Ухвала суду № 82985046, 25.06.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1719/19

Провадження № 1-кс/589/1697/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Шостка

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Сидорчук О.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Надточій І.М.,

прокурора військової прокуратури Сумського гарнізону Сокоть О.А.,

старшого слідчого Ходькової Ю.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Рикова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання старшого слідчого Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Ходькової Ю.О., що погоджено з прокурором військової прокуратури Сумського гарнізону про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боровичі Середино-Будського району Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , не судимого,

запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий просив застосувати до вищевказаного підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 виконання таких обов`язків: заборонити цілодобово залишати місце постійного фактичного проживання (квартиру АДРЕСА_3 ; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Необхідність даного запобіжного заходу обргунтовується, на думку, слідчого, наявністю таких ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 о 22:07 год. у пункті пропуску «Нові Яриловичі» перетинав державний кордон України, тобто виїздив за межі держави, та станом на 23.04.2019 (дату надання відповіді Головним центром обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України) у зворотному напрямку кордон не перетинав. Таким чином, не будучи обмежений у перебуванні на волі, ОСОБА_1 може знову виїхати за межі України, тим самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду, особливо зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі притягнення до кримінальної відповідальності.

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Таким чином, хоча у кримінальному провадженні й допитані потерпілі та свідки, однак, зважаючи на тяжкість покарання, встановленого за злочин, передбачений ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_1 , не будучи обмежений у перебуванні на волі, може незаконно впливати на вказаних осіб, в тому числі спонукати до зміни показань, з метою уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені злочини та передбаченого за їх вчинення покарання.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, не знаходячись в офіційних трудових відносинах, про що свідчить тривалий термін перебування ОСОБА_1 за кордоном, останній, не будучи обмежений у перебуванні на волі, може залишити місце проживання, в тому числі у межах держави, виїхавши в пошуках роботи до інших регіонів, що суттєво ускладнить здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Про необхідність пошуку джерела доходів свідчить і той факт, що матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_2 не відшкодований.

В судовому засіданні прокурор уточнив клопотання, вказавши, що домашній арешт має полягати у забороні підозрюваному залишати житло у нічний час, з покладенням на підозрюваного обов`язку повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Заслухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання вказуючи на наявність вищевказаних ризиків, підозрюваного та його захисника, які проти задоволення клопотання заперечили, посилаючись на недоведення прокурором недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Водночас, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, міцність соціальних зв`язків, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12019200110000512 від 16.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 : в липні 2018 року ОСОБА_1 , діючи повторно після вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, у відношенні потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувальний акт щодо вчинення яких 21.06.2019 направлений до Шосткинського міськрайсуду Сумської області, маючи умисел на заволодіння чужими грошима шляхом обману, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, та будучи обізнаним про те, що учасник бойових дій має право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на викладених вище підставах, перебуваючи у відрядженні в Херсонській області, запропонував ОСОБА_2 , з яким разом проходив військову службу у військовій частині А 4427 та який мав статус учасника бойових дій, допомогу в отриманні та оформленні земельної ділянки в Київській області, а саме у м. Бровари. Втілюючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошима ОСОБА_2 шляхом обману, ОСОБА_1 повідомив йому, що оформленням документівзаймається юрист ОСОБА_7 , та що за послуги останньої у отриманні такої земельної ділянки та оформлення на неї документів необхідно заплатити ОСОБА_1 для передачі останній 5000 грн., а також надати копії паспорту, ідентифікаційного коду, посвідчення учасника бойових дій та військового квитка. При цьому ОСОБА_1 пропонував лише своє посередництво в наданні такої допомоги. Повіривши ОСОБА_1 та зацікавившись його пропозицією, ОСОБА_2 дав йому сфотографувати необхідні документи, які ОСОБА_8 нібито надіслав ОСОБА_9 .

В той же час, влітку 2018 року, мешканець м. Шостка ОСОБА_10 на інтернет- сайті «ОЬХ» розмістив оголошення про продаж запчастин до автомобіля марки «Nissan Qashqai» на загальну суму близько 14000 грн. В липні 2018 року ОСОБА_10 зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_11 , та виразив бажання придбати усі автозапчастини. В ході обговорення купівлі-продажу чоловік на ім`я ОСОБА_12 повідомив, що готовии заплатити усю суму, однак трьома частинами, а також повідомив, що через декілька днів ОСОБА_10 отримає першу частину грошей в сумі 5000 грн. Так, користуючись банківською карткою «Приватбанку» № НОМЕР_1 , яка належить матері останнього - ОСОБА_13 , ОСОБА_10 надав номер цієї картки чоловіку на ім`я ОСОБА_12 , щоб останній переказував на неї гроші.

Водночас ОСОБА_1 , втілюючи свій злочинний намір щодо заволодіння шляхом обману грошима ОСОБА_2 в сумі 5000 грн., та переслідуючи мету незаконного збагачення у спосіб оплати грошима ОСОБА_2 вартості придбання автозапчастин у ОСОБА_10 , ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 номер картки «Приватбанку» № НОМЕР_1 , який отримав від ОСОБА_10 , та попросив саме на неї перерахувати гроші за оплату послуг в оформленні земельної ділянки. Не будучи обізнаним про те, що гроші призначаються не для оплати послуг з оформлення земельної ділянки, а для оплати особистих потреб ОСОБА_1 , 22.07.2018 о 14:33 год. ОСОБА_2 перерахував через систему «Приват24» зі свого банківського рахунку грошові кошти в сумі 5000 грн. на картку № НОМЕР_1 . Після цього ОСОБА_1 , дізнавшись від ОСОБА_2 про перерахування останнім грошових коштів на вказаний банківський рахунок, по телефону повідомив ОСОБА_10 про те, що це він надіслав йому першу частину грошей в рахунок оплати автозапчастин, які ОСОБА_1 в подальшому, здійснивши ще два платежі, особисто забрав у ОСОБА_10 , та у такий спосіб використав кошти, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а саме шахрайства у відношенні ОСОБА_2 , що передувало легалізації (відмиванню) одержаного злочинним шляхом доходу.

В подальшому ОСОБА_1 жодної допомоги в отриманні та оформленні земельної ділянки потерпілому ОСОБА_2 не надав, а грошові кошти в сумі 5000 грн., перераховані ОСОБА_2 на банківський рахунок ОСОБА_14 , ОСОБА_1 обернув на свою користь шляхом використання їх для оплати частини вартості придбаних ним автозапчастин за оголошенням ОСОБА_10 , який в подальшому і був кінцевим отримувачем цих грошових коштів. Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на суму 5000 грн.

Слідчим суддею встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України підтверджується протоколами допиту потерпілого та свідка.

Таким чином, про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення свідчать вищезазначені долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, яких на даній стадії достатньо для висновку про обґрунтованість підозри, яка, по суті, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Як пояснив підозрюваний в судовому засіданні він має намір працевлаштуватись на будівництві у м. Києві з метою відшкодування збитків потерпілим. Прокурор проти наміру підозрюваного заперечень не мав, в той же час, наполягав на застосуванні домашнього арешту в нічний час доби (в житлі, розташованому у АДРЕСА_4 ).

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , за класифікацією ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 190 КК України) та тяжким злочином.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 судимостей не має. З наданих слідчим матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування. Той факт, що підозрюваний перетинав державний кордон України не має вирішального значення, оскільки не доведено, що такі дії ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку з даним кримінальним провадженням.

Відтак, слідчий суддя прийшов до переконання, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час мінімальні, однак (враховуючи кваліфікацію дій підозрюваного) існують. За таких обставин забезпечити кримінальне провадження можливо у спосіб застосування до підозрюваного особистого зобов`язання, яке відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Керуючись ст. 176-179, 181, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язати підозрюваного прибувати до Шосткинського відділу поліції ГУНП в Сумській області та до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області за першою вимогою, а також покласти обов`язки:

- не відлучатись з м. Шостка Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на останнього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в сумі від 0.25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, що здійснює досудове розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії покладення обов`язку - два місяці, тобто до 25 серпня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.М.Сидорчук