Рішення № 82991941, 11.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року Справа № 160/2119/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- скасувати рішення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області №1855/10/04-08-83-50 від 17.01.2019 р.;

- зобов`язати Новомосковську ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області вчинити певні дії, а саме - задовольнити мою заяву від 15.01.2019р № 4852/фоп про обрання мною спрощеної системи оподаткування з 1 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач - ОСОБА_1 була зареєстрована як суб`єкт господарювання фізична особа-підриємець та здійснювала господарську діяльність в період з 11 березня 2014 року по 03 січня 2019 року на спрощеній системі оподаткування для другої групи платників єдиного податку.

28 грудня 2018 року позивачем подано заяву про припинення державної реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.

15 січня 2019 року відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI позивач подала до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заяву про обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою єдиного податку встановленої для другої групи платників єдиного податку.

24 січня 2019 року позивачем отримано протиправну відмову щодо реєстрації як платника єдиного податку у вигляді рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області №1855/10/04-08-83-50 від 17 січня 2019 року, яке у подальшому стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з даними інформаційних баз ДФС України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку в Новомосковській об`єднаній державній податковій інспекції як суб`єкт підприємницької діяльності з 11.03.2014 року № 22660000000 080241.

На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 25 березня 2014 р. № 1405655102107, а також відповідно до статті 293 Податкового кодексу України фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зареєстровано платником, який перебуває на спрощеній системі оподаткування з 11 березня 2014 року, про що внесено відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.

У січні 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було прийняте рішення про припинення підприємницької діяльності та подано відповідну заяву до державного реєстратора.

На підставі поданої заяви державним реєстратором у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( далі - ЄДР) 03.01.2019 зроблено запис за № 22290060005010377 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платника єдиного податку анулюється в день отримання від державного реєстратора відомості про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. На підставі викладеного ФОП ОСОБА_1 03 січня 2019 було виключено з реєстру платників єдиного податку.

Станом на 11 січня 2019 року від Державного реєстратора надійшли відомості про проведення повторної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Також від ФОП ОСОБА_1 15.01.2019 р. до Новомосковської ДПІ надійшла заява про застосування спрощеної системи оподаткування на 2019 рік.

За результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 було відмовлено в реєстрації платником єдиного податку, у зв`язку з чим на адресу платника направлено лист від 17.01.2019 за № 1855/10/04-08-83-50.

Згідно зі статтею 298 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Однак, у разі якщо фізична особа - підприємець у січні 2019 року перебувала в реєстрі платників єдиного податку та була виключена з нього відповідно з вимогами чинного законодавства, то така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вона вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у вказаному періоді.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що рішення Новомосковської ДШ про відмову у реєстрації фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 у 2019 році платником єдиного податку є правомірним.

23 квітня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що відзив за змістом та складом не відрізняється від рішення, яке є предметом оскарження по справі.

Також позивач додатково зазначає, що з боку Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області має місце підміна поняття та неправильне застосування норм права, а саме - позивач не звертався із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування, звернення було із заявою про обрання спрощеної системи оподаткування.

Відповідно п.п.298.1.2. ст.298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Окрім цього зазначено, що відповідач стверджує нібито позивачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності та подано відповідну заяву до державного реєстратора у січні 2019 року, що насправді не відповідає дійсності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

У період з 11 березня 2014 року по 03 січня 2019 року ОСОБА_1 була зареєстована як суб`єкт господарювання фізична особа-підриємець та здійснювала господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування для другої групи платників єдиного податку.

12 березня 2014 року ОСОБА_1 зареєстровано як суб`єкта господарювання та взято на облік як фізичну особу-підприємця, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 056514029985.

28 грудня 2018 року позивачем подано заяву про припинення державної реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.

3 січня 2019 року Фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 знято з обліку, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11 січня 2019 року від Державного реєстратора надійшли відомості про проведення повторної реєстрації фізичної особи-підриємця ОСОБА_1

15 січня 2019 року від фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 до Новомосковської державної податкової інспекції надійшла заява про застосування спрощеної системи оподаткування на 2019 рік.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації платником єдиного податку та направлено на адресу платника лист від 17 січня 2019 року №1855/10/04-08-83-50.

24 січня 2019 року позивачем отримано лист відмови в реєстрації платником єдиного податку від 17 січня 2019 року №1855/10/04-08-83-50.

28 січня 2019 року позивачем подано скаргу до Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

21 лютого 2019 року за результатами розгляду скарги прийнято рішення Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №19806/83-50 про залишення в силі рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1855/10/04-08-83-50 від 17 січня 2019 року, мотивуючи це тим, що фізична особа-підприємець у січні 2019 року перебувала в реєстрі платників єдиного податку та була виключена з нього відповідно з вимогами чинного законодавства і не можу повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вона вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у вказаному періоді.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1)особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2)надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3)засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4)державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Так, п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлює вимоги саме до переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку до суб`єктів господарювання які зареєстровані як фізичні особи-підприємці та на час переходу на спрощену систему оподаткування є платниками інших податків та зборі, тобто є платниками єдиного податку іншої групи, або знаходяться на загальній системі оподаткування.

В свою чергу п.п. 298.1.2. п.298.1. ст. 298 ПКУ встановлені вимоги обрання спрощеної системи оподаткування для ново зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців. Різниця між обранням та переходом на спрощену систему оподаткування вбачається також з умов переходу та термінів подання відповідної заяви. Для переходу на спрощену систему оподаткування заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п.298.1.4. ПКУ), а для обрання спрощеної системи оподаткування заява подається до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця, такі суб`єкти господарювання вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація ( п.п. 298.1.2. ПКУ).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАСУ, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності визначається як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Скасування облікового запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань унеможливлює ведення господарської діяльності та отримання прибутку, внаслідок чого неможливо здійснити перехід між системами оподаткування у поточному році.

Суд вважає помилковим твердження представника Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області щодо повернення позивачем у поточному році до спрощеної системи оподаткування повторно у зв`язку із тим, що, на думку відповідача, позивач вже скористався своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у 2019 році.

У вказаній ситуації виключається критерій повторності у зв`язку із скасуванням облікового запису станом на 03 січня 2019 року.

Судом встановлено, що для обрання спрощеної системи оподаткування ОСОБА_1 звернулась із заявою про обрання спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому вона зареєструвалась як фізична особа-підприємець.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач не звертався до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області із заявою про перехід між системами оподаткування, оскільки звернення стосувалось обрання позивачем системи оподаткування згідно з нормами п.п. 298.1.2. Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності прийняття рішення щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації як платника єдиного податку № 1855/10/04-08-83-50 від 17.01.2019.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області №1855/10/04-08-83-50 від 17.01.2019 року.

Зобов`язати Новомосковську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській задовольнити заяву ОСОБА_1 від 15.01.2019р № 4852/фоп про обрання спрощеної системи оподаткування з 01 лютого 2019 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

11 травня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник