Ухвала суду № 82972255, 10.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8699/19

Провадження № 1-кс/520/7760/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Комбарова Г.В., захисників підозрюваного – адвокатів Дунаєва М.І., Жованник Л.М., Мельниченко М.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Хачатурян М.А., яке погоджено прокурором другого відділу військової прокуратури Південного регіону України Комбаровим Г.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42018160690000288 від 14.12.2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ, Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на посаді директора КП Б/В «АРАБАТСЬКА СТРІЛКА» Херсонської обласної ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеного до ЄРДР за № 42018160690000288 від 14.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за фактом вимагання службовими особами неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням установлено, 08.09.2017 шляхом укладення контракту строком на 3 роки ОСОБА_1 призначений на посаду директора комунального підприємства «База відпочинку «АРАБАТСЬКА СТРІЛКА» Херсонської обласної ради. Крім того, за даними слідства ОСОБА_1 є радником голови Херсонської обласної ради.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» до суб`єктів відповідальності за корупційні правопорушення належать державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Перебуваючи на вказаній вище посаді, ОСОБА_1 за родом службової діяльності систематично спілкувався із службовими особами Щасливцевської сільської ради, у зв`язку з чим підтримує ділові стосунки з окремими службовими особами, у тому числі з головою Щасливцевської сільської ради ОСОБА_2 та її депутатами.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

Статтею 40 ЗК України передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Частиною 6 статті 118 вищезазначеного Кодексу передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 цієї ж статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до положень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовано відмову у його наданні.

Згідно положень ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Так, у 2018 році ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом з метою вимагання, отримання неправомірної вигоди та особистого збагачення, вступив у злочинну змову із невстановленими службовими особам Щасливцевської сільської ради.

Згідно заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_1 самостійно та через своїх знайомих, знаходив громадян України, які бажали отримати дозволи на розробку проектів землеустрою з метою подальшої приватизації земельних ділянок на території Щасливцевської сільської ради. В подальшому вказані особи надавали ОСОБА_1 заяви про надання їм дозволів на розробку проектів землеустрою земельних ділянок, які ОСОБА_1 передавав до сільської ради, де невстановлені в ході досудового розслідування службові особи їх реєстрували, ініціювали питання щодо їх розгляду та прийняття позитивних рішень сільською радою.

ОСОБА_3 з метою одержання ним та його рідними безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, неодноразово протягом 2017-2018 років звертався до органів влади та місцевого самоврядування Генічеського району Херсонської області, де його познайомили із директором КП «Б/В «Арабатська Стрілка» ОСОБА_1 як з особою, яка може вирішити це питання.

ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленими службовими особами Щасливцевської сільської ради, 20.10.2018 висунув ОСОБА_3 вимогу про необхідність передачі неправомірної вигоди в розмірі 1 тис. доларів США за кожну сотку виділених останньому та членам його родини трьох земельних ділянок площею 0,1000 га кожна на території сільської ради на загальну суму 30000 доларів США за вчинення в інтересах ОСОБА_3 як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади чи службового становища.

ОСОБА_3 , розуміючи, що у разі незгоди із зазначеною вимогою ОСОБА_1 йому та його родичам не будуть надані дозволи на розроблення проекту землеустрою земельних ділянок, вимушений був погодитись.

14.12.2018 ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1 та реально сприймаючи пропозицію останнього як вимагання неправомірної вигоди звернувся із заявою до правоохоронних органів та у подальшому діяв з метою викриття злочинних дій останнього під контролем правоохоронних органів.

На виконання злочинних вимог ОСОБА_1 та невстановлених осіб Щасливцевської сільської ради, 01.06.2019 ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_1 у будинку останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 три бланки заяв на ім`я голови Щасливцевської сільської ради ОСОБА_2 для їх заповнення та повернення йому з метою подальшої передачі до Щасливцевської сільської ради. При цьому ОСОБА_1 вказав ОСОБА_3 адреси земельних ділянок, які необхідно вписати до заяв, а саме: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 38.

06 червня 2019 року приблизно о 13 год. 50 хв ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Генічеськ біля районного військового комісаріату, передав його доньці - ОСОБА_4 , три заяви, заповнені від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , написані ними на ім`я сільського голови ОСОБА_2 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, які ОСОБА_1 передав до Щасливцевської сільської ради.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_1 заступник директора КП Б/В «Арабатська стрілка» ОСОБА_7 приблизно о 14 год. 25 хв. 21.06.2019, перебуваючи біля ринку с. Цукури Каховського району Херсонської області, передав ОСОБА_3 документи щодо виділення останньому та членам його родини земельних ділянок, а саме: рішення /витяг/ від 12.06.2019 № 1685 93 сесії Щасливцевьскої сільської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_3 орієнтованою площею 0,1000 га розташованої за адресою АДРЕСА_2 підписане сільським головою ОСОБА_8 . зі схемою розміщення земельної ділянки та належною чином завіреною копією заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; рішення /витяг/ від 12.06.2019 № 1685 93 сесії Щасливцевьскої сільської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_5 орієнтованою площею 0,1000 га розташованої за адресою АДРЕСА_4 підписане сільським головою ОСОБА_9 . ОСОБА_10 . зі схемою розміщення земельної ділянки та належною чином завіреною копією заяви ОСОБА_5 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; рішення /витяг/ від 12.06.2019 № 1685 93 сесії Щасливцевьскої сільської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд» ОСОБА_6 орієнтованою площею 0,1000 га розташованої за адресою АДРЕСА_4 підписане сільським головою ОСОБА_8 . зі схемою розміщення земельної ділянки та належною чином завіреною копією заяви ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

21 червня 2019 року ОСОБА_1 , діючи у змові із невстановленими посадовими особами Щасливцевської сільської ради, у визначений ним спосіб через свого знайомого ОСОБА_11 , який не був обізнаний про обставини вчиненні злочину, шляхом вимагання одержав приблизно о 16 год. 15 хв. поблизу ТЦ «Фреш» в м. Нова Каховка Херсонської області для себе та невстановлених службових осіб Щасливцевської сільської ради обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 30 000 доларів США, що станом на 21.06.2018 за курсом Національного банку України складало 791276,28 (сімсот дев`яносто одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок, тобто в особливо великому розмірі.

Враховуючи обґрунтованість підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного – адвокат Жованник Л.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що подане клопотання є необґрунтованим, підозра необґрунтована, жоден з ризиків не доведений, підозрюваний перебував на лікуванні та потребує постійного медичного догляду, розмір застави, який просить обрати прокурор є непомірним для ОСОБА_1 , останній має міцні соціальні зв`язки. На підставі викладеного, в задоволенні клопотання просив відмовити, у випадку якщо все ж, слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити мінімальний розмір застави у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного – адвокат Дунаєв М.І. в судовому засіданні зазначив, що пред`явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою, ризики не доведені. В частині розміру застави просив врахувати, що все майно його підзахисного арештоване. З огляду на викладене, в задоволенні клопотання просив відмовити.

Захисник підозрюваного – адвокат Мельниченко М.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволенні клопотання сторони обвинувачення, у випадку якщо все ж слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що не має наміру переховуватися, свою вину не визнає, підтримує думку захисників.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовуються вимоги клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 22.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, поєднане з вимаганням.

На підтвердження обґрунтованості підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України стороною обвинувачення до клопотання долучаються протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 14.12.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 05.04.2019 року, протоколи допиту свідка ОСОБА_3 від 04.06.2019 року та 05.06.2019 року, протокол виготовлення, огляду та ідентифікації грошових коштів від 21.06.2019 року, протокол огляду особи та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 21.06.2019 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 21.06.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 21.06.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 21.06.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 21.06.2019 року та інші матеріали клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а саме основного покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, з огляду на ту обставину, що відносно вказаної категорії злочинів не передбачено можливість застосування ст. ст. 69, 75 КК України, враховуючи, що ОСОБА_1 вручено клопотання та долучені в обґрунтування клопотання матеріали, в зв`язку з чим останньому відомі анкетні дані свідків в рамках даного кримінального провадження, а також беручи до уваги кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також знищення, приховання або спотворення підозрюваним речей та документів, які мають значення для даного кримінального провадження, та які на теперішній час ще не встановлені.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відповідний запобіжний захід є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та унеможливлення настання встановлених в судовому засіданні ризиків, в свою чергу підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтованопідозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, беручи до уваги обставини та зухвалість інкримінованого останньому кримінального правопорушення, зокрема ймовірний розмір неправомірної вигоди, який в певній мірі може свідчити про майновий стан підозрюваного, майновий стан підозрюваного, майно якого, між тим, на теперішній час арештовано й розпорядитися останнім підозрюваний не має можливості, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування відносно підозрюваного застави у розмірі 209(двохсот дев`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 401 489 (чотириста одну тисячу чотириста вісімдесят дев`ять) гривень, що в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків та забезпечить належну поведінку останнього, у випадку її внесення.

Таким чином, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Хачатурян М.А., яке погоджено прокурором другого відділу військової прокуратури Південного регіону України Комбаровим Г.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42018160690000288 від 14.12.2018 року відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 209 (двісті дев`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 401 489 (чотириста одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з під варти, поклавши на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 22.08.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали припиняє свою дію 22.08.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.