Рішення № 82991905, 11.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1472/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,

представника позивача Смоленського Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000247/1 від 13.03.2019 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000247/1 від 13.03.2019 року.

25.06.2019 року представник позивача адвокат Смоленський Д.П. звернувся до суду із заявою від 25.06.2019 року про стягнення судових витрат, в якій вказав, що загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 12000,00 грн., з яких 5000,00 грн. сплачена позивачем Адвокатському об`єднанню "ГЛОБАЛ ЛІГАЛ ГРУП".

02.07.2019 року представник позивача адвокат Смоленський Д.П. повторно подав заяву про стягнення судових витрат, в якій просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., а також витрати на експертну автотоварознавчу оцінку у розмірі 1200 грн., додавши підтверджуючі докази.

Заява обґрунтована тим, що до закінчення судових дебатів у даній справі сторона позивача з поважних причин не могла подати усі докази, які підтверджують розмір понесених нею судових витрат, у зв`язку із чим було подано заяву про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відтак, оскільки рішення у цій справі було ухвалене в судовому засіданні, тому питання ухвалення додаткового судового рішення також розглянуто в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Смоленський Д.П. просив ухвалити додаткове рішення та задовольнити заяву про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заперечення на заяву про стягнення судових витрат не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, з огляду на таке.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, оскільки до закінчення розгляду справи представник позивача адвокат Смоленський Д.П. подав заяву від 25.06.2019 року про стягнення судових витрат, де вказав про загальну суму гонорару в розмірі 12000,00 грн., який буде сплачений по мірі виконання замовлення та надання відповідних доказів, а відтак подав 02.07.2019 року додаткову заяву із підтверджуючими документами, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, тому у цій справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Суд, дослідивши докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, дійшов висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути з Київської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., виходячи із такого.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Як передбачено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки рішенням суду від 27.06.2019 року у цій справі позов задоволено повністю, тому у цьому рішенні на користь позивача суд за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнув документально підтверджені витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, у сумі 1200 грн. за проведення експертизи та 1312,60 грн. за сплату судового збору, тобто у загальному розмірі 2512,60 грн. Разом з тим, суд відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з тим, що позивач не надав усіх підтверджуючих доказів на понесення таких витрат.

При вирішенні питання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 12000,00 грн., суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів (договору про надання правової допомоги №б/н від 20.03.2019 року; додаткової угоди №1 (замовлення) до договору №б/н про надання правової допомоги від 20.03.2019 року; рахунку-фактури б/н від 20.03.2019 року за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги б/н від 20.03.2019 року; квитанції до прибуткового касового ордеру №02-05/1 від 02.05.2019 року на суму 2000,00 грн. (а.с.78-81, том 1); меморіального ордеру №@2PL558059 від 07 травня 2019 року на суму 5000,00 грн. (а.с.14, том 2); меморіального ордеру №@2PL913187 від 29.06.2019 року на суму 5000,00 грн. (а.с.39, том 2); рахунку-фактури б/н від 02.05.2019 року за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги б/н від 20.03.2019 року (а.с.64, том 2); рахунку-фактури б/н від 27.06.2019 року за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги б/н від 20.03.2019 року (а.с.65, том 2); акту №1 виконання робіт (надання послуг) від 27.06.2019 року (а.с.62, том 2), позивач сплатив за надані юридичні послуги на рахунок Адвокатського об`єднання "ГЛОБАЛ ЛІГАЛ ГРУП" (GLG) кошти в загальному розмірі 12000,00 грн., яка складається з: надання усної консультації з питань застосування законодавства у сфері митного законодавства - 600 грн. (600,00 грн. х 1 год.); формування правової позиції, вивчення письмових документів: декларацій, листів з митницею ДФС, інвойсу, експертних висновків - 1800,00 грн. (600,00 грн. х 3 год.); складання проекту позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та впорядкування її усіма додатками у формі, готовій для подачі до суду - 4800,00 грн. (600,00 грн. х 8 год.); вартість послуг по юридичному супроводу в суді першої інстанції до винесення рішення у справі - 4800,00 грн.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи те, що відповідач не подав суду клопотань щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Керуючись статтями 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі №140/1472/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, Київська область, місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код ЄДРПОУ 39470947) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення буде складено 12 липня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук