Ухвала суду № 82983662, 04.07.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/9766/19

Провадження № 2-о/638/214/19

04.07.2019 Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Харківській області, 3-тя особа: ОСОБА_2 про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою позовом до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Харківській області, 3-тя особа: ОСОБА_2 про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові від 29 вересня 2016 року № 12 роз*яснив, що з огляду на положення статей 1, 3, 17 КАС України з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом – суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належать до адміністративної юрисдикції.

Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану, внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.

При розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

В аспекті предметної підсудності відповідно до частини другої статті 18 КАС України справи розглядуваної категорії підсудні окружним адміністративним судам. Розгляд таких справ із застосуванням альтернативної підсудності (місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом), як це визначено частиною третьою статті 18 КАС України, суперечить правовій природі відповідача – державного органу, яким є орган державної реєстрації актів цивільного стану

В аспекті територіальної підсудності до справ досліджуваної категорії слід застосовувати положення частини другої статті 19 КАС України, якою визначена альтернативна підсудність – за місцем проживання (перебування) позивача або за місцезнаходженням відповідача. При визначенні місцезнаходження відповідача слід брати до уваги, що належним відповідачем у справах досліджуваної категорії є орган державної реєстрації актів цивільного стану, уповноважений на розгляд відповідних заяв фізичних осіб частиною третьою статті 22 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктом 2.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. У переважній більшості випадків це – орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання позивача.

Належним позивачем у справах досліджуваної категорії є особа, наділена правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення виправлення чи зміни в актовий запис цивільного стану. Такі особи визначені частиною другою статті 22 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктом 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Таким чином, критерієм віднесення спорів, що виникають у зв`язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану, до юрисдикції адміністративних судів, є природа правовідносин, які лежать в основі такого спору. При цьому варто брати до уваги, що, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими (пункт 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011).

Вирішуючи питання про природу правовідносин, які лежать в основі досліджуваної категорії спорів, потрібно взяти до уваги те, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом – суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану. Оскільки державна реєстрація актів цивільного стану має публічно-правову природу3, звертаючись із заявою (вимогою) до такого органу, особа вступає у публічно-правові відносини з державою в особі уповноваженого державного органу. Внаслідок цього при користуванні будь-яким із правил відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції, зазначених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції.

Аналіз суб`єктивного складу та характер правовідносин свідчить, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки відповідачем у позові є суб`єкт владних повноважень, а предметом спору є зобов*язання вчинити певні дії, а тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а позивачу слід звернутися до відповідного адміністративного суду з позовом в порядку, передбаченому нормами КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 був сплачений судовий збір на користь держави в розмірі 384грн. 20коп. при поданні заяви.

Річний строк з дня зарахування суми до бюджету не пройшов.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Харківській області, 3-тя особа: ОСОБА_2 про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, роз`яснивши заявнику, що для вирішення цього питання потрібно звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.

Після набрання ухвалою суду чинності - “Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999654, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18 повернути заявникові ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір в розмірі 384,20 (триста вісімдесят чотири) гривні двадцять копійок, який було сплачено на р/р 31210206700003, МФО 851011, квитанцією № 29165 від 27.06.2019р.».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду шляхом подання через Дзержинський районний суд протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя