Ухвала суду № 82986358, 09.07.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/891/19Головуючий у 1-й інстанції Мазай Н.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. 302090000

УХВАЛА

09 липня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Сіренко Ю.В., Гончар Н.І.

секретар Торопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Жильнєльфа Вельє», про визнання недійсним договору, про призначення повторної почеркознавчої експертизи ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася 08.11.2018 до суду з вищевказаним позовом, яким просила визнати недійсною додаткову угоду б/н від 18.08.2018 до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 2,2255 га, від 16.06.2012, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району, укладену між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», яка є підставою для продовження права оренди вище вказаної земельної ділянки. В обґрунтування вказано на те, що спірну додаткову угоду з СФГ «Нова Україна» позивач не підписувала та нікого у передбаченому законом порядку не уповноважувала на її підписання, отже вона ж недійсною, оскільки відсутнє волевиявлення позивача на її укладення.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10.04.2019 позовні вимоги задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що висновком експертів встановлена факт виконання підпису у спірній додатковій угоді до договору оренди землі від імені ОСОБА_1 іншою особою.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано 14.05.2019 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість судового рішення, він просить його скасувати.

До вказаної апеляційної скарги подано клопотання, в якому апелянт просить суд призначити повторну судову почеркознавчу експертизу. Мотивуючи заявлене клопотання, скаржник вказує на те, що на проведення первинної почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції, висновок якої покладено в основу рішення суду, було надано лише 15 документів зі зразками підпису позивача, що значно менше кількості, встановленої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1999, яким затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, у зв`язку з чим скаржник просить призначити у справі повторну судову почеркознавчу експертизу.

Вивчивши в судовому засіданні дане клопотання, заслухавши заперечення щодо його задоволення представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Жильнєльфа Вельє», за відсутності самого заявника, повторну неявку якого суд визнав як таку, що відбулася без поважних причин, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Згідно вимог ч.ч.1, 3, 5 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до вимог ст.113 ЦПК України, повторна експертиза призначається, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, при цьому повторна експертиза призначається для проведення іншим експертам.

Згідно до п.1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року № 53/5 з наступними змінами, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно п.1.8 Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998, рекомендовано як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах.

Вільні зразки підпису надаються по змозі, не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Дані рекомендації не носять обов`язкового характеру і враховуються експертом в роботі для вирішення питання щодо достатності матеріалу для проведення дослідження .

Стосовно вибору методик та кількості матеріалу для проведення експертного дослідження, то колегія суддів виходить з того, що це питання знаходиться виключно в компетенції експерта, який попереджений судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Крім того, обрані експертом методики для проведення дослідження, а саме р/код 1.1.19 та р/код 1.1.53 зареєстровані в Реєстрі методик проведення судових експертиз, відповідно, 06.02.2009 та 03.03.2010, тому можуть бути правомірно використані експертами в своїй роботі.

Із заяви СФГ «Нова Україна» про призначення судової почеркознавчої експертизи вбачається, що заявник просить суд поставити на вирішення перед експертом декілька зовсім інших питань, які не були предметом первинного дослідження, тому вказана експертиза не можу бути класифікована як повторна.

Крім того заявник, вказуючи про те, що експерту було надано лише 15 документів зі зразками підпису позивача, що значно менше кількості, до свого клопотання не надав жодного вільного чи умовно - вільного зразку підпису позивачки, які б суд міг би передати для дослідження та не ставив перед судом питання про витребування таких доказів по справі в порядку, визначеному ЦПК.

З вимог ч.3 ст.367 ЦПК вбачається, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, з матеріалів даної справи вбачається той факт, що відповідачем в суді першої інстанції не заявлялося клопотань про проведення повторної чи додаткової експертизи по справі, причин неможливості подання такого клопотання до суду першої інстанції взагалі не зазначено, що виключає процесуальну можливість у колегії суддів отримувати такий доказ та приєднувати до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що вказане клопотання є незаконним по суті та поданим з порушенням процедури його пред`явлення, тому до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст.103, 104-113 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Жильнєльфа Вельє», про визнання недійсним договору, про призначення повторної почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття, може бути оскаржена в порядку та за умов, визначених законом.

Суддя -доповідач

Судді