Рішення № 82991822, 21.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Справа № 160/3501/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі її заяви від 19 жовтня 2018 року;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на підставі її заяви від 19 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку та стажу (25 років) позивач 19.10.2018 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Таке рішення позивач вважає протиправним з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працювала повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у період з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р. в Акціонерному торгівельно-виробничому товаристві закритого типу «Гірняк». Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період у трудових відносинах з Акціонерним торгівельно-виробничим товариством закритого типу « ОСОБА_2 », що дає право на призначення пенсії за віком.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 03.05.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 22853), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 19.10.2018 року позивач звернулася з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії позивачем було надано: копія диплому про навчання; копія та оригінал трудової книжки; копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтва про народження дитини. За наданими документами стаж позивачу обраховано - загальний страховий стаж становить 22 роки 0 місяців 15 днів. Згідно записів трудової книжки неможливо зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ОРС производственное объединение «Орджоникидзеуголь» (мовою оригіналу). Згідно п.6 трудової книжки - ОРС производственное объединение «Орджоникидзеуголь» перейменовано в Енакиевское арендное торгово-производственное предприятие « ОСОБА_3 », з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р., так як відомості про звільнення не мають номеру наказа та завірені печаткою підприємства: Донецька область м.Єнакієве «Акціонерно-торгівельне суспільство «Гірняк» (порушення пунктів 2.3, 2.4, 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Додатково уточнюючих документів, підтверджуючих стаж роботи в період з 12.08.1982 р. - 01.09.1995 р. позивачем не надано. У зв`язку з тим, що на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивач не мав необхідного страхового стажу, правомірно та на законних підставах було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.

14.05.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що з висновками, зробленими відповідачем не можна погодитися, бо підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Дійсно роботодавець позивача невірно та неповно зробив в трудовій книжці необхідні 6-й та 8-й записи про трудову діяльність, але вини позивача в цьому немає і тому відповідачем не наведено жодного порушення з боку саме позивача, яке б відповідно до чинного законодавства було б підставою для відмови в призначенні їй пенсії. Вказує, що протиправна відмова відповідача в призначенні пенсії спричиняє свавільне втручання у право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту. Отже, відповідачем не наведено жодного порушення з боку позивача, яке б відповідно до чинного законодавства було б підставою для відмови в призначенні пенсії.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема у періоди:

- з 03.09.1979 р. по 14.07.1982 р. працювала в Дебальцевському універмазі «Ювілейний» (2 роки 11 місяців 11 днів);

- з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р. працювала у відділі робочого забезпечення виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля», яке з 01 січня 1993 року було реорганізоване у Акціонерне торгівельно-виробниче товариство закритого типу «Гірняк» (19 років 0 місяців 20 днів);

- з 01.09.1995 р. по 01.05.1996 р. працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бірюса» (8 місяців 0 днів);

- з 02.05.1996 р. по 13.09.1999 р. працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Геліос» (3 роки 4 місяці 11 днів);

- з 04.10.1999 р. по 19.02.2001 р. працювала в Закритому акціонерному товаристві «Гольфстрім» (1 рік 4 місяці 15 днів);

- з 01.07.2004 р. по 27.10.2014 р. працювала в філії «Дебальцевський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», який 01 вересня 2005 року був реорганізований у філіал «Дебальцевський ДЕУ», а 01 липня 2014 року знову був реорганізований шляхом приєднання до філіалу «Артемівський ДЕУ» (10 років 3 місяці 26 днів);

- з 24.04.2015 р. по 30.08.2015 р. перебувала на обліку в Лівобережному районному центрі зайнятості м.Дніпропетровська (5 місяців 6 днів);

- з 05.10.2015 р. по 09.06.2016 р. перебувала на обліку в Лівобережному районному центрі зайнятості м.Дніпропетровська та з 01.09.2015 р. проходила навчання у Вищому професійному училищі № 55 м.Дніпропетровську (9 місяців 8 днів);

- з 21.06.2016 р. по 25.01.2017 р. працювала у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді швачки (7 місяців 4 дні).

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася 19.10.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.11.2018 року № 878/03.8-15 повідомлено позивача про відсутність права на призначення пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу 25 років. Вказаним листом зазначено, що для призначення пенсії було надано: копія диплому про навчання; копія та оригінал трудової книжки; копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтва про народження дитини. Згідно наданих документів загальний страховий стаж становить 22 роки 0 місяців 15 днів. Згідно записів трудової книжки неможливо зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ОРС производственное объединение «Орджоникидзеуголь» (мовою оригіналу), згідно п.6 трудової книжки ОРС производственное объединение «Орджоникидзеуголь» переименован в Енакиевское арендное торгово-производственное предприятие « ОСОБА_3 », з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р., так як відомості про звільнення не мають номеру наказа та завірені печаткою підприємства: Донецька область м.Єнакієве «Акціонерно-торгівельне суспільство «Гірняк» (порушення пунктів 2.3, 2.4, 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Додатково уточнюючих документів, підтверджуючих стаж роботи в період з 12.08.1982 р. - 01.09.1995 р. позивачем не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом закріплене у статті 46 Конституції України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст.44 Закону № 1058-IV).

Пунктом другим частини першої статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п. 2.23 Порядку № 22-1).

Статтею 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Відповідач відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, посилався на відсутність страхового стажу, оскільки неможливо зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ОРС производственное объединение «Орджоникидзеуголь» (мовою оригіналу), згідно п.6 трудової книжки ОРС производственное объединение «Орджоникидзеуголь» переименован в Енакиевское арендное торгово-производственное предприятие « ОСОБА_3 », з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р., так як відомості про звільнення не мають номеру наказа та завірені печаткою підприємства: Донецька область м.Єнакієве «Акціонерно-торгівельне суспільство «Гірняк».

Досліджуючи копію трудової книжки позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, законодавством встановлено обовязок пенсійного органу щодо витребування документів в установ та організацій, які заявник з тих чи інших причин не може надати, з метою з`ясування певних обставин та фактів для призначення пенсії, про що й було заявлено клопотання позивача у поданій заяві про призначення пенсії.

Ведення трудових книжок у 1982-1995 році здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до пункту 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (далі - Інструкції № 58), після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Суд критично оцінює наведені твердження відповідача, як підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії, оскільки, відповідно до частини третьої статті 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Таким чином, якщо відповідач виявив недоліки щодо заповнення трудової книжки, а саме відсутність дати в наказах про прийом та звільнення, виправлення дат в наказах про прийом та звільнення, то повинен перевірити та направити відповідні запити щодо отримання документів, на підтвердження стажу роботи позивача за вказані періоди.

Також Верховний Суд в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Пунктом 8.1 Інструкції № 58 вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.

Згідно пункту 18 Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, з огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком ПФУ зобов`язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи не менше 25 років. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд дійшов висновку у цій справі, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло необґрунтовано, оскільки у повідомленні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу окремих періодів, А наведені мотиви визнані судом необґрунтованими.

Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зарахувало до загального стажу позивача період його роботи з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р., оскільки відомості про звільнення не мають номеру наказа та завірені печаткою підприємства: Донецька область м.Єнакієве «Акціонерно-торгівельне суспільство «Гірняк».

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а.

Отже, повідомляючи позивача про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідач діяв необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком.

Разом з тим, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 14.11.2018 року № 878/03.8-15, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, вимоги в частині визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі її заяви від 19.10.2018 року не підлягають задоволенню, оскільки дії є складовими винесення відповідного рішення та не підлягають окремому оскарженню.

Зважаючи на висновки суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування стажу роботи у період з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р. в Акціонерному торгівельно-виробничому товаристві закритого типу «Гірняк», оскільки прийняття рішення щодо призначення пенсії за віком відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2018 року про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 11 від 03.04.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 384,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 14.11.2018 року № 878/03.8-15, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.08.1982 р. по 01.09.1995 р. в Акціонерному торгівельно-виробничому товаристві закритого типу « ОСОБА_2 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 19.10.2018 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок), сплачені згідно квитанції № 11 від 03.04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 червня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков