Рішення № 82986915, 11.07.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/673/19

провадження № 2/753/3926/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Ляшенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат, пов`язаних із начанням утриманням у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі Київського національного торговельно-економічного університетузвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат, пов`язаних із начанням у вищому навчальному закладі. Мотивуючи свої вимоги тим, що Наказом Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі № 642 від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_1 з 01 листопада 2013 року зараховано до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини, без відриву від виробництва за державним замовленням. 01 листопада 2013 рокі між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду № 02/13-СГ про підготовку аспіранта за разунок державного замолення (бюджету). 16 грудня 2016 року Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фі зичних осіб-підприємців та громадських формувань припинив свою діяльність в результаті реорганізації шляхом приєднання до Київського національного торговельно-економічного університету.

В подальшому, 02 лютого 2016 наказом КНТЕУ №253 «Про переведення аспірантів» ОСОБА_1 як аспірант Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, що реорганізовується, переведена до аспірантури КНТЕУ.

10 лютого 2016 року між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_2 та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду №69/а/з про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення.

Термін навчання аспіранта ОСОБА_1 згідно угоди складав з 01 листопада 2013 року по 01 листопада 2017 року.

На засіданнях кафедри від 17 січня 2014 року та Вченої ради УДУФМТ ві 29 січня 2015 року було затверджено тему дисертаційної роботи та індивідуальний план роботи аспіранта ОСОБА_1

Аспірант ОСОБА_1 виконала індивідуальний план за 2013/2014 навчальний рік та за перше півріччя 2015/2016 навчального року.

20 квітня 2016 року року ОСОБА_1 звернулась до університету із заявою про надання академічної відпустки у зв`язку із стажуванням Польщі.

Наказом університету № 1298 від 29.04.2016 року ОСОБА_1 надана відпустка на строк з 01.05.2016 року по 01.04.2017 року на підставі заяви та Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказом МОН та МОЗ від 06.06.1996 № 191/1, діючого на момент надання відпустки.

Однак, в зазначений термін - до 01.04.2017 року аспірант ОСОБА_1 не з`явилась до відділу аспірантури та докторантури університету для поновлення після відпустки.

На засіданні кафедри 10.05.2017 року та засіданні факультету від 24.05.2017 року ОСОБА_1 була рекомендована до відрахування з аспірантури університету як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.

На підставі зазначених рішень наказом КНТЕУ № 1467 від 31.05.2017 року ОСОБА_1 відрахована з аспірантури університету з 31.05.2017 року як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.

Фактично, відмова від продовження навчання призвела до невиконання аспірантом ОСОБА_1 індивідуального плану роботи без поважних причин.

Відповідно до наказу МОЗ та МОН України «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.1996 № 191/153, діючого на момент відрахування, - максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік .

Пунктом 12 цього Положення передбачається, що допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора (директора) вищого закладу освіти на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров`я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого закладу освіти.

Отже, термін академічної відпустки ОСОБА_1 сплинув, відпустка не продовжувалась та повторно не надавалась їй, про поважні причини свого неприбуття до навчання в аспірантурі ОСОБА_1 не повідомила університет.

Таким чином, ОСОБА_1 не приступила до навчання в аспірантурі після закінчення терміну академічної відпустки, тобто фактично дисертаційна робота не подана та не захищена, тим самим ОСОБА_1 не виконала індивідуальний план роботи над дисертацією, чим порушила вимоги п. 4, 6 та 7 ст. 16 Положення про підготовку науково- педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999 року, положенням якого передбачено, що аспіранти і докторанти зобов`язані виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика; у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді; дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Відповідно розділу 2 угоди, Університет зобов`язується за рахунок державних коштів забезпечити якісну наукову підготовку ОСОБА_1 згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а останній, зокрема, зобов`язується:

- виконати вимоги Положення про підготовку науково-педагогічних кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ, накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди),

- виконати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ З угоди),

- звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди),

- у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту (3.6 розділ 3 угоди),

Правилами внутрішнього розпорядку КНТЕУ передбачено обов`язок осіб, які навчаються в Університеті, дотримуватись законодавства України, Статуту КНТЕУ, цих Правил, виконувати вимоги освітньої програми, графік освітнього процесу та вимоги навчального плану (п.6.15 Правил).

З наведеного вбачається порушення ОСОБА_1 умов угоди, укладеної з Університетом про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (постанова Кабміну № 309 від 01.03.1999), Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ.

Пунктом 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів встановлено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Також, пунктом 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання.

Пунктом 3.7 угоди встановлено, що у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 угоди, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати Університету вартість навчання в аспірантурі відповідно до п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та згідно з розрахунком Університету.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин Відповідач повинна відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання.

На навчання ОСОБА_1 в аспірантурі за період з 01.11.2013 року по 01.05.2016 року Університетом згідно з розрахунком понесені такі витрати: оплата праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) - 9 569, 82 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) - 3 196, 43 грн., загальноуніверситетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) - 2 078, 23 грн., всього на загальну суму - 14 844 грн. 48 коп., які згідно ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету та які мають бути стягнуті з відповідачки, яка не дотрималась угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного бюджету.

Оскільки в порушення умов угоди про підготовку аспіранта, якого відраховано зі складу аспірантів, як наслідок відповідч має відшкодувати навчальному закладу 14 844 грн. 48 коп. витрат, які такий навчальний заклад поніс на її начання за рахунок державного бюджету.

В судове засідання позивач не з"явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов"язань за договором аспіранта, який навчається в аспірантурі за державним замовленням та його умов.

Відповідач в судове засідання не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача, третьої особи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у договірних/зобов"язальних правовідносинах.

Так, Наказом Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі № 642 від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_1 з 01 листопада 2013 року зараховано до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини, без відриву від виробництва за державним замовленням. 01 листопада 2013 рокі між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду № 02/13-СГ про підготовку аспіранта за разунок державного замолення (бюджету).

16 грудня 2016 року Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинив свою діяльність в результаті реорганізації шляхом приєднання до Київського національного торговельно-економічного університету (далі - КНТЕУ, Університет). У подальшому, 02 лютого 2016 наказом КНТЕУ №253 «Про переведення аспірантів» ОСОБА_1 як аспірант Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, що реорганізовується, переведена до аспірантури КНТЕУ.

10 лютого 2016 року між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_2 та аспірантом ОСОБА_1 укладено угоду №69/а/з про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення.

Термін навчання аспіранта ОСОБА_1 згідно угоди складав з 01 листопада 2013 року по 01 листопада 2017 року.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідач відповідно до умов вказаного договору засвідчив, що всі умови договору йому зрозумілі й він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність їх виконувати, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються

Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

На засіданнях кафедри від 17 січня 2014 року та Вченої ради УДУФМТ ві 29 січня 2015 року було затверджено тему дисертаційної роботи та індивідуальний план роботи аспіранта ОСОБА_1

Аспірант ОСОБА_1 виконала індивідуальний план за 2013/2014 навчальний рік та за перше півріччя 2015/2016 навчального року.

20 квітня 2016 року року ОСОБА_1 звернулась до університету із заявою про надання академічної відпустки у зв`язку із стажуванням Польщі.

Наказом університету № 1298 від 29.04.2016 року ОСОБА_1 надана відпустка на строк з 01.05.2016 року по 01.04.2017 року на підставі заяви та Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказом МОН та МОЗ від 06.06.1996 № 191/1, діючого на момент надання відпустки.

Однак, в зазначений термін - до 01.04.2017 року аспірант ОСОБА_1 не з`явилась до відділу аспірантури та докторантури університету для поновлення після відпустки.

На засіданні кафедри 10.05.2017 року та засіданні факультету від 24.05.2017 року ОСОБА_1 була рекомендована до відрахування з аспірантури університету як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.

На підставі зазначених рішень наказом КНТЕУ № 1467 від 31.05.2017 року ОСОБА_1 відрахована з аспірантури університету з 31.05.2017 року як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.

Фактично, відмова від продовження навчання призвела до невиконання аспірантом ОСОБА_1 індивідуального плану роботи без поважних причин (а.с. 14-64).

Відповідно до наказу МОЗ та МОН України «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.1996 № 191/153, діючого на момент відрахування, - максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік .

Пунктом 12 цього Положення передбачається, що допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора (директора) вищого закладу освіти на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров`я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого закладу освіти.

Отже, термін академічної відпустки ОСОБА_1 сплинув, відпустка не продовжувалась та повторно не надавалась їй, про поважні причини свого неприбуття до навчання в аспірантурі ОСОБА_1 не повідомила університет.

Таким чином, ОСОБА_1 не приступила до навчання в аспірантурі після закінчення терміну академічної відпустки, тобто фактично дисертаційна робота не подана та не захищена, тим самим ОСОБА_1 не виконала індивідуальний план роботи над дисертацією, чим порушила вимоги п. 4, 6 та 7 ст. 16 Положення про підготовку науково- педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999 року, положенням якого передбачено, що аспіранти і докторанти зобов`язані виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика; у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді; дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Відповідно розділу 2 угоди, Університет зобов`язується за рахунок державних коштів забезпечити якісну наукову підготовку ОСОБА_1 згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а останній, зокрема, зобов`язується:

виконати вимоги Положення про підготовку науково-педагогічних кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ, накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди),

виконати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ З угоди),

звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди),

у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту (3.6 розділ 3 угоди),

Правилами внутрішнього розпорядку КНТЕУ передбачено обов`язок осіб, які навчаються в Університеті, дотримуватись законодавства України, Статуту КНТЕУ, цих Правил, виконувати вимоги освітньої програми, графік освітнього процесу та вимоги навчального плану (п.6.15 Правил).

З наведеного вбачається порушення ОСОБА_1 умов угоди, укладеної з Університетом про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (постанова Кабміну № 309 від 01.03.1999), Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ.

Пунктом 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів встановлено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Також, пунктом 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання.

Пунктом 3.7. угоди встановлено, що у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 угоди, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати Університету вартість навчання в аспірантурі відповідно до п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та згідно з розрахунком Університету.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин Відповідач повинна відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання.

На навчання ОСОБА_1 в аспірантурі за період з 01.11.2013 року по 01.05.2016 року Університетом згідно з розрахунком понесені такі витрати: оплата праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) - 9 569, 82 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) - 3 196, 43 грн., загальноуніверситетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) - 2 078, 23 грн., всього на загальну суму - 14 844 грн. 48 коп. (а.с. 54), які згідно ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету та які мають бути стягнуті з відповідачки, яка не дотрималась угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного бюджету.

Відповідно до п. 7.5 Статуту КНТЕУ, університет фінансується з державного бюджету).

Бюджетним кодексом визначено, що витрати бюджету - це видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (п.14, ст. 2 БКУ). Видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом (п.13, ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Зазначені та понесені Університетом витрати відносяться до поточних видатків(витрат) загального фонду державного бюджету. КНТЕУ в розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов 'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. Отже, витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ внаслідок порушення, зокрема, умов угоди підлягають поверненню до загальногофонду державного бюджету через зазначені у позові (казначейські) рахунки Університету.

Оскільки в порушення умов угоди про підготовку аспіранта, якого відраховано зі складу аспірантів, як наслідок відповідч має відшкодувати навчальному закладу 14 844 грн. 48 коп. витрат, які такий навчальний заклад поніс на її начання за рахунок державного бюджету (а.с.54).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник, який порушив зобов"язання, відповідно до ст. 623 ЦК України, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 1 статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 762 грн. 00 коп. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 526, 610, 611, 623, 626, 629 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про вищу освіту", керуючись ст.ст. п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат, пов`язаних із начанням утриманням у вищому навчальному закладі, - звдовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника подітків - НОМЕР_1 , на користь Київського національного торговельно-економічного університету, код ЄДРПОУ - 01566117, 14 844 грн. 48 коп. - витрат, пов`язаних із навчанням у вищому навчальному закладі, 1 762 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 16 606 (шістнадцять тисяч шістсот шість) грн. 48 (сорок вісім) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: