Рішення № 82978484, 26.06.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8427/18

Провадження № 2/369/1446/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26.06.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

за участю позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 ,

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Київ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Києво-Святошинської РДА Київської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа Головне Управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним та скасування рішення (розпорядження) органу виконавчої влади, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями майна, що складається з права на земельну частку (пай) у ВАТ «Забір`я» розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської області (Свідоцтво про право на спадщину за законом АЕК №616775 від 05 червня 2002 року, спадкова справа №241 за 2002 рік, зареєстровано в реєстрі за №1696).

Спадкове майно належало померлому ОСОБА_8 (Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 22 вересня 2000 року) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 , виданого Києво-Святошинською районною державною адміністрацією 16 вересня 2000 року на підставі рішення Києво- Святошинської райдержадміністрації від 28 квітня 2000 року №176а та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №244 (далі - Сертифікат).

З 2002 року Позивачам належало право власності на земельну частку (пай), у Сертифікат у зв`язку із передачею права були внесені відповідні зміни. У викопіюванні з формування території Забірської сільської ради належна Позивачам земельна ділянка значиться за №247, на схемі вказано місце її розташування.

В наступному, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26 серпня 2016 року №687 ( зі змінами, внесеними на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 3 жовтня 2016 року №761 «Про внесення змін у розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 26.08.2016 №687») Позивачам було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 3,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель ВАТ «Забір`я» в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району.

З метою реалізації права власності Позивачів, за замовленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (Київська обласна філія), розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), код згідно КВЦПЗ – 01.01 – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Забірська сільська рада, земельна АДРЕСА_1 №247.

На підставі отриманої технічної документації із землеустрою, Позивачі у справі, звернулись із заявами про державну реєстрацію земельної ділянки.

За результатами розгляду заяв державним кадастровим реєстратором Відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області , 08.11.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали Рішення від 06.11.2018 року №РВ- 201435372018 про відмові у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (додається).

Відмова державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей до ДЗК обумовлено невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_3 – площа співпадає на 32,8944%; перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_4 – площа співпадає на 32,7357%.

Відповідно до інформації, що міститься у Витягу №НВ-3211078692018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 зареєстрована 10.03.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 15.11.2011 ТОВ «Трад-Омаш»; площа земельної ділянки 1.0000 га.; цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства; категорія земель – землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства; приватна власність. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації, що міститься у Витягу №НВ-3211078702018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 зареєстрована 10.03.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 15.11.2011 ТОВ «Трад-Омаш»; площа земельної ділянки 1.0000 га.; цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства; категорія земель – землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства; приватна власність. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_7 .

З метою з`ясування обставин справи Позивачами було надіслано ряд запитів до компетентних органів, зокрема до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Відповідно до інформації, наданої Києво-Святошинською РДА Київської області у листі від 06.03.2018 року №0137729.719.2, у результаті введення до пошукової системи наданих вихідних даних, виявлено розпорядження Києво-Святошинської РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

У зв`язку із зазначеним Позивачі не мають можливості реалізувати своє право на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, отримати кадастровий номер на належну їм земельну ділянку, та, як наслідок, повноцінно оформити право власності.

Позивачі вважають незаконним та протиправним розпорядження Києво-Святошинською РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області», яке стало підставою для подальшої державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, які в дійсності належать Позивачам, а тому має бути визнаний недійним.

Як наслідок, скасуванню підлягає державна реєстрація земельних ділянок та їх кадастровий номер.

Серед іншого, Позивачі зазначають, що Відповідачі у справі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з власної вини речове право на спірні земельні ділянки не зареєстрували, що також є підставою для скасування їх державної реєстрації на підставі ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Тому, Позивачі з уточненням позовних вимог просили: визнати недійсним та скасувати розпорядження Києво-Святошинською РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 1, 000 га та 1,000 га відповідно для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та безоплатної передачі у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 1, 000 га та 1,000 га відповідно для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, виключивши із Списку 3-х громадян України, яким надаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Зобов`язати Міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь (до перейменування - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області) скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер НОМЕР_3 земельної ділянки площею 1.0000 га, місцерозташування якої Київська область, Києво-Святошинський район, Забірська сільська рада. Зобов`язати Міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь (до перейменування - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області) скасувати державну реєстрацію та кадастровий номер НОМЕР_4 земельної ділянки площею 1.0000 га, місцерозташування якої Київська область, Києво-Святошинський район, Забірська сільська рада».

В судовому засіданні Позивач 1 та представник Позивача 2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник Відповідача 2 заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Інші сторони та третя особа в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Києво-Святошинська районна адміністрація Київської області направила до суду відзив, у якому визнала вимоги Позивачів щодо визнання недійсним та скасування розпорядження Києво-Святошинською РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, просила суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Головне Управління Держгеокадастру у Київській області направило до суду письмові пояснення, у яких просило відмовити Позивачам в частині заявлених вимог до Головного Управління Держгеокадастру у Київській області.

Суд, заслухавши пояснення представника Позивача 2, представника Відповідача 2, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, після смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями майна, що складається з права на земельну частку (пай) у ВАТ «Забір`я» розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом АЕК №616775 від 05 червня 2002 року.

Спадкове майно належало померлому ОСОБА_8 (на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 , виданого Києво-Святошинською райдержадміністрацією 16 вересня 2000 року на підставі рішення К- Святошинської райдержадміністрації від 28 квітня 2000 року №176а та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №244.

Зазначена інформація, серед іншого, також підтверджується листом ПАТ «Забір`я» від 17.08.2018 року №87, у якому також повідомляється, що при розпаюванні ОСОБА_8 була земельна ділянка в межах Забірської сільради за №247 і видано сертифікат РН №349247. При розпаюванні виділялося 2,75 умовних кадастрових гектар, але при винесені в натурі могло бути в залежності від місцезнаходження та категорії земельної ділянки коливання у розмірах у більшу або меншу сторону та довідками № 48 та №46 від 05 липня 2016 року, виданих Позивачам адміністрацією ПАТ «Забір`я».

Право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

В свою чергу, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Розпаювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні проводилось відповідно до норм, встановлених Земельним кодексом України (у редакції від 15 травня 1992 року), та відповідних указів Президента України.

Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проводилось відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Пунктами 5 та 6 зазначеного Указу Президента передбачалось, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

А отже, Сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 , було видано ОСОБА_8 як члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) – ВАТ «Забір`я», яке з 1 липня 2009 року було перейменовано у ПАТ «Забір`я».

В матеріалах справи міститься Протокол загальних зборах працівників ВАТ «Забір`я» від 28.12.1999 року, а також список робітників-членів ВАТ «Забір`я» на розпаювання землі. У протоколі ОСОБА_8 значиться у списку під порядковим номером 84.

Відповідно до п. 17 "Перехідних положень" ЗКУ в редакції від 25.10.2001 року зазначається, що сертифікати на право володіння земельною часткою (паєм), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при пред`явленні ними вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право отримання земельної частки (паю) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 , виданий Києво-Святошинською райдержадміністрацією 16 вересня 2000 року на підставі рішення К- Святошинської райдержадміністрації від 28 квітня 2000 року №176а, є виданим на законних підставах, є дійним та основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) Позивачів.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 14.05.2018 року №9-10.62-7470/2-18 відсутні відомості щодо розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та технічна документація по паюванню земель, переданих в колективну власність ВАТ «Забір`я» Київської області.

Користуючись правом на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, керуючись ст. ст. 17, 33 ЗКУ, ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у 2016 році Позивачем 1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації було подано відповідну заяву про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель ВАТ «Забір`я» в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 червня 2002 року за №1696.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26 серпня 2016 року №687 ( зі змінами, внесеними на підставі Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 3 жовтня 2016 року №761 «Про внесення змін у розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 26.08.2016 №687») Позивачам було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Роботи з розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) мали б розпочатися після укладання договору із землевпорядною організацією, яка має ліцензію на їх виконання, що передбачено п. 2 Розпорядження.

На виконання зазначеного пункту Розпорядження, Позивачі звернулась до землевпорядної організації з метою розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Однак, при виконанні робіт, виявлено, що належна Позивачам земельна ділянка була поділена на дві окремі земельні ділянки, кожній з яких присвоєно окремий кадастровий номер, змінено розмір земельної ділянки, цільове призначення та в Державному земельному кадастрі міститься інформація про власників цих земельних ділянок, які для Позивачів є невідомими.

23 жовтня 2018 року Позивачем 1 та Позивачем 2 було отримано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що була виготовлена ДП «Центр державного земельного кадастру» (Київської обласної філії). Зокрема, на підставі отриманої технічної документації із землеустрою, Позивачі у справі, звернулись із заявами про державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки.

За результатами розгляду заяв державним кадастровим реєстратором Відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області , 08.11.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали Рішення від 06.11.2018 року №РВ- 201435372018 про відмові у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

В свою чергу, відмова державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей до ДЗК обумовлено невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_3 – площа співпадає на 32,8944%; перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_4 – площа співпадає на 32,7357%.

Відповідно до інформації, що міститься у Витязі №НВ-3211078692018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 зареєстрована 10.03.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 15.11.2011 ТОВ «Трад-Омаш»; площа земельної ділянки 1.0000 га.; цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства; категорія земель – землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства; приватна власність. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації, що міститься у Витязі №НВ-3211078702018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 зареєстрована 10.03.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 15.11.2011 ТОВ «Трад-Омаш»; площа земельної ділянки 1.0000 га.; цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства; категорія земель – землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства; приватна власність. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_7 .

У зв`язку із зазначеним Позивачі не мають можливості реалізувати своє право на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, отримати кадастровий номер на належну їм земельну ділянку, та, як наслідок, повноцінно оформити право власності.

Як роз`яснено у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», № 3 від 01.03.2013 року, земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Відповідно до інформації, наданої Києво-Святошинською РДА Київської області у листі від 06.03.2018 року №0137729.719.2, у результаті введення до пошукової системи наданих вихідних даних, виявлено розпорядження Києво-Святошинської РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

Розпорядженням Києво-Святошинської РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок загальною площею 4,0000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; передано безоплатно у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок загальною площею 4,0000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; виготовлено державні акти на право власності 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок загальною площею 4,0000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до додатку до вищезазначеного розпорядження, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району були надані у власність громадянам: ОСОБА_5 (1,0000 га), ОСОБА_7 (1,0000 га) та ОСОБА_9 (2,0000).

Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області перевіривши за допомогою комп`ютерної програми «АСКОД» (програма реєстрації кореспонденції та документації) зазначені у розпорядженні Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 16.11.2011 №2971 дані, встановлено наступне.

Відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області від 07.11.2011 №2751 «Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

При цьому, відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області від 18.01.2013 №46 «Про задоволення подання заступника прокурора Києво-Святошинського району та скасування розпорядження виконувача обов`язків голови Києво-Святошинської державної адміністрації від 07.11.2011 №2751» скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області від 07.11.2011 №2751 «Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

Відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області від 07.11.2011 №2762 «Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» надано дозвіл ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

При цьому, відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області від 18.01.2013 №55 «Про задоволення подання заступника прокурора Києво-Святошинського району та скасування розпорядження виконувача обов`язків голови Києво-Святошинської державної адміністрації від 07.11.2011 №2762» скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області від 07.11.2011 №2762 «Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

А тому, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині заявлених позовних вимог про визнання недійсним та скасування розпорядження Києво-Святошинською РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передачу у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 1, 000 та 1,000 га відповідно для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та безоплатної передачі у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 1, 000 та 1,000 га відповідно для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, виключивши із Списку 3-х громадян України, яким надаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно цієї ж статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, де кадастровий номер - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації та зберігається за нею протягом всього часу існування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах, як обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Частиною 3 статті 5 цього Закону встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м . Ірпінь (до перейменування - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області) не є юридичною особою та не залучено Позивачами до участі у справі.

Так позивачем заявлені позовні вимоги до Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені щодо зобовязання вчинити дій.

Разом з тим дана особа не є відповідачем по справі,і суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 2 ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позивачі пред`явили позов до Києво-Святошинської РДА Київської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Як вбачається зі змісту ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним або залучати співвідповідачів з власної ініціативи. Однак, незважаючи на роз`яснення судом прав та обов`язків сторін, ні позивачі, ні їх представники своїм правом на залучення співвідповідачем не скористалися, зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо зобов`язання Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь скасувати державні реєстрації та кадастрові номера не підлягають до задоволення з підстав не пред`явлення вимоги до належного відповідача, а саме до особи, на яку позивачі просять покласти такий обов`язок, а саме Міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь.

Крім того, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" покладання обов"язку щодо офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, віднесено до державних реєстраторів а не до органів державного земельного кадастру.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачів.

Зважаючи на вищенаведене, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Києво-Святошинської РДА Київської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа Головне Управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним та скасування рішення (розпорядження) органу виконавчої влади, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Києво-Святошинською РДА Київської області від 16.11.2011 року №2971 «Про передану у власність 3-м громадянам України (згідно додатку) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 1, 000 та 1,000 га відповідно для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та безоплатної передачі у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 1, 000 та 1,000 га відповідно для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Стягнути з відповідача Києво-Святошинської РДА Київської області на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС в Київській області 10.07.1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 11.02.2006 року,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, місцезнаходження: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126, ідентифікаційний код: 23570148.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Новомиколаівським РВ ГУ МВС в Запорізькій області 20 березня 2009 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ідентифікаційний код: 39817550.

Повний текст рішення виготовлений 12.07.2019 року.

Суддя: Дубас Т.В.