Вирок № 82974427, 12.07.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/1713/19

1-кп/212/500/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії суддів: головуючого судді ПУСТОВІТА О.Г., суддів БОРИС О.Н., КОЗЛОВА Ю.В., за участю секретаря судового засідання Мігрін Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі кримінальну справу (провадження № 12018040230002347 від 28.12.2018) за ч. 4 ст. 187 КК України за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, без освіти, офіційно не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 04.06.2009 Апеляційним судом Кіровоградської області за скоєння злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 п.6 ст. 115 КК України, направлений на примусове лікування до психічної лікарні суворого режиму. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2015 - застосування примусових мір медичного характеру із направленням для подальшого лікування у психіатричну лікарню з посиленим наглядом. 21.05.2018 ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2018 змінено примусові заходи медичного характеру з лікування в психіатричному закладі з посиленим наглядом на лікування в психіатричному закладі зі звичайним наглядом;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

учасники судового провадження - прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області Кузьменко С.В., захисник обвинуваченого адвокат Сушко В.О., потерпіла ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 о 04.00 годині, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою незаконного заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, через незачинені двері проник до приміщення будинку літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на території домоволодіння наодинці, де, усвідомлюючи, що його дії є очевидними, здійснив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2 , спершу висловивши словесні погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої та вимогу негайно віддати йому вироби із коштовного металу та грошові кошти.

Однак, потерпіла ОСОБА_2 не виконала вимоги ОСОБА_1 та вимагала від останнього покинути її домоволодіння, але ОСОБА_1 не виконав вимоги потерпілої ОСОБА_2 , та, продовжуючи діяти умисно на досягнення злочинного результату, кулаком руки вдарив потерпілу ОСОБА_2 в перенісся. Від даного удару потерпіла ОСОБА_2 втратила рівновагу та впала на підлогу коридору біля саморобної печі, а ОСОБА_1 , продовжуючи діяти умисно, на досягнення злочинного результату, схопив біля печі сокиру, та з метою придушення волі ОСОБА_2 до вчинення опору, спрямованого на перешкоджання заволодіння належним їй майном, умисно наніс не менше трьох ударів сокирою в область голови потерпілої ОСОБА_2 , тим самим застосував до останньої насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілої у вигляді спричинення відкритої черепно-мозкової травми, синців обличчя, У-подібної форми рани правої скроневої області, У-подібної форми рани лобової області волосяної частини голови, 3 лінійної форми рани лівої завушної області, надбрівної області, підборіддя; втисненого перелому черепа, забою головного мозку, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 268 від 12.03.2019 ушкодження, які входять у комплекс відкритої черепно-мозкової травми у сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, чим остаточно подавив волю потерпілої до вчинення опору.

ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, усвідомлюючи нездатність внаслідок похилого віку потерпілої ОСОБА_2 та завданих їй тілесних ушкоджень, чинити гідний опір та відсутність можливості викликати будь-яку допомогу, розуміючи, що його дії носять відкритий характер та є очевидними для потерпілої ОСОБА_2 та протиправність вчинених ним дій щодо володіння, користування та розпорядження чужим майно, діючи із корисних намірів, на досягнення єдиного злочинного результату, заволодів належним потерпілій ОСОБА_2 мобільним телефоном марки «Nokia 107», який знаходився в лівій кишені халату потерпілої, вартістю 306,67 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», абонентський номер: НОМЕР_1 , вартістю 30,00 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном втік, розпорядившись викраденим ним на власний розсуд та обернувши на свою користь.

В результаті розбійного нападу ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 була заподіяна майнова шкода в розмірі 336,67 грн. та тяжкі тілесні ушкодження.

Досудовим розслідуванням злочинні умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та суду пояснив, що дійсно скоїв злочин, викладений прокурором в обвинувальному акту. Все так і відбувалось. Здійснив напад на потерпілу так як потрібні були гроші. Навіщо вдарив сокирою, пояснити не може, каже що в нього начебто «біс» вселився. Просив вибачення у потерпілої та просив суд не карати його суворо.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 28 грудня 2018 року вона була вдома. Почула, що хтось зайшов до будинку. Думала, що це повернувся її син. Побачила обвинуваченого та спитала, що він хоче. Він став казати, щоб вона віддала гроші та коштовності. Вона сказала, що в неї нічого не має. Він вдарив її кулаком в перенісся. Від удару вона впала. Обвинувачений наніс їй кілька ударів сокирою по голові. Їй спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Просить суд призначити йому найсуворіше покарання.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, а учасники судового провадження - прокурор, потерпіла, обвинувачений та адвокат не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів по справі, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження - прокурору Кузьменку С.В., обвинуваченому ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 та захиснику обвинуваченого адвокату Сушко В.О. про можливість не дослідження доказів щодо тих обставин скоєного злочину, які ніким не оспорюються.

Судом роз`яснено прокурору Кузьменку С.В., обвинуваченому ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 та захиснику обвинуваченого адвокату Сушко В.О. про наслідки такого порядку розгляду справи та з`ясовано, що прокурор Кузьменко С.В., обвинувачений ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 та захисник обвинуваченого адвокат Сушко В.О. правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, також судом роз`яснено прокурору Кузьменку С.В., обвинуваченому ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 та захиснику обвинуваченого адвокату Сушко В.О., що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обставин та подій скоєного злочину, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєному злочині.

Дослідивши обставини скоєного злочину, колегія суддів вважає необхідним виключити із кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 ознаку «вчинений особою, яка раніше вчинила розбій», оскільки відповідно до ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 4 червня 2009 року, до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України, було застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вважається особою раніше не судимою.

Колегія суддів вважає необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

При призначені покарання суд керується загальним засадами призначення покарання визначеними ст.. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.. 12 КК України, злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 є злочином особливо тяжким.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, освіти не має, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, притягався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжким злочинів, на обліку у нарколога не перебуває, має другу групу інвалідності з дитинства з психічного захворювання.

У відповідності до висновку судово-психіатричного експерта № 50 від 01.03.2019 року, ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в теперішній час легку розумову відсталість.

Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Іспитованому властиві такі індивідуально-психологічні властивості, як не високій рівень розумового розвитку, незрілість мотивації, активність, товариськість, запальність в суб`єктивно складних ситуаціях, достатні можливості адаптації у щадних, сприятливих соціальних умовах, вузьке коло інтересів, поверховість соціальних контактів.

Індивідуально-психологічні особливості іспитованого істотно не вплинули на його свідомість і поведінку в досліджуваній ситуації.

Іспитований в досліджуваній ситуації у стані фізіологічного афекту або іншому стані, що істотно вплинув на свідомість і поведінку, не перебував.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, є повне визнання вини, каяття у скоєному злочині, та сприяння розкриттю вчиненого злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З огляду на вищевикладене, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_2 , яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченого ОСОБА_1 за скоєння щодо неї злочину, колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у відповідності до санкції статті кримінального закону, виключно у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації усього особистого майна, із відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Вказане покарання, на думку суду, відповідатиме цілям покарання, загальним суспільним інтересам та сприятиме виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_1 .

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373-376 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ДЕВ`ЯТЬ років із конфіскацією усього особистого майна, із відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту його затримання - 28 грудня 2018 року.

Запобіжний захід до вступу вироку у закону силу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без зміни - тримання під вартою.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Nokia 107», з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», абонентський номер: НОМЕР_1 - залишити у потерпілої ОСОБА_2 за належністю; сокиру, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити; чоловічі брюки марки «SLIM», темно-синього кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути власнику за належністю.

Розмір майнової шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_2 , становить 336 гривень 67 копійки. Розмір майнової шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_2 , відшкодований частково в розмірі 306,67 гривень.

В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлено.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по справі - за проведення судової товарознавчої експертизи - 572 грн. 00 коп. (одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпра/ Шев.р./24060300; номер рахунку: 31111115004004; МФО: 899998; код ЄРДПОУ: 37989274; найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизу № 34/12.1/129 від 25.01.2019); за проведення судової дактилоскопічної експертизи - 1144 грн. 00 коп. (одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпра/ Шев.р./24060300; номер рахунку: 31111115004004; МФО: 899998; код ЄРДПОУ: 37989274; найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизу № 28/4.6/95 від 28.01.2019).

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана усіма учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд, який ухвалив судове рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О. Г. Пустовіт

Судді: О.Н. Борис

Ю.В.Козлов