Ухвала суду № 82978159, 09.07.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"09" липня 2019 р. Справа № 363/157/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Баличевої М.Б., при секретарі Кашоїди М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку з добровільним виконанням,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку з добровільним виконанням, в якій просить визнати виконавчий лист № 363/157/15-ц від 09.11.2017 року виданий Вишгородським районним судом Київської області Виговській Людмилі ОСОБА_3 , таким, що не підлягає виконанню у повній мірі у зв`язку з із добровільними виконанням ОСОБА_1 рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року, на вимогу якого останній перерахував грошову суму у розмірі 337 486, 50 грн. на спеціальний рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої Аделі ОСОБА_4 , для подальшої передачі зазначених коштів, як компенсації ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна в натурі відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено та в порядку розподілу спадкового майна: виділено ОСОБА_1 у власність садовий будинок з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0615 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною вартістю 1 348 878 грн. Виділено ОСОБА_2 у власність земельну ділянку розміром 0,128 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 673 905 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 337 486, 50 грн. грошової компенсації. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування майном, що перебуває у спільній частковій власності відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року залишено без змін. ОСОБА_1 , для виконання свого зобов`язання звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої А.Р. та перерахував останній для передачі ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 337 486, 50 грн., про що нотаріусом була видана квитанція № 34 від 31.03.2016 року. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р. неодноразово повідомляла ОСОБА_2 про те, що їй необхідно з`явитися до неї і отримати грошову суму, яка їй належить за рішенням Апеляційного суду Київської області, однак ОСОБА_2 не з`явилася до нотаріуса. Також, ОСОБА_1 повідомив про вказані обставини державного нотаріуса, яким було відкрито виконавче провадження, однак останній виконавче провадження не закрив. Оскільки, на майно ОСОБА_1 накладено арешт в рамках виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 363/157/15-ц від 09.11.2017 року, а тому він змушений звернутися до суду із вказаною заявою.

ОСОБА_1 та його представник – Перетятько О ОСОБА_5 В ОСОБА_5 заяву повністю підтримали та просили задовольнити.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 та її представник – ОСОБА_6 заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_1 , пояснили, що грошових коштів ОСОБА_2 не отримувала від ОСОБА_1 та нотаріуса на виконання рішення суду.

За клопотанням заявника у судовому засіданні допитано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р., яка пояснила, що дійсно, в березні 2016 року до неї звернувся ОСОБА_1 , який на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року поклав на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 337 486, 50 грн., про що нею була видана квитанція № 34 від 31.03.2016 року, призначення вказаних грошових коштів було для ОСОБА_2 , яка до неї за отриманням цих грошових коштів не зверталася. На даний момент банківська установа, на рахунку якої зберігалися грошові кошти, які були покладені ОСОБА_1 для ОСОБА_2 перебуває на стадії ліквідації. ОСОБА_2 перебуває у черзі за отриманням цих коштів.

Суд, вислухавши пояснення сторін та нотаріуса Суляєву А.Р., дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна в натурі відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено та в порядку розподілу спадкового майна: виділено ОСОБА_1 у власність садовий будинок з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0615 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною вартістю 1 348 878 грн. Виділено ОСОБА_2 у власність земельну ділянку розміром 0,128 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 673 905 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 337 486, 50 грн. грошової компенсації. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування майном, що перебуває у спільній частковій власності відмовлено.

На виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої А.Р. та перерахував останній для передачі ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 337 486, 50 грн., про що нотаріусом була видана квитанція № 34 від 31.03.2016 року.

05.04.2016 року ОСОБА_1 направив до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ копію квитанції від 31.03.2016 року № 34 про розміщення на депозит нотаріуса грошових коштів, які призначені для сплати грошової компенсації ОСОБА_2 на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року залишено без змін.

07.04.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р. направила на адресу ОСОБА_7 повідомлення про те, що 30.03.2016 року ОСОБА_1 було переведено на її депозитний рахунок грошову компенсацію у сумі 337 486, 50 грн., для виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року. В цьому повідомлені нотаріусом було роз`яснено ОСОБА_2 адресу та контактний телефон, для звернення ОСОБА_7 та отриманням грошових коштів.

10.08.2016 року ПАТ «ФІДОБАНК» повідомив ОСОБА_2 про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 19.07.2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Оскільки, боржники не є вкладниками по рахунку нотаріусу, то у Фонду немає зобов`язань щодо відшкодування цих сум боржникам. Проте, ці кошти обліковувались на рахунку фізичної особи – нотаріуса, то він має право на відшкодування Фондом коштів в межах гарантованої суми, тобто 200 000 грн. у відповідності з Законом.

10.04.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р. направила на адресу ОСОБА_7 повідомлення про те, що остання не має змоги перерахувати грошові кошти в сумі 337 468, 50 грн. на рахунок ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що на підставі рішення НБУ від 20.05.2016 року № 8 «Про віднесення ПАТ «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.05.2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ « ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

03.08.2018 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіною М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 363/157/15-ц від 09.11.2017 року виданого Вишгородським районним судом Київської області Виговській Людмилі Олександрівні.

13.02.2019 року старшим державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Яремчуком О.І. винесено постанову про зняття арешту з коштів ОСОБА_1 , які розміщені у ПАТ «ПриватБанк» номер рахунку НОМЕР_1 .

20.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про закриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 363/157/15-ц від 09.11.2017 року виданого Вишгородським районним судом Київської області Виговській Людмилі Олександрівні у зв`язку з його добровільними виконанням ОСОБА_1 рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Отже, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, та матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).

Посилання заявника на той факт, що рішення суду виконано, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, жодних доказів такого суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, необґрунтована, не містить передбачених процесуальним законом підстав для такого визнання, обставини зазначені в такій заяві недоведені, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.18, 353, 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12 липня 2019 року.

Головуючий М.Б. Баличева