Постанова № 82984783, 11.07.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1796/19

3/583/738/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського відділу поліції (м. Охтирка) Головного Управління національної поліції в Сумській області, Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 -

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

До Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 14.04.2019 року ( серіяї БД №387213) та від 13.06.2019 року (серії БД № 351658 та серії ОБ № 169193) за ч.1 ст.130 КУпАП, які згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані в провадження судді Ярошенко Т.О. та постановою судді від 11.07.2019 року об`єднані в одне провадження у відповідності до положень ст.36 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 14.04.2019 року о 03:35 год. в м. Охтирка по вул. Незалежності керував автомобілем Шевроле Авео державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Крім того, ОСОБА_1 13.06.2019 року о 04:00 год. в м. Охтирка по вул. Армійська керував автомобілем Шевроле Авео державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння згідно висновку Охтирської ЦРЛ №111, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Крім того, ОСОБА_1 13.06.2019 року о 06:29 год. в м. Охтирка по вул. Батюка, 23 керував автомобілем Шевроле Авео державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6810 в присутності двох свідків, що підтверджується тестом №2305 від 13.06.2019 року результат огляду – 1,78 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи в установленому законом порядку в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв від нього не надійшло. Крім того, інформація про розгляд даної справи розміщена на офіційному сайті судової влади України.

Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з`явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав. Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави – учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника.

Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії БД №387213 від 14.04.2019 року, серії ОБ №169193 від 13.06.2019 року, серії БД №351658 від 13.06.2019 року, а також іншими матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджується, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу шляхом продування газоаналізатора та виявив бажання пройти медичний огляд у медичному закладі; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , якими підтверджується, що ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу шляхом продування газоаналізатора на приладі Драгер, результат 1,78% проміле, з результатом згоден; висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 14.04.2019 року та від 13.06.2019 року, згідно яких встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння; результатом тесту Drager «Alcotest 6810» №2305 від 13.06.2019 року, відповідно до якого відсоток алкоголю у крові ОСОБА_1 становить – 1,78 %; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 позитивний 1,78%.

До протоколів серії БД № 387213 від 14.04.2019 року та серії ОБ № 169193 від 13.06.2019 року додано оптичні диски з відеозаписами, які ретельно перевірено та досліджено судом, з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку.

Будь-яких сумнівів щодо достовірності показів свідків, які зазначені в протоколах у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі, які узгоджуються між собою та разом з іншими доказами. Зазначені докази ОСОБА_1 не спростовані в установленому законом порядку.

Протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.256 КУпАП щодо їх змісту, оскільки в протоколі зазначено дату їх складання, дані про службових осіб, які їх склали та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протоколи про адміністративне правопорушення складені поліцейськими у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєному.

Згідно довідки Територіального сервісного центру №5943 від 25.06.2019 року №31/18/5943-1002, №31/18/5943-1057 від 04.07.2019 року ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке було вилучене та 30.01.2019 року знищене територіальним сервісним центром №5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справи в Сумській області згідно акту №31/18/5943-121.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

При призначенні стягнення суд керується положеннями ст.36 КУпАП, коли при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, не є водієм, посвідчення водія не має, тому вважає за доцільне застосувати до нього в розумінні ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) в доход держави: отримувач ГУК у Сумській області 21081300, код ЄДРПОУ 37970404, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку МФО 899998 розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , призначення: протокол серії БД №387213 від 14.04.2019 року, серії ОБ №169193 від 13.06.2019 року, серії БД №351658 від 13.06.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави, стягувач: Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, р/о 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О.Ярошенко