Рішення № 82992110, 12.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Справа № 183/1528/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) про стягнення заборгованості з виплати пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2019 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява заявою ОСОБА_1 до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому позивач просив:

- визнати рішення Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 за період з травня, червень, липень 2018 року на підставі отриманої інформації від системи «Аркан» незаконним та таким, що порушує права ОСОБА_1 надані Конституцією України;

- зобов`язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області негайно виплати ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з травня по липень 2018 року у розмірі 31886, грн.16 коп.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з виплати пенсії передано за підсудністю на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що є пенсіонером по інвалідності про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , інвалідом ІІ групи, про що свідчить посвідчення НОМЕР_2 , учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 . Позивач зазначає, що з грудня 2014 року є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.12.2014 року № 1215000865 виданою Управлінням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради. За період травень – липень 2018 року виплата пенсії позивачу була припинена. Позивачем було отримано відповідь на звернення від Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій зазначено, що на підставі даних, отриманих з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацію з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, була виявлена тривала відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання та прийнято рішення про призупинення виплати йому пенсії, починаючи з травня 2018 року, та одночасно повідомив, що згідно отриманого листа від 12.06.2018 № 22 з управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року. За травень-липень 2018 року нараховано борг у загальній сумі 31 886 грн. 16 коп., який обліковується в Пенсійному фонді України і буде виплачений за умови прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, просить суд визнати рішення відповідача протиправним та зобов`язати виплатити заборгованість з пенсії за період травень-липень 2018 у розмірі 31 886 грн. 16 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 183/1528/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

05 червня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що заперечує проти задоволення позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що на підставі даних отриманих з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, була виявлена тривала відсутність позивача за місцем проживання та прийнято рішення про призупинення виплат пенсії з 01.05.2018 року. Згідно листа від 12.06.2018 № 22 з управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, позивачу поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365» суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, а саме за травень-липень 2018 року нарахованого боргу у загальній сумі 31 886 грн. 16 коп. обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пенсіонером по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , інвалідом ІІ групи, про що свідчить посвідчення НОМЕР_2 , учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки від 18.12.2014 р.№ 1215000865 виданої Управлінням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради, ОСОБА_1 знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа, за фактичним місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

У листі Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2018 року № Ш 12846-18/УКЦ на звернення позивача від 07.08.2018 року, повідомив, що на підставі даних отриманих з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, була виявлена тривала відсутність позивача за місцем проживання та прийнято рішення про призупинення виплат пенсії з травня 2018 року. Згідно листа від 12.06.2018 № 22 з управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, позивачу поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365» суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, а саме за травень-липень 2018 року нарахованого боргу у загальній сумі 31 886 грн. 16 коп. обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Проте згідно з наявною в матеріалах справи копією листа від 08.08.2019 року виплата пенсії позивачу з травня 2017 року «була призупинена у зв`язку з тривалою відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання».

Водночас Закон № 1058-IV не передбачає такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як тривала відсутність за місцем проживання пенсіонера.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зазначив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) дійшов висновку про те, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю в поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. При цьому Суд зауважив, що у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця поживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункти 51-54).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Отже, у вказаних рішеннях Конституційного Суду України та ЄСПЛ застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може пов`язуватися з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Крім того, до суду не надано письмового рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи вказані дії відповідача з урахуванням положень частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку про те, що це підстави для прийняття рішення про призупинення виплати пенсії були відсутні та не відповідають вимогам обґрунтованості, добросовісності, запобігання дискримінації, пропорційності, права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки до суду письмового рішення відповідачем про призупинення виплати пенсії не надано, у суду є підстави для визнання протиправних саме дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій у вигляді припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з травня 2018 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для допущення до негайного виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_4 ) до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) про стягнення заборгованості з виплати пенсії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо припинення виплати пенсії громадянину ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_4 ) з травня по липень 2018 року.

Зобов`язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплати ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з травня по липень 2018 року у розмірі 31 886, грн. 16 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду у межах стягнення на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_4 ) пенсії за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 липня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко