Вирок № 82989256, 11.07.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/55/2019

Справа № 679/328/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

за участю секретаря судового засідання Ясенчук С.Ю.,

прокурора Сопронюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Процика В.В.,

представника потерпілого Ковальчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240080000027 від 26.01.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Сивір Ізяславського району Хмельницької області, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, із середньою освітою, в силу статті 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року о 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на першому поверсі приміщення СМСЧ м.Нетішин, що по вул.Лісовій, 1Б, з метою перевірки грошових коштів, на власному банківському рахунку, підійшов до встановленого при вході банкомату «Ощадбанк» №А2200031, де побачив камеру відеоспостереження марки «Defender» Cam 5C моделі M2D97L10, яка була розташована з лівого боку банкомату «Ощадбанк», та спрямована на роз`єм видачі грошових коштів, після чого у нього виник умисел на таємне викрадення даної камери відеоспостереження.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії залишаються непоміченими, діючи умисно та цілеспрямовано, шляхом вільного доступу викрав камеру відеоспостереження марки «Defender» Cam 5C моделі M2D97L10, та утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце скоєння злочину і в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми незаконними діями ОСОБА_1 заподіяв юридичній особі ПАТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду на загальну суму 2530 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Представник потерпілого Ковальчук Л.М. в судовому засіданні надала покази, що матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 вони не мають. При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.

Учасники судового провадження просили не досліджувати докази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, потерпілого, а також дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого.

В судовому засіданні досліджено характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.38-42).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) доведена повністю, і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України.

Частиною 2 статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 65, 66, 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом`якшуючі покарання обставини - визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Згідно даних досудової доповіді обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, підтримує задовільні стосунки в родині та з сусідами, зловживає алкогольними напоями, ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є середнім, а тому з висновку вбачається, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, а виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

На думку суду, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого та обставинам справи.

Суд не бере до уваги твердження захисника Процика В.В. про призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 510 гривень, оскільки стороною захисту на наведено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не пред`являвся.

Витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 351, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази у справі:

- оптичний диск з відеозаписом з камери відеоспостереження «Defender» Cam 5C моделі M2D97L10 – зберігати при матеріалах справи;

- камеру відеоспостереження марки «Defender» Cam 5C моделі M2D97L10, яка поміщена в сейф-пакет №2877031 та передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Нетішинського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області – повернути власнику ПАТ «Державний ощадний банк України».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 286 гривень 00 копійок судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Б.І. Базарник