ТОВ «Граніт».

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що готовою (товарною) продукцією для розрахунку плати за користування надрами є порода гірнича скельна — гірнича маса (камінь бутовий), що знаходиться на складі готової продукції гірничого цеху.

Суд вважає, що ТОВ «Граніт» видобуває корисні копалини (гранітогнейси), які у результаті добування перетворюються у породу гірничу скельну — гірничу масу. Оскільки, гірнича маса (камінь бутовий) реалізується дуже рідко, а використовується в основному для подальшої переробки, то за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини вартість одиниці видобутої корисної копалини - вона й має обчислюватись при розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

З огляду на наведене ТОВ «Граніт» правомірно обчислює рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин, виходячи з розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Згідно з Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 щебінь різних фракцій та відсів відноситься до коду продукції 08.12.12-10.00 і, до коду УКТЗЕД НОМЕР_1 . Дана інформація підтверджується також у Сертифікатах відповідності на щебінь та відсів, виданих Органом з добровільної сертифікації Хмельницького державного регіонального випробувального центру сертифікації будівельних матеріалів. Тому розмежування обліку окремо по щебеню та відсіву не визначається.

В акті перевірки донараховано зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розрізі щебеню та відсіву, але ці два види продукції відносяться до однієї класифікації.

Відповідно до п.п.14.1.91 14.1.91. корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Згідно з 14.1.112 ПК України мінеральна сировина - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Суд вважає. що щебінь не належить до визначень корисної копалини та мінеральної сировини. Щебінь та відсів - це продукція переробної промисловості, тобто продукція, отримана у результаті подальшої переробки, а не добування.

Мінеральна сировина (гірнича маса) може бути реалізована без проведення яких-небудь операцій по виробництву з неї продукції. Тому, для оподаткування має значення не виробництво продукції, що відповідає якому-небудь стандарту, а видобування з надр мінеральної сировини породи гірничої скельної (гірничої маси), що містить (потенційно) таку продукцію.

Таким чином, якщо суб`єкт господарювання видобуває корисні копалини (граніти), які використовує у господарській діяльності для виробництва щебеневої продукції,

тобто, не реалізує видобуті корисні копалини, то вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин обчислюється за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

Враховуючи викладене, за результатами планової документальної виїзної перевірки контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про заниження ТОВ “Граніт” податкових зобов`язань з плати за користування надрами та рентної плати за користування надрами.

Посилання контролюючого органу в оскаржуваному рішенні на положення п.п.14.1.37 п.14.1 ст.14 ПК України в обґрунтування правомірності проведених донарахувань з рентної плати за користування надрами, є неприйнятним, оскільки у ньому йдеться не про розрахунки податкових зобов`язань з рентної плати за надра, а лише надається визначення поняття господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX цього Кодексу, як діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та переробки корисних копалин.

Так само, є безпідставним обґрунтування проведених донарахувань по вказаному податку з посиланням на п.252.14 ст.252 ПК України, оскільки у ній йде мова про витрати, понесені на провадження господарської діяльності.

Що ж стосується ч.2 цього пункту ст.252 ПК України, то ним закріплено положення, згідно із яким у разі, якщо після виникнення податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, у результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов`язань рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) урахуванням виконаних податкових зобов`язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства.

Однак, ніяких подібних рішень в наступних звітних періодах щодо видобутої корисної копалини ТОВ «Граніт» не приймало.

При визначенні розміру плати за користування надрами за розрахунковою вартістю ТОВ «Граніт» правомірно не включало до складу витрат вартість переробки каменю бутового на щебінь та відсів тому, що об`єктом оподаткування такою платою є видобута корисна копалина - камінь бутовий. Щебінь (різних фракцій) та утворюваний у результаті переробки відсів - це не видобута корисна копалина, а виготовлена продукція ТОВ «Граніт».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0029501413 ГУ ДФС у Житомирській області, а тому позовні вимоги ТОВ «Граніт» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 19210,00 грн. У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (вул. Лісова, 2, с. Миропіль, Романівський район, Житомирська область, 13033, код ЄДРПОУ 13563220) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0029501413 Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Граніт» збільшено суму грошового зобов`язання за платежами: плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин на три мільйони двісті сорок дві тисячі шістдесят п`ять гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 19210,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 12 липня 2019 року.

Головуюча суддя О.В. Єфіменко