Рішення № 82991903, 11.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року Справа № 160/5583/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: позивача представника відповідача Горбунової А. ОСОБА_1 ОСОБА_2 А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання незаконної та скасування вимоги №Ф-29075-50/65 від 14.05.2019 року, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29075-50/68 від 14 травня про сплату боргу недоїмки ОСОБА_3 з єдиного внеску в сумі 2754,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що відповідно до положення пп.2 п.13 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, останнім періодом за який необхідно обчислити і сплатити єдиний внесок, був листопад 2018р., у зв`язку з поданням 26.11.2018р. звіту із зазначенням типу «ліквідаційний».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду 20.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, згідно якого контролюючий орган заперечував проти позовних вимог. У відзиві на адміністративний позову відповідач навів виключно норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р., Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015р., та зазначив про наявність заборгованості позивача в розмірі 2754,18 грн. станом на 14.05.2019р., за даними інформаційної системи органів доходів і зборів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АЕ №000023 від 19.11.2018р. ОСОБА_3 обліковується у Раді адвокатів Дніпропетровської області (свідоцтво №2162 від 19.07.2010р.), форма адвокатської діяльності – Адвокатське об`єднання «Форум – Дніпро».

У зв`язку зі зміною форми адвокатської діяльності, позивачем 22.11.2018р. (згідно вхідного штемпелю) подано до ДПІ у Центральному районі м.Дніпро заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску.

26.11.2018р. за вх.№32113 позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 (річна). В п.6-7 звіту зазначено тип платника період перебування – особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 01.01. по 30.11.2018 та тип форми – ліквідаційна.

У продовженні додатку 5 Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем вказані відомості про суму нарахованого єдиного внеску за період січень-листопад 2018р. в загальному розмірі – 9009,66 грн. (819,06 грн. х 11 місяців).

Заявою від 27.11.2018р. позивач звернулася до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з проханням провести перевірку та зняти її з обліку, як самозайняту особу – адвоката. Також в заяві повідомила, що фінансово-господарською діяльністю не займалася. Вказана заява, згідно штемпелю поштової установи, 28.11.2018р. направлена засобами поштового зв`язку з описом вкладення (трек-номер відправлення 4910108039567).

Крім того, 25.01.2019р. за вх.№3919 позивачем повторно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 (річна). В п.6-7 звіту зазначено тип платника період перебування – особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 01.01. по 30.11.2018 та тип форми – ліквідаційна.

В Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем вказані відомості про суму нарахованого єдиного внеску за період січень-листопад 2018р. в загальному розмірі – 9009,66 грн. (819,06 грн. х 11 місяців).

Необхідність повторного подання, звіту позивач, в адміністративному позові, обґрунтовує повідомленням в телефонному режимі працівниками контролюючого органу про втрату звіту від 26.11.2018р. та необхідністю його повторного подання.

Згідно квитанцій №0.0.1075234431.1 від 03.07.2018р., №0.0.992541661.1 від 20.03.2018р., №0.0.1154833029.1 від 10.10.2018р., № 0.0.1154837822.1 від 10.10.2018р. та дублікату квитанції №0.0.1188394868.1 від 18.11.2018р. позивачем сплачено ЄСВ за період січень – листопад 2018р. в загальному розмірі 9009,66 грн.

14.05.2019р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформувало та скерувало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-29075-50/65, у якій повідомило про наявність у ОСОБА_3 станом на 14.05.2019р. заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 2754,18 грн., яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2464, дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами ч.4 ст.8 Закону №2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464, на органи доходів і зборів покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Як визначено ч.1 ст.3 Закону №2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464).

У розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464є платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом першим п.2 ч.1 ст.7 Закону №246 4визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно із абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»), у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За визначеннями, наведеними у п.4-5 ч.1 ст.1 Закону №2464, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця, тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Із врахуванням зазначеного, мінімальний страховий внесок у 2019 році становив 918,06 грн. на місяць (4173,00 грн. х 22%, де 4173,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019р.).

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч.2 ст.25 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі -Інструкція № 449), врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п.1 вказаного розділу Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з п.2 роз.VI Інструкції №449, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIIцієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIIцієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було нараховано позивачу, як фізичній особі - підприємцю, єдиний внесок на загальну суму 2754,18 грн., про що зазначено у спірній вимозі про сплату боргу (недоїмки). При цьому, нарахування єдиного внеску в розмірі мінімального страхового внеску відбулося за перший квартал 2019 рік (918,06 грн. х 3 місяців).

Разом з тим, з пп. 2 п.13 роз. ІV Інструкції №449 передбачено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3, 4 та 6 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, у разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів:

1) для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна";

2) для платників, зазначених у підпунктах 4, 6 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна".

При цьому зазначені платники користуються правами, виконують обов`язки та несуть відповідальність, передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася ними як платниками єдиного внеску.

В пп.4 п.1 роз.ІІ Інструкції №449 зазначені особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

З аналізу наведених норм Інструкції №449 слідує, що для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Як зазначалося вище, 22.11.2018р. позивачем до ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області подавалася заява про зняття з обліку платника єдиного внеску, у зв`язку зі зміною форми адвокатської діяльності.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок для ОСОБА_3 , як особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, був листопад 2018р.

Вказані обставини щодо ініціювання позивачем у листопаді 2018р. питання про зняття з обліку платника єдиного внеску, як особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, відповідач при винесенні оскаржуваної вимоги безпідставно не врахував. Також відповідач не навів будь-яких обставин на спростування тверджень позивача щодо необхідність повторного подання 25.01.2019р. звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із позначкою – ліквідаційний.

За приписами вимог п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1383981598.1 від 18.06.2019р.

Інших документально підтверджених судових витрат, матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне присудити здійснені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29075-50/56 від 14.05.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмрі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12.07.2019 року.

Суддя Д.В. Сидоренко