Рішення № 82991952, 24.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Справа № 160/1063/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: - визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 19 листопада 2018 року №17382-53 та рішення №17382-53 від 19 листопада 2018 року про опис майна у податкову заставу прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 31.10.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «АКІМ» було отримано податкову вимогу від 19 листопада 2018 року №17382-53, прийняту Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Також, ТОВ «АКІМ» було отримано рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 17382-53 від 19 листопада 2018 року, про опис майна у податкову заставу. Позивач не погоджується із зазначеною податковою вимогою від 19 листопада 2018 року №17382-53 та рішенням №17382-53 від 19 листопада 2018 року про опис майна у податкову заставу, оскільки вважає їх протиправними. Крім того зазначає, що граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу за 9 місяців 2018 року являється 09 листопада 2018 р., а граничний термін сплати податку на прибуток являється 19 листопада 2018 року. Суму податку на прибуток приватних підприємств розміром 83 000,00 гривні було сплачено 19 листопада 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2446. Також позивачу стало відомо про виникнення боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), лише після отримання 31.01.2019 року податкової вимоги від 19 листопада 2018 року № 17382-53. Однак, ТОВ «АКІМ» не має жодного податкового боргу, що підтверджується, зокрема листом ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 855/10/04-61-17-34 від 03.05.2018р., про відсутність заборгованості ТОВ «АКІМ» зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, станом на 03.05.2018 року. Вважає, що прийняті податковим органом вимога та рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року відкрито провадження по справі №160/8482/18 за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

14 березня 2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому представник зазначає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. За даними ІТС «Податковий блок», станом на 12.03.2019 у ТОВ «АКІМ» обліковується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 478118,11 грн. У зв`язку з наявністю у платника податків ТОВ «АКІМ» податкового боргу, керуючись вимогами ст.59 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено боржнику податкову вимогу від 19.11.2018 №17382-53. Згідно змісту податкової вимоги від 19 листопада 2018 року №17382-53 вбачається, що ТОВ «АКІМ» станом на 18 листопада 2018 року має податковий борг у сумі 115653,28 грн., що складається з податку на прибуток приватних підприємств розміром 81342,00 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) розміром 34311,11 грн. Крім того, на підставі ст.ст. 88,89 Податкового Кодексу України ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено рішення про опис майна в податкову заставу 19.11.2018 №17382-53.

В підготовчому судовому засіданні 18.03.2019 року оголошено перерву на 11.04.2019 року.

11 квітня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій не погоджується з аргументами, викладеними у відзиві та зазначає, що податкову вимогу було сформовано 19.11.2019 року, однак, згідно наданої відповідачем до суду інформації - зворотної сторони облікової картки платника податку на додану вартість, на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги, відсутній борг з ПДВ. Більш того, наявна переплата. Отже, на день формування податкової вимоги, відповідно до інформації облікової картки платника податку на додану вартість, у ТОВ «АКІМ» був відсутній борг з ПДВ розміром 34 311 гривень 11 копійок. Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств також була відсутня, оскільки ТОВ «АКІМ» було сплачено 19 листопада 2018 року 83 000,00 гривні (платіжне доручення № 2446 міститься у матеріалах справи).

16.05.2019 року підготовче судове засідання було відкладено на 30.05.2019 року.

30.05.2019 року підготовче судове засідання було відкладено на 11.06.2019 року.

05 червня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення, в яких представник зазначає, що згідно даних АІС «Податковий блок» дата відображення банку за платежами ТОВ «АК1М» по податку на додану вартість у сумі 37500,00 грн. (п/д №2445 від 19.11.2018 за призначенням «*;145;24612305; переплата розстроченого грошового зобов`язання згідно договору №11 від 31.03.2018») та по податку на прибуток у сумі 83000,00 грн.(п/д №2446 від 19.11.2018 за призначенням «*;101;24612305; податок на прибуток за 3 кв. 2018») зазначено 20.11.2018. Станом на 17.05.2019 ТОВ «АК1М» має податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 45547,35 грн.

В підготовчому судовому засіданні 11.06.2019 року оголошено перерву на 13.06.2019 року.

13.06.2019 року від позивача надійшли додаткові докази по справі.

13 червня 2019 року відповідачем надано клопотання, в якому представник зазначає, що згідно даних АІС «Податковий блок» було сплачено ТОВ «АКІМ» по податку на додану вартість 37500,00 грн. (п/д №2445 від 19.11.2018 за призначенням сплата розстроченого грошового зобов`язання згідно договору №11 від 31.03.2018») та по податку на прибуток 83000,00 грн.(п/д №2446 від 19.11.2018 за призначенням податок на прибуток за 3 кв 2018») зазначено 20.11.2018. Тобто підприємством було сплачено 120500 грн. Але ТОВ «АКІМ» самостійно засобами електронного зв`язку надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість №9272686369 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року. Згідно уточнюючого розрахунку підприємством збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 108358 грн. та самостійно нараховані штрафні санкції у сумі 3251,00 грн. В інтегрованій картці платника податків підприємства по податку на додану вартість станом на 20.12.2017 нарахована пеня у сумі 37161,43 грн. внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок з податку на додану вартість. Згідно картки платника ТОВ «АКІМ» по податку на додану вартість сплата узгодженої суми нарахованої пені підприємством не здійснювалась, тобто сума 37161,43 грн. була узгоджена, та не сплачувалась підприємством. Розрахунок податкових зобов`язань ТОВ АКІМ: 81342,00(податок на прибуток)+34311,28(податку на додану вартість) 37161,43 (пеня внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок з податку на додану вартість)=152814,71 грн. (сума податкового зобов`язання ТОВ АКІМ) 152814,71 грн. (сума податкового зобов`язання ТОВ АКІМ)-120500 грн. (сума яка була сплачена ТОВ АКІМ)=32314,71. Тобто сума несплаченого боргу залишалась 32314,71 грн., тобто борг не був сплачений у повному обсязі. Станом на 12.06.2019 ТОВ «АКІМ» має податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 45547,35 грн. Оскільки у ТОВ «АКІМ» станом на теперішній час рахується податковий борг в сумі 45547,35 грн. відсутні підстави для скасування податкової вимоги від 19 листопада 2018 року «17382-53 та рішення №17382-53 від 19 листопада 2018 року про опис майна у податкову заставу прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Позивач в судове засідання 13.06.2019р. не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про закриття підготовчого провадження по справі та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надав до суду заяву про закриття підготовчого провадження по справі.

Відповідно до п.9ст. 205 КАС Україниякщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9ст.205 КАС Українисуд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АКІМ" зареєстроване виконкомом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, розпорядження №392-рп від 08 травня 1997, обліковий №2473.

19 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу №17382-53 на суму 115653,28 грн., з якої по податку на прибуток приватних підприємств 81342,00 грн., по податку на додану вартість - 34311,28 грн.

19 листопада 2019 року податковим органом прийнято рішення №17382-53 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" в податкову заставу.

Не погоджуючись з вимогою та рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання, де відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. А згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні; грошове ж зобов`язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому ст.50 Податкового кодексу України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України)

У вищенаведеному пункті Податкового кодексу України зазначено, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Крім того, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.06.2017 №610, визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Враховуючи вказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, у встановлені законом строки.

За приписами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно податкової вимоги від 19.11.2018 року, борг позивача по податку на прибуток приватних підприємств становить 81342,00 грн.

Однак суд звертає увагу, що 19 листопада 2018 року суму податку на прибуток приватних підприємств розміром 83 000,00 гривні було сплачено підприємством, що підтверджується платіжним дорученням № 2446.

У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що згідно даних АІС «Податковий блок» дата відображення банку за платежами ТОВ «АК1М» по податку на прибуток у сумі 83000,00 грн.(п/д №2446 від 19.11.2018 за призначенням «*;101;24612305; податок на прибуток за 3 кв. 2018») зазначено 20.11.2018.

Відповідачем не надано доказів, що надходження коштів до податкового органу відбулося 20.11.2018, тобто після прийняття податкової вимоги.

Зі змісту платіжного доручення №2446 від 19.11.2018 року вбачається, що: документ прийнято по системі iBank 2 UA, дата 19.11.2018 14:56, одержано банком 19.11.2018 року, проведено банком 19.11.2018 року.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 2.14 Положення банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно з пунктом 2.19 Положення розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Таким чином, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Зазначений висновок узгоджується із положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Відповідачем не надано до суду копію зворотного боку облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" по податку на прибуток за 2018 рік, з якої можна встановити рух коштів по сплаті податку на прибуток.

В зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про відсутність за позивачем боргу по сплаті податку на прибуток станом на 19.11.2018 року.

Щодо боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" по податку на додану вартість у сумі 34311,28 грн.

Представник відповідача у клопотанні від 13.06.2019 року зазначає, що згідно даних АІС «Податковий блок» було сплачено ТОВ «АКІМ» по податку на додану вартість 37500,00 грн. (п/д №2445 від 19.11.2018 за призначенням сплата розстроченого грошового зобов`язання згідно договору №11 від 31.03.2018») та по податку на прибуток 83000,00 грн.(п/д №2446 від 19.11.2018 за призначенням податок на прибуток за 3 кв 2018») зазначено 20.11.2018. Тобто підприємством було сплачено 120500 грн. Але ТОВ «АКІМ» самостійно засобами електронного зв`язку надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість №9272686369 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року. Згідно уточнюючого розрахунку підприємством збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 108358 грн. та самостійно нараховані штрафні санкції у сумі 3251,00 грн. В інтегрованій картці платника податків підприємства по податку на додану вартість станом на 20.12.2017 нарахована пеня у сумі 37161,43 грн. внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок з податку на додану вартість. Згідно картки платника ТОВ «АКІМ» по податку на додану вартість сплата узгодженої суми нарахованої пені підприємством не здійснювалась, тобто сума 37161,43 грн. була узгоджена, та не сплачувалась підприємством. Станом на 12.06.2019 ТОВ «АКІМ» має податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 45547,35 грн.

Суд зазначає, що зі змісту копії зворотного боку облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" по податку на додану вартість вбачається, що станом на 19.11.2018 року (дата формування податкової вимоги та виникнення спірних правовідносин) заборгованість у сумі 34215,99 грн. позивачем погашена, та наявна переплата у розмірі 3188,72 грн.

Відсутність у позивача заборгованості станом на 19.11.2018 року відповідачем не спростована.

В зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про відсутність за позивачем боргу по сплаті податку на додану вартість станом на 19.11.2018 року.

З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що податкова вимога від 19 листопада 2018 року №17382-53 прийнята відповідачем є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №17382-53 від 19 листопада 2018 року про опис майна у податкову заставу прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (підпункт 14.1.155 пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Згідно пункту 89.1.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Враховуючи той факт, що рішення від №17382-53 від 19 листопада 2018 року про опис майна у податкову заставу прийнято на підставі податкової вимоги від 19 листопада 2018 року №17382-53, яка визнана судом протиправною, суд дійшов висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу від №17382-53 від 19 листопада 2018 року також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктам владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних вимоги та рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 72,77, 241,243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" (код ЄДРПОУ 24612305, вул. вул. Червоного Козацтва, буд. 26, кв. 6, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 19 листопада 2018 року №17382-53.

Визнати протиправним та скасувати рішення №17382-53 від 19 листопада 2018 року про опис майна у податкову заставу прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" (код ЄДРПОУ 24612305) судовий збір в розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019 року.

Суддя О.М. Неклеса