Рішення № 82982187, 19.03.2019, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1112/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокаль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення судових витрат -,,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, в позовній заяві вказали, що відповідач 19.02.2017р. приблизно о 02.00год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в с. Милятин, Іваничівського району Волинської області, перегородив проїзд автомобілю марки «Фольксваген- ОСОБА_5 », реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , впав на капот автомобіля та пошкодив його, таким чином здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП. Зазначає, що вказаними протиправними діями ОСОБА_4 пошкодив майно позивача та порушив Правила дорожнього руху, оскільки рухався по середині дороги в нічний час без проблискових маячків заважаючи проїзду автомобіля по проїзній частині, більше того зумисно провокував конфліктну ситуацію ображаючи водія нецензурною лексикою з метою затіяти бійку, таким чином заподіяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду. В ході даного конфлікту відповідачем також пошкоджено праву фару автомобіля та лобове скло, що стверджується висновком поліцейського Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області від 19.02.2017р.. Відповідач ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП , що стверджується постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 17.03.2017р. в справі № 156/253/17 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 48 годин громадських робіт. Вказує, що в добровільному порядку відшкодувати завдану матеріальну шкоду відповідач відмовився, а відтак 13.03.2017року транспортний засіб належний позивачу оглянуто судовим експертом Демидюк В.Т., висновком якого від 15.03.2017р. визначено розмір завданої матеріальної шкоди, який становить 13569,22 грн. Вказаний розмір матеріальної шкоди відповідач як особа, яка винна у її заподіянні зобов`язаний відшкодувати власнику транспортного засобу ОСОБА_1 .. Зазначає, що крім того відповідач зобов`язаний також відшкодувати витрати понесені позивачем на проведення експертизи в сумі 1500грн.. Також зазначає, що протиправними діями відповідача позивачам завдано моральну шкоду. Заподіяна моральна шкода проявилася в моральних стражданнях позивачів і переживаннях з приводу неправомірних дій щодо пошкодження автомобіля, в зв`язку з чим, позивачі не могли його використовувати в повсякденних справах, що завдало значних незручностей для сім`ї, порушило нормальні життєві зв`язки. Крім цього з приводу ремонту автомобіля позивачі змушені нести непередбачувані витрати, оскільки відповідач не відшкодував завданої шкоди в добровільному порядку. Більше того, відповідач байдуже віднісся до скоєного та по даний час не поцікавився розміром шкоди яку він завдав та жодним чином не намагався відшкодувати завдані збитки, хоча його вина повністю доведена рішенням суду. Також, своїми неправомірними діями, які відповідач вчиняв під час скоєного правопорушення, завдав значної моральної шкоди позивачу ОСОБА_2 , шляхом висловлювання в його адрес нецензурною лексикою, провокування до бійки, перешкоджання проїзду, в зв`язку із чим, ОСОБА_2 переніс стрес в результаті чого в нього з`явилися часті головні болі, підвищений артеріальний тиск та безсоння. Заподіяну моральну шкоду позивачі оцінюють на загальну суму 10 000грн. Також зазначають, що через безпідставну відмову відповідача відшкодувати завдану шкоду позивачі змушені звертатися до суду з даним позовом, нести витрати по оплаті судового збору, оплачувати правову допомогу, оскільки самі не обізнані з законодавством. Вказані витрати становлять: 2253грн. – судовий збір та 3000грн. – оплата правової допомоги. Просять суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , 13569,22 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. оплата послуг експерта, 5000 грн. моральної шкоди та 2253грн. – витрати по сплаті судового збору, 3000грн. – витрати по оплаті правової допомоги, а всього - 25322,22 грн., а також стягнути із відповідача на користь ОСОБА_2 , 5000грн. моральної шкоди.

В запереченні на позовну заяву представник відповідача зазначив, що аналіз матеріалів справи за заявою позивача щодо притягнення відповідача ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності засвідчив, що відповідача притягнуто до відповідальності за фактично недослідженими матеріалами які не містять та не створюють жодних передумов для притягнення його до відповідальності та не створюють навіть формального складу інкримінованого йому правопорушення. Зазначає, що у матеріалах перевірки за заявою ОСОБА_2 містяться протиріччя щодо наданих ним пояснень. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення посадові особи вдалися до фальсифікації, вносячи у фабулу правопорушення дані, щодо яких жодні посилання у зібраних матеріалах відсутні, зокрема, що ОСОБА_4 намагався нецензурною лайкою образити ОСОБА_2 та вчинити з ним бійку та пошкодив його автомобіль. Повністю заперечує факти, що викладені у матеріалах відносно притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Крім цього зазначив, що ОСОБА_4 оскаржено постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 17.03.2017р., однак апеляційним судом відмовлено у поновленні строку для її оскарження. У задоволенні позову просить відмовити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в їх обґрунтування навів доводи як і ті, що викладені у позовній заяві. Додатково повідомив, що 19.02.2017р. біля 02.00год. разом із друзями їхав належним його батькові автомобілем марки «Фольксваген- ОСОБА_5 », реєстраційний номер НОМЕР_1 з с. Жашковичі в с. Милятин Іваничівського району. По дорозі в с. Милятин на відрізку дороги де є поворот, на проїзній частині стояли четверо чоловіків, серед яких був ОСОБА_4 та який став бігти на нього. Він зупинив автомобіль і Доскоч підбігши вистрибнув на автомобіль, вдарив по склі, він вийшов із автомобіля і Доскоч взяв його за одяг, став шарпати. Від ОСОБА_6 було чути запах алкоголю. В цей час із автомобіля вийшли інші хлопці і ОСОБА_7 також підбіг до них, вдарив їх. Він викликав поліцію, а ОСОБА_7 втік. Через дві години на місце пригоди приїхали працівники поліції. Даний конфлікт на його думку виник тому, що Доскоч ще раніше телефонував йому щоб він забрав його із друзями з дискотеки з с. Милятин, однак він відмовив так як мав також пасажирів. У автомобіля він виявив після даного інциденту пошкодження капоту, фари, а також тріщини на лобовому склі. З приводу відшкодування шкоди він телефонував та їздив до ОСОБА_6 , так як думав, що він добровільно відшкодує збитки. Однак відповідач відмовився відшкодовувати добровільно, а тому автомобіль оглянув експерт в м. Луцьк та дав висновок щодо пошкоджень та їх вартості.

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. повідомила, що вина відповідача у спричиненні позивачам шкоди є повністю доведеною. Зокрема така стверджується постановою суду щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Крім цього, своїми протиправними діями відповідач спричинив позивачам і моральну шкоду, про відшкодування якої заявлено вимогу.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, повідомив, що 19.02.2017р. ввечері із друзями пішли в магазин в с. Милятин, щоб випити пива. Він випив одну пляшку пива. Повертаючись додому із хлопцями вони йшли дорогою, так як на обочині був талий сніг. На відрізку дороги де є поворот, різки вискочив автомобіль та він не маючи куди діватися опинився на капоті. Пізніше позивач йому сказав, що він спеціально вистрибнув йому на капот та буде відшкодовувати шкоду. З цим він не погоджується, так як позивач сам наїхав на нього. Вийшовши з автомобіля водій став з ним вчиняти сварку, він хотів викликати поліцію але цього не зробив так як жодних ушкоджень не зазнав. На наступний день до нього приїхав ОСОБА_8 та сказав, якщо він добровільно відшкодує шкоди в суд звертатися не буде. Оскільки протиправних дій він не вчиняв, вважає, що нічого відшкодовувати немає. В судовому засіданні при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності він був присутній, постанови не оскаржував бо вже було пізно.

Допитаний в судовому засіданні як свідок позивач ОСОБА_2 надав аналогічні пояснення тим, що надані ним як позивачем. Крім іншого повідомив, що на відрізку дороги де відповідач вистрибнув йому на капот автомобіля він рухався із швидкістю 10-20км/год.. Поворот має хорошу оглядовість, а тому він завчасно бачив відповідача з друзями на проїзній частині. Наближаючись до них він взяв руль лівіше, однак побачив, що ОСОБА_7 вистрибує на автомобіль. Доскоч став його шарпати, хлопці які йшли з ним стояли на узбіччі. Коли він подзвонив у поліцію Доскоч втік. Якби він не був правим у цій ситуації у поліцію не звертався.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що в лютому 2017р. ввечері з друзями на автомобілі батька ОСОБА_2 поїхали відпочивати. Біля 24.00год. зателефонував ОСОБА_4 та сказав щоб його з друзями завезли на дискотеку, а якщо ні то будуть мати проблеми. Біля 02.00год. коли вони поверталися додому, в с. Милятин, Доскоч який йшов із друзями по вулиці вистрибнув на капот автомобіля позивача, пошкодив його, лобове скло та фару. Доскоч був в стані алкогольного сп`яніння, поводив себе неадекватно.

Свідок ОСОБА_10 показав, що в лютому 2017 року у вечірній час, він разом із друзями пішов в с. Милятин у магазин щоб випити пива. Повертаючись додому вони йшли по узбіччі, крайнім зліва йшов ОСОБА_4 .. В якийсь момент автомобіль, що їхав ззаду збив Доскоч та за кілька метрів зупинився. Водія він особисто не знав. Також він не чув, щоб ОСОБА_8 телефонував у поліцію та висловлював якісь претензії ОСОБА_11 . Вважає, що в наїзді винен водій так як він рухався лівою стороною дороги, а не правою.

Свідок ОСОБА_12 показав, що в лютому 2017р. ввечері з друзями пішли у сусіднє село Милятин у магазин випити пива. Повертаючись вони йшли краєм дороги, ОСОБА_4 йшов крайнім зліва та його збив автомобіль капотом та через три метри зупинився. Доскоч говорив із шофером і вони пішли додому. Весь конфлікт тривав хвилин 15. Доскоч не звертався у поліцію.

Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні роз`яснив, що 13.03.2017р. до нього звернувся ОСОБА_8 і повідомив, що необхідно надати висновок, оскільки йому пошкодили автомобіль. Вихідні дані щодо обставин спричинення шкоди йому надав ОСОБА_8 . Після того, як йому надали автомобіль, він його оглянув, вказав вартість шкоди та надав висновок.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази в справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

З дослідженої в судовому засіданні постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 17.03.2017р. в справі №156/253/17 про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що 19.02.2017р. приблизно о 02год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в с. Милятин Іваничівського району, Волинської області, перегородив проїзд автомобілю «Фольцваген-Шаран», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , впав на капот автомобіля, намагався затіяти бійку з водієм та ображав його нецензурною лайкою.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 173 КупАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді сорока восьми годин громадських робіт.

Постанова набрала законної сили.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини хуліганських дій ОСОБА_4 , що мали місце 19.02.2017р., за наслідками яких він будучи в стані алкогольного сп`яніння впав на капот автомобіля «Фольцваген- ОСОБА_5 », реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначені у постанові Іваничівського районного суду Волинської області від 17.03.2017р., не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , встановлено, що власником автомобіля марки «Фольцваген- ОСОБА_5 », 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження №0006 від 15.03.2017р. автомобіля «Фольцваген-Шаран», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного судовим експертом Демидюк В.Т. встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження 19.02.2017р. в цінах на момент пошкодження становить 13569,22грн..

Згідно товарного чеку від 16.03.2017р. наданого експертом Демидюк ОСОБА_14 , вартість товарознавчого дослідження №0006 від 15.03.2017р. автомобіля «Фольцваген-Шаран», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 1500грн..

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що розмір спричиненої відповідачем ОСОБА_4 майну позивача ОСОБА_1 становить 13569,22грн., які у добровільному порядку відповідачем не відшкодовано та крім цього позивачем з метою визначення вартості спричиненої шкоди затрачено 1500грн. на проведення експертизи, які підлягають стягненню з відповідача.

Також згідно приписів ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зокрема, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

В судовому засіданні встановлено, що протиправними діями відповідача ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка полягає у пошкодженні належного позивачу автомобіля, що завдало йому значних страждань, оскільки відповідачем добровільно по даний час не відшкодовано завданої йому майнової шкоди.

Також встановлено, що своїми протиправними діями відповідача ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_2 також завдано моральну шкоду, яка полягає у протиправній поведінці щодо нього, нецензурному висловлюванню до нього та провокації бійки.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер вчиненого діяння, яке характеризується умисною формою вини, глибину фізичних та душевних страждань позивачів, обставини справи, а також вимоги розумності та справедливості, тому, позовну вимогу позивачів про відшкодування моральної шкоди в загальній сумі 10000грн., суд задовольняє частково, а саме в сумі 1500грн. на відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 та 1000грн. на відшкодування позивачу ОСОБА_2 ..

Також із досліджених квитанцій від 26.04.2017р., встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом сплачено 2253грн. судового збору та згідно наданого адвокатом Матвійчук Г.М. розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу ОСОБА_1 , її розмір становить 3000грн., які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення із відповідача.

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12,13,76,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 13569 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди , 1500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та стягнути понесені судові витрати по справі в розмірі 1500 гривень витрат на оплату послуг експерта , 2253 грн. витрат по сплаті судового збору, 3000 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області .

Головуючий: О. А. Веремчук