Вирок № 82977388, 12.07.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/7393/18

Провадження№ 1-кп/266/196/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді - Федотової В.М.

за участю секретаря судового засідання Шишханової К.Р.

номер кримінального провадження 12018050780000981 внесеного 11 жовтня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Єнакієве, Донецької області, громадянина

України, українця, освіта неповна середня не одруженого, не

працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимий,

мешкає за адресою : АДРЕСА_1

зареєстрований: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Горлач І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Таушан Д.А.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2018 року приблизно о 22 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в підсобному приміщенні СТО, розташованому у буд. АДРЕСА_3 , вчинив сварку з ОСОБА_3 , який також, перебував у стані алкогольного сп`яніння та знаходився за вказаною адресою. Під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязливих відносин з ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс удар кулаком правої руки в область обличчя потерпілого, від яких він впав на підлогу, після чого не менше 3 ударів ногою взутою у взуття в область голови та обличчя ОСОБА_3 , достовірно розуміючи факт заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в область розташування життєво важливих органів, в результаті чого, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: синець в лобовій ділянці справа, на тлі припухлості м`яких тканин, синець на обох повіках лівого ока, забійна рана в надбрівній області зліва, садно в лобовій ділянці зліва - у надбрівній області, синець в області підборіддя справа з переходом на під нижньощелепну область, закритий уламковий перелом вінцевого відростку нижньої щелепи справа, крововиливи в м`які покриви голови з боку внутрішньої поверхні лобово-тім`яно - скроневої області справа і лобово-скроневої області зліва, крововилив під твердою мозковою оболонкою по конвекситальній поверхні правої тім`яної, скроневої і потиличної областей загальним об`ємом 60 см куб., крововиливи під м`якими мозковими оболонками в тім`яній і потиличній долях справа по конвекситальній поверхні, забій головного мозку - групи дрібно плямистих темно-червоних крововиливів в речовини головного мозку в області кори правої тім`яної частки, яка ускладнилася розвитком двобічної гіпостатичої пневмонії та загальної інтоксикації організму, заподіяна дією тупих предметів, як мінімум внаслідок трьох травматичних дій, незадовго до госпіталізації у лікувальну установу, полягає в прямому причинному зв`язку з настанням смерті і має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Внаслідок вказаних отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_3 помер в лікувальній установі 21.10.2018. Причиною його смерті стала вищеописана закрита черепно - мозкова травма з крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, яка ускладнилася розвитком двобічної гіпостатичної пневмонії та загальної інтоксикації організму.

Кримінальна відповідальність ОСОБА_1 за зазначене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.121 КК України, а саме вчинення умисних дій, що виразились в умисному заподіянні ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого .

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав за ст.121 ч.2 КК України, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5 621гривня 33 копійки – витрати на поховання ОСОБА_3 та придбання ліків, моральної шкоди у сумі 10 000гривень та витрат на правову допомогу у сумі 1500гривень - визнав, також обвинувачений визнав позов прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 в порядку ст.36,128 КПК України про відшкодування коштів , витрачених державним комунальним закладом Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у розмірі 22 012гривень 40копійок. Обвинувачений суду пояснив, що він дійсно 10 жовтня 2018року приблизно о 22 годині , разом з ОСОБА_3 знаходилися на території СТО, розташованому у буд. 12 «а» по вул. Демократична у Приморському районі м. Маріуполя, разом вживали пиво. Під час вживання алкоголю, між ним та потерпілим відбулась сварка, під час якої він наніс удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_3 , від ударів останній впав на підлогу, після чого він наніс декілька ударів , але не менше трьох, ногою взутою у взуття в область голови та обличчя потерпілого. У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 після ударів з підлоги не вставав, він подумав, що останній дуже п`яний і тому відтягнув його в інше приміщення на диван. Зранку 11 жовтня 2018рокуу він підійшов до ОСОБА_3 почув, що останній хрипить і викликав швидку допомогу, а потім додзвонився сестрі потерпілого - ОСОБА_2 і доповів їй , що ОСОБА_3 знаходиться в лікарні. В тому , що скоїв щиро кається , він не думав, що від тих ударів, що наніс ОСОБА_3 останній може померти.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідним братом. Останнім часом брат пиячив, в нього появились нові знайомі, зв`язок з братом був через номер телефону який належав ОСОБА_4 11 жовтня 2018року вона дізналась від ОСОБА_1 , що її брат знаходиться в Обласній лікарні м. Маріуполя . Коли вона туди з`явилась, то їй доповіли лікарі, що її брат в тяжкому стані. Через декілька днів брат помер. Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5 621гривня 33 копійки , які складають із витрат на поховання брата та придбання ліків, моральної шкоди у сумі 10 000гривень та витрат на правову допомогу у сумі 1500гривень підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди пояснила, що втрата брата є для неї тяжкою моральною травмою, незважаючи на асоціальних образ життя останнього вони спілкувались, підтримували родинні відносини. Просила строго не карати обвинуваченого.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодження з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням їм його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.

Враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що події злочину мали місце, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме вчинення умисних дій, що виразились в умисному заподіянні ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає повне визнання своєї вини обвинуваченим, щиросердечне каяття та активне сприяння розкриттю злочину, з`явлення із зізнанням

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання, суд вважає скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння .

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь його тяжкості, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного; характеристику з місця проживання, те, що він не перебуває на обліку у лікаря – психіатра та нарколога.

На підставі викладеного суд вважає, що справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів є призначення йому покарання в мінімальних межах передбачених санкцією ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5 621гривня 33 копійки , яка складається із витрат на поховання брата та придбання ліків, моральної шкоди у сумі 10 000гривень та витрат на правову допомогу у сумі 1500гривень є обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілої в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, оскільки суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди 10 000 грн. є співразмірною, справедливою і розумною. Розмір матеріальної шкоди у сумі 5 621гривня 33 копійки також підлягає задоволенню, оскільки підтверджена відповідними документами, які підтверджують витрати на поховання та на придбання ліків. Відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 1500гривень підтверджено відповідними документами і підлягають відшкодуванню в порядку ст. 137 ЦПК України.

Згідно п.12 ч.2 ст.36 КПК України- прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом.

Згідно роз`яснень п.1,3 постанови Пленуму ВСУ №11 від 07.07.95р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» - звернути увагу судів на те, що згідно зі статтями 29, 64,

242, 324 та 331 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1003-05 ) (далі - КПК) при розгляді кримінальної справи поряд з іншими обставинами обов`язковому з`ясуванню і вирішенню підлягають питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат.

Роз`яснити, що за змістом ст.93-1 КПК ( 1001-05 ) відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №1 в порядку ст.36,128 КПК України було заявлено цивільний позов про відшкодування коштів , витрачених державним комунальним закладом Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у розмірі 22 012гривень 40копійок . Зазначений позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим, підтверджений об`єктивними даними.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання , обраний під час досудового розслідування слідчим суддею Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 16 жовтня 2018року – до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили засудженого ОСОБА_1 затримати, помістити в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» для подальшого направлення для визначеного місця відбування покарання.

Строк обчислення покарання – з часу затримання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 128,349, 368,370,374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 7(семи) років позбавлення волі

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання – до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили засудженого ОСОБА_1 затримати, помістити в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» для подальшого направлення для визначеного місця відбування покарання.

Строк обчислення покарання – з часу затримання.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ) суму матеріальних збитків у розмірі 5 621гривня 33 копійки (п`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 33 копійки) , моральної шкоди у розмірі 10 000(десять тисяч) гривень , а також витрати на правничу допомогу у сумі 1 500гривень (одна тисяча п`ятсот) .

Цивільний позов прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального закладу «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя» (код ЄДРПОУ 38033949) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у сумі 22 012гривень 40 копійок (двадцять дві тисячі дванадцять гривень 40 копійок) , які необхідно перелічити на р/р 31418544700001 в ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38033949 для зарахування до обласного бюджету.

Речовий доказ: поліетиленовий пакет з речами ОСОБА_5 , поліетиленовий пакет з речами ОСОБА_3 , поліетиленовий пакет з речами ОСОБА_1 , поліетиленовий пакет з паперовими конвертами, що знаходяться на зберіганні в камері схову Приморського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області (квитанція ПС №000618) – знищити

Диск з відеозаписом допиту потерпілого ОСОБА_3 – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: Федотова В. М.