Рішення № 82976390, 24.06.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1612/18

провадження 2/216/2060/19

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Марущак І.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Клімовської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, –

в с т а н о в и в:

04 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, 09.09.2017 за заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» приватним нотаріусом Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8562 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором без номеру в сумі 45908,05 грн. 02.04.2018 позивач отримала копіюпостанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Байбікової О.Л. від 06.03.2018 про відкриття виконавчого провадження №55939722, на виконання вищевказаного виконавчого напису. Вважає, що публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» звернулося до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису приховавши той факт, що зазначена заборгованість є спірною, яка виникла з вини позивача, в результат незаконних дій невідомих осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040770002275 від 06.09.2016 про кримінальний злочин, ухвалами Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2016 та 07.12.2016 про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, що містить банківську таємницю, та листами позивача до відповідача з проханням призупинити нарахування відсотків до встановлення винних осіб у кримінальному провадженні. Посилаючись на вищевикладені обставини позивач вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом із порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», та просить суд задовольнити позовні вимоги.

21.12.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого відповідач з позовом не погоджується, та вказує, що позивачем не надано жодних розрахунків, які б підтверджували спірність оспорюваного виконавчого напису, також позивачем не оспорюється наявність заборгованості перед банком, та не надано жодних підтверджень виконання своїх обов`язків. Крім того, банком було надано нотаріусу всі необхідні документи, за якими встановлено безспірну заборгованість позивача, зокрема: оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що відповідають переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999. Нотаріус діяв відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», в зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу в позові.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача, у судове засідання не з`явився, у своїх запереченнях просив проводити розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., надала суду заперечення, вказує, що посилання позивача на визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню через відсутність документів, які підтверджують безспірність заборгованості є безпідставним. Під час вчинення виконавчого напису вона була ознайомлена з документами наданими публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк», а саме: кредитним договором, засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, порядок надання яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999. В розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат» «безспірність» є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається наявність боргу, а документи передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку. Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження фактів порушення порядку вчинення нотаріальних дій, а посилання на порушення норм законодавства не відповідають дійсності, тому просить суд відмовити позивачу в позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 09.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8562 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», заборгованості за кредитним договором без номера, в сумі 45908,05 грн. (а.с.7), постановоюдержавного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Байбіковою О.Л. від 06.03.2018, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №8562 виданого 09.09.2017 (а.с.19).

Статтею 18 ЦК України, визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»).

Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право винило в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником, що визначено Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

05.09.2016 ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення злочину, відомості за якою було внесено до ЄРДР 06.09.2016 за №12016040770002275, із попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст.185 КК України, а саме: в період часу з 18.24 год. 03.09.2016 по 20.07 год. 04.09.2016, невстановлена особа з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 банку «ПриватБанк», без її відома зняла грошові кошти в сумі 7127,32 грн., чим спричинила майнового збитку на вказану суму (а.с.8,9), 22.09.2016 ОСОБА_1 звернулася допублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» із заявою про призупинення нарахування відсотків по її кредитній картці в зв`язку з шахрайськими діями невстановлених осіб (а.с.11). Досудове розслідування по вищевказаному кримінальному провадженні станом на теперішній час триває, що підтверджується листом слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Большунової К.В. від 24.06.2019 №48/8/1-4953 (а.с.125).

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В ході судового розгляду відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, зокрема оригінал кредитного договіру та виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, беручи до уваги наявність кримінального провадження внесено до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 06.09.2016 за №12016040770002275, із попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст.185 КК України, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк» на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, вказані обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 05 липня 2017 року справа № 754/9711/14-ц.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 704,80 грн., та витрати позивача на професійну правничу допомогу, які складають 4000 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг від 04.04.2018.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 264-265 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, 09 вересня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за №8562 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 45908 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісім) грн. 05 коп. на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» код ЕДРПОУ 143605670, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі), 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.Кузнецов