Постанова № 82981710, 03.07.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1480/19

Провадження № 2-а/444/48/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, поліцейського СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальовського Романа Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 165387 від 03.06.2019 року,-

В С ТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління національної поліції у Львівській області, поліцейського СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальовського Романа Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 165387 від 03.06.2019 року, винесеної поліцейським СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальовським Романом Михайловичем та закриття справи.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03 червня 2019 року о 10 год. 25 хв. він, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 в м. Жовква по вул. Львівська Львівської області та в цей час був зупинений поліцейським СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ковальовським Романом Михайловичем, який ствердив, що він під час руху транспортним засобом користувався засобами зв`язку, тримаючи їх у руках, чим порушив вимоги пункту 2.9 д Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначає, що з таким звинуваченням у порушенні пункту 2.9 д Правил дорожнього руху України він був незгідний, оскільки дійсно керував 03 червня 2019 року о 10 год. 25 хв. транспортним засобом Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 в м. Жовква по вул. Львівська Львівської області, однак засобами зв`язку, тримаючи їх у руці, не користувався. Про це пояснив поліцейському, однак останній на його пояснення не зважав.

Позивач стверджує, що в подальшому він просив пред`явити докази, які б підтверджували те, що він під час керування транспортним засобом користувався засобами зв`язку, тримаючи їх у руках, однак на його вимогу складачем постанови не було пред`явлено жодних доказів, які б підтверджували вину у порушенні п. 2.9 д Правил дорожнього руху України.

Вважає, що поліцейський СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 не мав права притягати його до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи, оскільки звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника поліції, натомість він не з`ясовував обставини, а відразу прийняв рішення виносити оскаржувану постанову.

Звертаю увагу, що враховуючи норми ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на його прохання надати докази вчинення адміністративного правопорушення, поліцейський не показав йому відеозапис, на якому можна було б побачити, що під час керування транспортним засобом він користувався засобами зв`язку, тримаючи їх у руці. Тому вважає, що доказів вчинення ним правопорушення немає.

Додатково зазначає, що поліцейським Ковальовським Р. М. не було роз`яснені йому права та обов`язки, передбачені частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.

До того ж, під час розгляду справи він висловив бажання скористатися правовою допомогою захисника, у зв`язку з чим перенести розгляд справи, однак інспектор поліції відмовив у задоволенні цього клопотання.

Вважає, що недоліки містить і сама оскаржувана постанова, оскільки згідно п. 10 Розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1496/27941 від 01.12.2015 року при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка винесла постанову» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень);

Всупереч цих вимог посадовою особою зазначено лише «Жовківського ВП», хоча повною назвою є Жовківське відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області.

Також зазначає, що в графі «до постанови додаються» не вказано нічого, навіть не проставлено знак «прочерку».

Він відмовився отримати постанову на місці її складення, в той же час поліцейським ОСОБА_2 не внесено жодного запису в графі « запис про відмову від підпису або отримання копії постанови».

А тому просить його адміністративний позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить такі задовольнити.

Відповідач поліцейський СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальовський Роман Михайлович, представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від них на адресу суду не надходило жодних клопотань, відзиву на адміністративний позов.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

П. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так як представник відповідача, відповідач в судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, жодних відомостей про поважність причин такої неявки у суду немає, позивач просить справу розглядати без його участі, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності учасників.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Конституцією України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 165387 від 03.06.2019 року, яка винесена поліцейським СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ковальовським Романом Михайловичем, вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що він 03.06.2019 року о 10 год. 25 хв. в місті Жовква по вулиці Львівська під час руху транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 користувався засобами зв`язку, тримаючи їх у руках, чим порушив вимоги п. 2.9 "Д" ПДР України.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак це правило не стосується правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху.

Суд бере до увагу, що оскаржувана постанова винесена 03.06.2019 року, а тому позивачем подано адмістративний позов в 10-денний строк на оскарження постанови, оскільки адміністративний позов одержано Жовківським районним судом Львівської області 13.06.2019 року.

Суд враховує, що у позовній заяві, яка подана на адресу суду, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення 26.02.2019 року.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем, представником відповідача не виконано обов`язку, який встановлений ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності винесення оскаржуваної постанови.

В той же час судом детально з`ясовано обставини справи.

Так згідно п. 2.9 д ПДР водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, графа «до постанови додаються» не заповнена, в ній не проставлено знак «прочерку», що свідчить про те, що жодних доказів, які б підтвержували викладене в постанові немає.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази, які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.

В оскарженій постанові відсутнє посилання на будь-який доказ, який передбачений ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в постанові.

Крім того суд враховує твердження позивача про те, що поліцейським Ковальовським Р. М. не було роз`яснені права та обов`язки, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та його бажання скористатися правовою допомогою захисника, у зв`язку з чим просив перенести розгляд справи.

Жодних доказів на спростування даних тверджень стороною відповідача на адресу суду не подано.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що недоліки містить і сама оскаржувана постанова.

Так згідно п. 10 Розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1496/27941 від 01.12.2015 року при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка винесла постанову» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень).

Всупереч цих вимог посадовою особою, поліцейським Ковальовським Р. М. зазначено назву органу лише «Жовківського ВП», хоча повною назвою є Жовківське відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області.

Крім того у графі «постановив» - уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом`якшують (стаття 34 КУпАП) чи обтяжують (стаття 35 КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення.

Всупереч цим вимогах посадовою особою Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області поліцейським ОСОБА_3 Романом ОСОБА_4 не зазначено ні обставин, що пом`якшували, ні обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ні про їх відсутність.

В графі «до постанови додаються» не вказано нічого, навіть не проставлено знак «прочерку».

Згідно п. 1 ч. ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено під час розгляду справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що позивачем вчинено діяння, викладене в оскаржуваній постанові, як наслідок суд приходить до висновку, що відсутній склад адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи встановлено, що немає доказів про те, що позивачем ОСОБА_1 03.06.2019 року о 10 год. 25 хв. були вчиненні протиправні, винні (умисні або з необережності) дії, що спричинили порушення вимог п. 2.9 д Правил дорожнього руху.

Суд, розглядаючи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , перевірив законність, правомірність винесення оскаржуваної постанови як в частині накладення адміністративного стягнення так і вцілому.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Виходячи з норм ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду справи в суді не доведено наявність протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, якою було б вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто не доведено самого факт вчинення адміністративного правопорушення.

Ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені приписи процесуального законодавства, які встановлено в ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що оскільки поліцейським СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальовським Романом Михайловичем неправомірно притягнуто гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його вина не доведена жодними доказами, стороною відповідача не виконано вимог щодо обов`язку доказування правомірності свого рішення, з метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ст. 245 КАС України суду повноважень при прийнятті рішення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. підлягає закриттю.

Задоволення позовних вимог позивача буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.

На підставі ст. 139 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського СРПП № 4 Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальовського Романа Михайловичапро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 165387 від 03.06.2019 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.- закрити.

Апеляційна скарги на судове рішення відповідно до ст. 286 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя Р. Й. Зеліско

Повне рішення складено 08 липня 2019 року.