Рішення № 82985114, 06.05.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4166/18

Провадження № 2/589/575/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді Сидорчука О.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Товпиги А.С.,

представника відповідача Підгорного О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшла вищевказана позовна заява. Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач, уклавши з позивачем 09.11.2012 кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, систематично порушува свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 35560 грн. 11 коп., що складається з 12673 грн. 73 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 12548 грн. 62 коп. - за відсотками, 8168 грн. 23 коп. - пені, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1669 грн. 53 коп. - штраф (процентна складова).

Ухвалою суду від 02.11.2018 відкрито провадження та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного проваження.

18.12.2018 до суду надійшов відзив на позов згідно якого відповідачем позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Відповідач вказує на те, що частину наданих позивачем документів неможливо прочитати, зокрема, надану ксерокопію "Анкети-Заяви", де зазначені суттєві умови кредитування. Також відповідач вказує на одностороннє збільшення позивачем розміру процентної стаки. Крім того, відповідач вказує на те, стягнення пені та штрафу суперечить вимогам ст. 61 Конституції України та ст. 549 ЦК України, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строку виконання грошового зобов`язання є незаконним.

В судове засідання 18.12.2019 представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, представник відповідача позов не визнав та заявив клопотання про витребування у позивача оригіналу анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ксерокопія якої була надана позивачем разом із позовною заявою. Дане клопотання було задоволено, позивачу направлено лист з вимогою надання оригіналу вищевказаного письмового доказу, який було отримано позивачем 10.01.2019.

В зв`язку з ненаданням відповіді на запит суду, позивачу було повторно направлено лист з вимогою надання оригіналу вищевказаної анкети-заяви, який було отримано позивачем 18.04.2019. Однак, оригіналу письмового доказу позивач не надав та будь-яким чином не пояснив свою відмову чи неможливість надання даного доказу.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1 ст. 95 ЦПК України визначає письмові докази як документи які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 95 ЦПК України).

Враховуючи, що оригінал анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, який було двічі витребувано судом, проте, не надано позивачем, відповідач в судовому засіданні поставив під сумнів відповідність поданої разом із позовною заявою копії даної анкети - заяви, нібито, підписаної відповідачем.

Отже, в силу імперативної норми ч. 6 ст. 95 ЦПК України суд не бере до уваги надану позивачем копію анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

З урахуванням вищевказаних норм та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що наявність між позивачем та відповідачем в даній справі кредитних правовідносин, а саме, кредитного договору у письмовій формі не доведена, оскільки крім ксерокопії анкети - заяви (яку суд відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, не бере до уваги), не надано жодного іншого документу з якого б вбачалось волевиявлення позивача та відповідача з усіх істотних умов надання кредиту.

Вищевказане свідчить про недоведеність позивачем його позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 263 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Сидорчук