Рішення № 82992236, 09.07.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/507/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.

за участю:

представник позивача – не з`явився,

представника відповідача – Пензов С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 12 липня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" (далі – ТОВ "Перлюкс Україна") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС (далі – відповідач, Закарпатська митниця ДФС), якою просить: визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товару за № UA305000/2019/000024/2 від 28 січня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом 23 січня 2019 року для проходження митного оформлення товару, було подано до Закарпатської митниці ДФС митну декларацію № UA 305130.2019.001600. Однак, відповідачем 28 січня 2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару за № UA305000/209/000024/2, яким митна вартість товару, що підлягав митному оформленню із заявленої декларантом суми 7962,13 євро (253184,23) була збільшена до 17649,88 євро. У зв`язку з виникненням загрози нарахування штрафних санкцій з боку перевізника, керівництвом підприємства було прийняте рішення про проведення митного оформлення товару з врахуванням рішення про коригування митної вартості UA305000/209/000024/2 від 28 січня 2019 року. Позивач вважає, що митним органом не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, при цьому позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Відтак, позивач вважає, що підстави для коригування митної вартості відсутні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 09 липня 2019 року надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час прийняття митної декларації № UA 305130.2019.001600, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками згенеровано митні формальності ,які вказували на можливе заниження митної вартості товари. З урахуванням поданих документів, за результатами порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у митниці вини сумнів у достовірності заявленої митної вартості, у зв`язку з чим здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості. Підставами для направлення вказаного запиту було те, що в наданому до митного оформлення прас-листі б/н від 26 лютого 2018 року містилась цінова інформація тільки по товарах торговельної марки Perlux, в той же час, серед імпортованих товарів наявні й товари торговельної марки Тіх. Тобто, даний документ не містить всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості, наявні у поданих декларантом документах не містили достатніх даних для визнання заявленої митної вартості. Відтак, заявлену митну вартість товару було скориговано із застосуванням резервного методу на підставі наявної інформації щодо митної вартості подібних товарів та з використанням найменшої вартості з наявних вартостей на аналогічні товари з найближчими до оцінюваних товарів обсягами партії. Також відповідач зазначає, що позивач фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні № UA305000/2019/000024/2 від 28 січня 2019 року, вказавши її у новій митній декларації №UA305130/2019/002168 від 29 січня 2019 року.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 23 січня 2019 року позивачем через митного брокера подано до Закарпатської митниці ДФС митну декларацію № UA 305130/2019/001600 для митного оформлення товару, а саме: мийні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі, у вигляді рідини, в не аерозольній упаковці, без вмісту абразивних речовин: рідкий мийний засіб для прання тканин Perlux, Тіх (являє собою розфасований для роздрібної торгівлі рідкий засіб для прання тканини).

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом (графа 43) тобто за ціною договору 7470,00 євро (графа 42 митної декларації).

Позивачем для підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення надано: рахунок-фактуру (інвойс) № 100169/19L від 22 січня 2019 року, пакувальний лист б/н від 22 січня 2019 року, автотранспортна накладна № 9136114 від 22 січня 2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 D 0084609 від 22 січня 2019 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 23 січня 2019 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 26 лютого 2018 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 14 лютого 2017 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 2 від 29 грудня 2017 року, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 20160419/001 від 19 квітня 2016 року, копія митної декларації країни відправлення 19HU10128025E1170 від 22 січня 2019 року, інші некласифіковані документи.

У зв`язку із спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, відповідачем ,відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (зокрема по товару марки Тіх); інші документи за бажанням декларанта.

На запит митниці про надання додаткових документів декларантом було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01 грудня 2018 року.

Рішенням Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості UA305000/2019/000024/2 від 28 січня 2019 року проведено коригування митної вартості задекларованого позивачем товару та розраховану декларантом митну вартість товару у розмірі 7962,13 євро (з урахуванням витрат на транспортування) скориговано до 17649,88 євро. за резервним методом визначення митної вартості.

У графі вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості, а також за результатами відпрацювання форм митного контролю за ризиком за кодом 117-2, згенерованим автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, заявлена декларантом за основним методом митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з наявністю у органу доходів і зборів цінової інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. На запит митниці про надання додаткових документів декларантом було надано наступні документи: прейскурант (прайс-листи) виробника товару без номеру від 01 грудня 2018 року. Однак, відомості, наявні у поданих декларантом документах не місять достатніх даних для визнання заявленої митниці вартості. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався у зв`язку з наявністю у органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару. Органом доходів і зборів застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, у зв`язку з наявністю відповідної цінової інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята в ЄАІС ДФС інформація щодо митної вартості аналогічних товарів (загальна назва – мийні засоби), з урахуванням вимог ст. 64 МК України (МД № UA10050/2019/277286 від 15 січня 2019 року, № UA100050/2019/277358 від 17 січня 2019 року, № UA 100050/2019/277639 від 24 січня 2019 року, № UA100050/2019/277584 від 23 січня 2019 року). Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях (з урахуванням обсягів партій, комерційних умов тощо). Отже, митна вартість товару визначена за шостим (резервним) методом становить 1,0612 євро за кілограм.

На підставі рішення про коригування митної вартості, Закарпатською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA305130/2019/00022 від 28 січня 2019 року.

29 січня 2019 року, після винесення митницею оскарженого рішення, декларантом подано відповідачу нову митну декларацію UA 305130/2019/002168 на товар: мийні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі, у вигляді рідини: рідкий мийний засіб для прання тканини Perlux, Тіх.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі – МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15, від 20 лютого 2018 у справі №809/1884/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже встановлено судом, декларант надав наявні у нього документи для підтвердження митної вартості, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) № 100169/19L від 22 січня 2019 року, пакувальний лист б/н від 22 січня 2019 року, автотранспортна накладна № 9136114 від 22 січня 2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 D 0084609 від 22 січня 2019 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 23 січня 2019 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 26 лютого 2018 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 14 лютого 2017 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 2 від 29 грудня 2017 року, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 20160419/001 від 19 квітня 2016 року, копія митної декларації країни відправлення 19HU10128025E1170 від 22 січня 2019 року, інші некласифіковані документи.

З урахуванням поданих документів, зокрема у зв`язку з тим, що в наданому до митного оформлення прайс-листі б/н від 26 лютого 2018 року містилась цінова інформація тільки по товарах торговельної марки Perlux, а серед імпортованих товарів були наявні й товари торговельної марки Тіх, відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України було здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, митний орган мав право для витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Однак, як вбачається із поданого декларантом прайс-листа б/н від 01 грудня 2018 року інформація про товар Тіх внесена у спосіб відмінний від решти тексту.

Відтак, оскільки надані на вимогу митного органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості та викликали сумнів у достовірності наданого на вимогу митного органу прайс-листі б/н від 01 грудня 2018 року, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості.

Вказане рішення про коригування митної вартості № UA305000/2019/000024/2 від 28 січня 2019 року прийняте на підставі інформації наявної в ЄАІС ДФС щодо митної вартості аналогічних товарів (загальна назва – мийні засоби), з урахуванням вимог статті 64 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Так, як вбачаться із оскарженого рішення про коригування митної вартості та доданих відповідачем митних декларацій, визначення митної вартості ґрунтується на раніше (визнаних) визначених органам доходів і зборів митних вартостях (з урахуванням обсягів партій ,комерційних умов тощо), зокрема: МД № UA100050/2019/277286 від 15 січня 2019 року; МД № UA100050/2019/277358 від 17 січня 2019 року; МД № UA100050/2019/277639 від 24 січня 2019 року; МД № UA100050/2019/277584 від 23 січня 2019 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 310 МК України фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 7 ст. 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією.

У відповідності до п. 4 ч. 11 ст. 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є: виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про збільшення митної вартості товару, крім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату «донарахованої» різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 9 ст. 55 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Відповідно до ч 2 ст. 263 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію.

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України №651 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684 (далі - Порядок №651).

Відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку №651 графа 43 «Метод визначення вартості» заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Зі змісту наведених положень вбачається, що у разі незгоди імпортера з митною вартістю, що визначена контролюючим органом, регламентований законодавством алгоритм дій імпортера (декларанта) передбачає подання нової митної декларації ,в якій зазначаються: 1)Сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом; 2) Сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом.

Тобто, у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Порядок №651 також передбачає, що у графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме:

- митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету;

- митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Графа В «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).

Нараховані у графі 47 митної декларації, а також у графі В "Подробиці розрахунків" митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджений наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року № 1011. Сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) вказуються з кодами розрахунку, серед іншого "1" безготівкова форма сплати, "2" готівкова форма сплати.

Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 «Код МВВ» митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 «Нарахування платежів» та В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку « 55».

Як вже встановлено судом, під час подання декларантом первинної митної декларації від 23 січня 2019 року № UA 305130/2019/001600 позивач у графі 12 "Відомість про вартість" зазначено 252184,23 грн.; у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" – 1, у графі 45 "Коригування" – 252184,23 грн.; у графі 47 "Нарахування платежів" зазначено код виду платежу 020,028 та способи здійснення таких розрахунків 06 та 01.

29 січня 2019 року позивачем подано нову митну декларацію № UA 305130/2019/002168, в якій в графі 12 "Відомість про вартість" 560043,58 грн., у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" – 6, тобто резервний метод; у графі 45 "Коригування" – 560043,58 грн.; у графі 47 "Нарахування платежів" зазначено код виду платежу 020, 028 та способи здійснення таких розрахунків за кодом 06 та 01.

В той же час, нова митна декларація № UA 305130/2019/002168 від 29 січня 2019 року не містить:

1) У правовому підрозділі графи 43 "Код МВВ" порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митний органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості;

2) В окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України;

3) В графі В "Подробиці розрахунків" відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;

4) Спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку "55" згідно Класифікатора способів розрахунків.

Отже, проаналізувавши зміст декларації № UA 305130/2019/002168 від 29 січня 2019 року від 14 грудня 2018 року, суд дійшов висновку, що декларантом самостійно обраний метод визначення митної вартості - за резервним методом, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості "6" та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позивач або уповноважена ним особа, не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом,сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумую митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органів доходів і зборів, шляхом подання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

В той же, як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості, відповідач відповідно до вимог ч. 2 ст. 55 МК України зазначив інформацію про право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Суд зазначає, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, враховуючи, що позивач, маючи право випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, не зробив цього та фактично погодився із митною вартістю, визначеною митним органом, суд приходить висновку, про правомірність прийнятого Закарпатською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості № UA305000/2019/000024/2 від 28 січня 2019 року та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Закарпатською митницею ДФС доведено правомірність оскарженого рішення про коригування митної вартості № UA305000/2019/000024/2 від 28 січня 2019 року. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. І.Франка, буд. 108, код ЄДРПОУ 39308820) до Закарпатської митниці ДФС (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 39515893) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька