Ухвала суду № 82981141, 11.07.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4258/18

Провадження № 1-кп/461/135/19

УХВАЛА

11.07.2019 року.

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Мішкурова К.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

захисників Акера І.Я., Богуша І.М.,

Лисовича І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 27 – ч. 2 ст. 187, ч.3 ст. 27 - ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 14 – ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 14 – ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час іспитового строку, в тому числі тяжкого злочину, пов`язаного з насильством. Вона є організатором злочинних діянь, не має міцних соціальних зв`язків, не працює, не навчається, раніше судима. Ризики, що були встановлені слідчим суддею та підтверджувались судом під час обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання її під вартою, не зменшились. А відтак, на думку прокурора, інші запобіжні заходи не забезпечать її належну процесуальну поведінку.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат Лисович І.Г. проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Просив змінити обвинуваченій запобіжний захід домашній арешт. Зазначив, що на даний час відсутня потреба у триманні ОСОБА_6 під вартою, оскільки остання має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна дитина – донька є інвалідом з дитинства та потребує постійного догляду. Крім того, захисник вважає, що прокурором не доведено існування передбачених КПК України ризиків, потерпілий вже був допитаний в судовому засіданні, тому ризик впливу на останнього не може бути врахований судом. Зауважив, що тривале тримання обвинуваченої під вартою порушує вимоги Конвенції з прав людини та має бути належним чином обґрунтоване.

Обвинувачена підтримала позицію захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступних вимог кримінального процесуального закону.

В ст. 315 КПК України не зазначено про право суду продовжувати дію запобіжного заходу. Проте, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Пунктом 24 ст. 3 КПК України визначено, що судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження (яке включає в себе підготовче судове засідання) не було завершене до спливу двомісячного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу була надана оцінка обґрунтованості підозри обвинуваченої ОСОБА_3 . Тому, в даному судовому засіданні суд цього питання не вирішує.

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з санкцією однієї зі статей, що інкримінована обвинуваченій, ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України, у разі визнання ОСОБА_3 винуватою, вона може бути позбавлена волі на строк до десяти років.

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення, що частина ризиків, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі – тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, чч. 2-3 ст. 332 Кримінального кодексу України, за які законом передбачені покарання у виді позбавлення волі на строки більше п`яти років. Остання до взяття під варту не працювала. Раніше була засуджена вироком Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2017 року за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі; на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнена від відбування покарання з річним іспитовим строком. Проте, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в період призначеного судом іспитового строку, що свідчить про те, що остання не стала на шлях виправлення.

Ці обставини свідчать про існування ризику продовження ОСОБА_3 злочинної діяльності з метою здобуття собі засобів для існування.

Дії ОСОБА_3 та вона сама як особа представляють підвищену суспільну небезпеку.

Суворість можливого покарання у сукупності з наведеним ризиком також свідчить про можливість переховування ОСОБА_3 від суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності її винуватості.

Відтак застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд вважає, що наведені обвинуваченою та її захисником спростування позиції прокурора щодо недоцільності тримання ОСОБА_3 під вартою та необхідності обрання більш м`якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування або зміни запобіжного заходу.

Тривале тримання ОСОБА_3 під вартою виправдовується значним суспільним інтересом, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на два місці з дня проведення судового засідання, тобто до 10 вересня 2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371-372 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на 02 місяці – до 10 вересня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семі днів з дня її постановлення.

Суддя Л.Д. Фролова