Рішення № 82980260, 02.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.07.2019

Справа № 320/1732/18

Провадження № 2/320/136/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.08.2013 року ОСОБА_1 (відповідач) отримав кредит у розмірі 4800,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач, в порушення законодавства та умов договору не сплатив до теперішнього часу заборгованість за кредитом, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 31.01.2018 року становить – 73884,03грн. за кредитом, та судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Від відповідача в матеріалах справи знаходиться відзив, згідно якого копія Анкети-заяви позичальника не підтверджує існування боргу, оскільки вона є тільки пропозицією укласти договір. Крім того саме по собі складання Анкети-заяви не свідчить про те, що він ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Додатково зазначає, що в тексті Анкети-заяви відсутні будь-які умови щодо відсотків, нарахування пені та штрафів. За заявою-анкетою відсутні умови повернення коштів та строки повернення коштів. Про наявність певної суми заборгованості за тілом кредиту та за відсотками він дізнався тільки при ознайомлені з позовною заявою. Заборгованість нарахована згідно наданого розрахунку станом на 31.01.2018 року. Проте, наданий розрахунок банку не є належним і допустимим доказом у справі і тому не може бути взятий судом до уваги. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до мене. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Позивач не надав суду засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, замість цього, надано розрахунок заборгованості, що не є тотожним поняттю «виписка банку», тобто первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах. Вказаний розрахунок не містить інформації щодо розрахунку заборгованості, що утворилася по тілу кредиту та розрахунку відсотків. В ньому не зазначено дати та розміри погашення кредиту та відсотків по кредиту, з посиланням на відповідні платіжні документи, не зазначені періоди за які нараховані відсотки, а також не зазначено в якому розмірі по кредитному ліміту він отримав кошти за платіжною карткою. Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості за кредитом здійснено за період починаючи з 02.08.2013 року по 31.01.2018 року, в той же час з цього розрахунку не вбачається, з якої саме суми здійснено такий розрахунок, за які порушення нараховано штрафи, пеню та підстави таких нарахувань, також не вбачається строки виникнення права позивача на застосування відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, за які порушення зобов`язання відповідальність настала і саме яку суму та в які строки не повернуто. Крім того встановити достовірність матеріалів справи, та вважати їх як докази, на підставі яких, встановити обставини справи згідно ст. 79 ЦПК України - взагалі неможливо. Крім того він з 05.03.2015 року по 05.04.2016 року проходив військову службу у Збройних силах України, що підтверджую відповідними документами. Позивачем не було взято до уваги п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Лист Національного Банку України від 08.05.2014 №18-112/22289 «Щодо необхідності вжиття заходів із захисту фінансових інтересів військовослужбовців у зв`язку з обслуговуванням кредитів» (копію додаю), де було запропоновано: розглянути можливість перегляду умов сплати (реструктуризації) зобов`язань за кредитними договорами з зазначеними особами, зокрема, щодо звільнення від штрафних санкцій, надання відстрочок у погашені основного боргу та сплати відсотків тощо. Вказані вище норми та вимоги Позивачем не було взято до уваги та не були застосуванні до нього. Крім того він зазначає, що на момент подання позовної заяви, строк позовної давності сплив. Враховуючи все вищевикладене, вважає, вимоги позивача є недоведеними, а для суду є достатньо підстав для відмови у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 02.08.2013 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого відповідачу був наданий кредит у сумі 4800,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.10-11).

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент (змінити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті www.ргіvаtbаnk.uа, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.12-35).

Так посилання відповідача на те, що він не був ознайомлений з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» оскільки на них відсутній підпис, спростовуються анкетою заявою, в якій заявником ОСОБА_1 відмічено пункт, в якому зазначено (мовою оригіналу на російській мові): «Памятку клиента, в том числе Тарифы и основные условия обслуживания и кредитования получил и ознакомился с ее содержанием под подпись». З анкети-заяви чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто та підтверджена особистим підписом. Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Крім того факт укладання та підписання Анкети-заяви відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до наказу №519 від 21.05.2018р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило назву на АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно п.1.1.2.7 «Умов та правил надання банківських послуг», власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг», при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов`язків та інших обов`язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

В порушення законодавства та умов договору до теперішнього часу відповідач не погасив заборгованість за кредитом, тому у нього, станом на 31.01.2018 року з`явилася заборгованість –73884,03грн., яка складається з: 4386,93грн. – заборгованість за кредитом; 65502,62грн. - заборгованість по відсоткам; відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. – штраф (фіксована частина); 3494,48грн. – штраф (процентна складова), що підтверджується наданими виписками з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів (а.с.8-9, 199-202).

Так, згідно відзиву відповідач ОСОБА_1 вважає, що наданий розрахунок банку не є належним і допустимим доказом у справі і тому не може бути взятий судом до уваги.

Однак дане твердження відповідача спростовується матеріалами справи, оскільки з виписку з карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Крім того відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Також у відзиві, відповідач посилається на необґрунтованість заборгованості, у зв`язку з тим, що він з 05.03.2015 року по 05.04.2016 року проходив військову службу у Збройних силах України, а тому позивачем не взято до уваги п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Лист Національного Банку України від 08.05.2014 №18-112/22289 «Щодо необхідності вжиття заходів із захисту фінансових інтересів військовослужбовців у зв`язку з обслуговуванням кредитів» щодо не нарахування в цей період пені, відсотків, звільнення від штрафних санкцій, надання відстрочок у погашені основного боргу, тощо.

Дане твердження відповідача також спростовується долученими позивачем документами, з яких вбачається, що Банком буде здійснено перерахунок заборгованості та повернено нараховані відсотки, штрафні санкції та пеню за час дії особливого періоду.

Так щодо посилання відповідача на те, що строк позовної давності у 3 роки пропущено позивачем є необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно висновку Верховного суду України у постановах від 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61 цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору."

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 05.2017 року, позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 28.02.2018 року — до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, відповідач користуючись кредитними коштами, був добре ознайомлений з умовами договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом, та згідно ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн., які позивач витратив при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625,631, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), зареєстровано: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розташованого: 01001, м. Київ, вул. Грушевського б.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги б.50), суму заборгованості за кредитним договором – 73884,03грн., яка складається з: 4386,93грн. – заборгованість за кредитом; 65502,62грн. - заборгованість по відсоткам; відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. – штраф (фіксована частина); 3494,48грн. – штраф (процентна складова), та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко