Вирок № 82977795, 12.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

12.07.2019

Справа № 359/874/19

Провадження № 1-кп/359/251/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Добривечір К.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , та їх захисника адвоката Титаренка Д.М., потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого – адвоката Білика Г.І., представника заявника ТОВ «ВКФ «Лігена» Кузьменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110100002172, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедин Бориспільського району Київської області, працюючого барменом в ТОВ «Грін Вілла», з середньою освітою, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Лебедин Бориспільського району Київської області, працюючого барменом в ТОВ «ВКФ «Лігена», з середньою освітою, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2 , згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2019 року звільненого від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу,

у вчиненні ними кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України, за наступних обставин.

Так, 09.10.2018 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом із своїм знайомим ОСОБА_2 прийшли до кафе «Славутич», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 область АДРЕСА_3 . Знаходячись у приміщенні вказаного кафе, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт з невстановленою досудовим слідством особою. Під час словесної суперечки останніх, ОСОБА_3 , знаходячись неподалік місця конфлікту, зробив зауваження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу їх неналежної поведінки у громадському місці.

В цей момент у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а саме вчинення хуліганських дій відносно раніше незнайомого ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, з використанням малозначного приводу, знаходячись у вказаному громадському місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки, приблизно о 20 годині 15 хвилин підійшли до ОСОБА_3 та вчиняючи хуліганські дії, кулаками обох рук почали одночасно наносити удари останньому по голові та обличчю, завдавши при цьому не менше 10 ударів.

В результаті вчинення хуліганських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі зліва, саден верхньої губи із крововиливом слизової верхньої губи справа та зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 cт. 296 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали у повному обсязі, та щиро розкаявся у скоєному, зазначили, що зробили для себе належні висновки.

При цьому повністю підтвердили обставини, вчиненого ними злочину, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та пояснили, що 09.10.2018 року близько 20 год. 00 хв. вони разом прийшли до кафе «Славутич», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 м АДРЕСА_3 . Знаходячись у приміщенні вказаного кафе, у них виник словесний конфлікт з невстановленою досудовим слідством особою. Під час словесної суперечки останніх, ОСОБА_3 , знаходячись неподалік місця конфлікту, зробив зауваження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу їх неналежної поведінки у громадському місці. В цей момент у них раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а саме вчинення хуліганських дій відносно раніше незнайомого ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, з використанням малозначного приводу, знаходячись у вказаному громадському місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки, приблизно о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшли до ОСОБА_3 та вчиняючи хуліганські дії, кулаками обох рук почали одночасно наносити удари останньому по голові та обличчю, завдавши при цьому не менше 10 ударів. В результаті вчинення їх хуліганських дій ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі зліва, саден верхньої губи із крововиливом слизової верхньої губи справа та зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Представник потерпілого підтвердив покази надані обвинуваченими, та те, що останні вибачилися перед потерпілим ОСОБА_3 , а також відшкодували завдану шкоду.

З урахуванням позиції обвинувачених, а також думки прокурора, захисника, представника потерпілого суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інкримінованого їм злочину, крім допиту обвинувачених та дослідження документів, які характеризують їх особу, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, місця, часу, способу скоєння злочину тощо).

У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинувачених щодо дачі ними показів з приводу обвинувачення, оскільки їх показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред`явленого обвинувачення.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинувачених в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

Крім того, згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2019 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 296 КК України у зв`язку з передачею останнього на поруки трудовому колективу ТОВ «ВКФ «Лігена», а кримінальне провадження в цій частині відносно нього закрито. Станом на 12.07.2019 року указана ухвала суду набрала законної сили.

Тому 12.07.2019 року судовий розгляд даного кримінального провадження завершено відносно іншого співучасника злочину – ОСОБА_1

Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_1 доведена повністю. Його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.296 КК України, як умисні дії, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинений групою осіб.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови №10 від 22 грудня 2006 року "Про судову практику в справах про хуліганство , при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в даному випадку з огляду на вище вказане є не допустимим. В п. 5 вище вказаної ППВСУ, за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Так, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умисними діями з мотивів зневажливого ставлення до громадського порядку та явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, порушили громадський порядок, та використовуючи малозначний привід для своїх дій, застосовуючи при цьому грубу силу, демонструючи зневагу до оточуючих, умисно спричинили тілесні ушкодження легкої тяжкості у присутності сторонніх осіб, що вказує на хуліганські дії обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення хуліганства. Їх дії характеризуються прямим умислом. Зокрема, обвинувачені усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання. Мотив полягає у вираженні явної неповаги до суспільства, вчинення насильницьких дій стосовно потерпілого обвинуваченими характеризують особливу зухвалість, що є ознакою грубого порушення громадського порядку. Вчинений ними злочин є закінченим.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України злочин передбачений ч.2 ст.296 КК України є умисним злочином середньої тяжкості.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є те, що останній визнав свою вину та щиро розкаявся, сприяв органу досудового розслідування у розкритті злочину, відшкодував завдану шкоду, внаслідок чого потерпілий не має до нього матеріальних претензій.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого речові докази у справі та процесуальні витрати.

У цьому зв`язку слід врахувати, що раніше ОСОБА_1 також до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання та роботи позитивно характеризується, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований барменом в ТОВ «Грін Вілла».

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення, визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, нижче від найнижчої межі, визначеного санкцією ч. 2 ст. 296 КК України.

Так, санкцією ч.2 ст. 296 КК України передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Відповідно до ст. 69 КК України вбачається, що, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Зважаючи на викладене судом встановлено наявність більше двох пом`якшуючих відповідальність обставин, та обставини які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням позиції потерпілої сторони та відшкодування обвинуваченим завданої шкоди.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та майнового стану обвинуваченого у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить 3400 грн. 00 коп.

До такого висновку суд також приходить, зважаючи на: відсутність обтяжуючих відповідальність обставин; щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; вчинення злочину вперше; відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_4 , - що в сукупності з обставинами кримінального провадження, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Щодо можливості сплати штрафу та процесуальних витрат ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні, а його захисник просив застосувати до нього покарання у вигляді штрафу і не застосовувати покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі на певний строк, оскільки останній має офіційний дохід, який є достатнім для виконання ним обов`язків по сплаті штрафу.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення обвинуваченого, і таке виправлення можливе без ізоляції від суспільства, зважаючи на відношення ОСОБА_1 до скоєного ним.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, про них не заявлено і стороною обвинувачення.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно обвинуваченого в даному кримінальному провадженні - не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 363-368 КПК України ст. 50, 53, 65, 66, 69, ч.2 ст. 296 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, та призначити із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (одержувач: Держбюджет м. Бориспіль; ЄДРПОУ: 38007070; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; КБК 21081100; р/р № НОМЕР_3 ), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку – після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк