Ухвала суду № 82970719, 08.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"08" липня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/1380/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання: Мороз Ю.В.

розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону (61050, м. Харків, вул. Клочківська, 228-ж) в інтересах держави, в особі 1) Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 37854297) 2) Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 14310299) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14, ідентифікаційний код 32677185) про стягнення 3664952,30 грн. за участю представників учасників справи:

прокурора - Набекало М.М., службове посвідчення №050104 від 25.06.2018;

1-го позивача - не з`явився;

2-го позивача - Шевцова О.М., довіреність №49/ю від 09.11.2018;

відповідача - Волошина А.В., ордер серії ХВ №1551 від 08.07.2019;

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (1-ий позивач), Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (2-ий позивач) до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування" (відповідач) про стягнення на користь 2-го позивача суму основного боргу за виконані роботи, надані послуги підетапів 1.1-1.4 в розмірі 3337457,50 грн. та 327494,80 - пені.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача (як замовника за договором) своїх зобов`язань за укладеним між Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" та Приватним акціонерним товариством "Харківський завод транспортного устаткування" Договором № 1654-ХКБМ на авторський нагляд та конструкторське супроводження за темою "Гром-2" від 20.07.2017 в частині здіснення замовником остаточних розрахунків за виконані виконавцем роботи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2019р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1380/19. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "05" червня 2019 р. о 10:40.

В підготовчому засіданні 05.06.2019р. без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 05.06.2019р. про відкладення підготовчого засідання на 08.07.2019р. о 11:40.

У судовому засіданні 08.07.2019р. присутній представник відповідача у справі повідомив суд про реорганізацію Приватного акціонерного товариства “ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ” в Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРАТ ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ” та надання через канцелярію суду відповідної заяви із документами в її обґрунтування.

У судовому засіданні 08.07.2019р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15:00 08.07.2019р. для отримання заяви відповідача та документів в її обґрунтування з канцелярії суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2019р. замінено відповідача у справі №922/1380/19 - Приватне акціонерне товариство "Харківський завод транспортного устаткування" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14, ідентифікаційний код 32677185) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАТ ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14, ідентифікаційний код 32677185).

Судом розглядається клопотання відповідача у справі про залишення без розгляду позову Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі 1) Державного концерну "Укроборонпром"; 2) Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", що викладене відповідачем у відзиві на позовну заяву від 31.05.2019р. за вх.№13411. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає проте, що даний спір виник за договором авторського нагляду та конструкторського супроводження за темою "Гром - 2" №1654-ХКБМ від 20.07.2017р. та до стягнення заявлено заборгованість відповідача, що виникла внаслідок цивільних відносин двох юридичних осіб, а тому спірні правовідносини безпосередньо не стосуються функцій оборонно-промислового комплексу.

Обґрунтування позовних вимог, що викладені прокурором у позовній заяві, а саме висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.01.2019 у справі №909/516/19 та у постанові від 08.05.2018 у справі №918/376/17 щодо можливості звернення прокурора в інтересах ДК "Укроборонпром" здійснені судом за інших обставин, а саме: щодо повернення безпідставно набутого рухомого майна та про визнання недійсними результатів електронних торгів арештованим майном, а не про стягнення заборгованості за надані послуги, які безпосередньо не пов`язані з функціями оборонно - промислового комплексу.

Отже, на думку відповідача у справі, прокурор звертаючись з позовом інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром", який є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності оборонно-промисловому комплексі, не обґрунтував у чому саме полягає порушення інтересів Держави чи у чому існує загроза інтересам держави. Відповідач зазначив, що доказів того, що позивачі, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, не мають можливості захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення ними такого захисту, прокурором не надано, а тому відповідач просить залишити даний позов без розгляду згідно п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Присутній представник 2-го позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав, що викладені ним у відповіді на відзив, що надана до суду 07.06.2019р.

Представник 1-го позивача надав через канцелярію господарського суду Харківської області 06.06.2019р. письмові пояснення за вх.№ 13893, в яких 1-ий позивач зазначив, що позовні вимоги заявлені Військовою прокуратурою підтримує.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду вважає за необхідне у його задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно зі ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, обґрунтувавши, в чому полягає порушення інтересу держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Так, частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Аналіз частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 по справі № 806/1000/17 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 22 Господарського кодексу України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Державне підприємство “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” входить до переліку державних підприємств, що включені до складу ДК “Укроборонпром” відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221.

Законом України “Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі”, прийнятим 16.06.2011 та який набрав чинності із дня опублікування - 09.07.2011 (Голос України від 09.07.2011 №123) визначено особливості та правові основи управління суб`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі залежать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу державного концерну “Укроборонпром”.

Статтею 3 Закону України “Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та ДК “Укроборонпром”.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” ДП “Укроборонпром” є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі рапсової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Згідно із ст. 7 Закону України “Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі”, у процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн: здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну (п. 1); надає згоду на відчуження та списання об`єктів управління державною власністю в оборонно-промисловому комплексі, що належить учасникам Концерну (п. 8); здійснює контроль за діяльністю учасників Концерну (п. 14); веде облік об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів (п. 15); забезпечує надання розпоряднику Єдиного реєстру об`єктів державної власності інформації про наявність і поточний стан майна об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, та зміну його стану (п. 20); забезпечує в установленому порядку проведення інвентаризації майна Концерну та його учасників (п. 21); виконує інші функції з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством (п.31).

Таким чином, Концерн наділений законодавчим органом - Верховною Радою України владними повноваженнями щодо управління майном, зокрема, державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Концерну.

Відповідно до п. 5 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями здійснювати управління об`єктами державної власності відповідно до закону. Детальний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління об`єктами державної власності закріплено в ст. 5 Закону України “Про управління об`єктами державної власності”.

Абзацом 4 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює делегування, зокрема, суб`єктам господарювання окремих повноважень щодо управління об`єктами державної власності.

31.08.2011 постановою Кабінету Міністрів України №993 було затверджено Статут ДК “Укроборонпром” (надалі - Статут), відповідно до положень якого Кабінет Міністрів України делегував Концерну повноваження щодо управління об`єктами державної власності.

Згідно із п. 12 Статуту (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2018 № 849) Концерну, Концерн відповідно до законодавства має право, зокрема, забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об`єктами майнового комплексу учасників Концерну для реалізації прав держави як власника таких об`єктів.

Таким чином, ДК "Укроборонпром" є уповноваженим суб`єктом, якому надано Верховною радою України та делеговано Кабінетом Міністрів України владні повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі, до яких також належить майно ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова".

Отже, ДК "Укроборонпром" є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Статутом ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", затвердженим наказом Державного концерну “Укроборонпром” від 29.01.2018 № 28, закріплено, що ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління до Державного концерну “Укроборонпром” (далі по тексту - Концерн) (п. 1.1).

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 4.1 Статуту).

Положеннями пункту 4.2 Статуту ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі засоби, об`єкти права інтелектуальної власності, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є державне майно, передане підприємству Концерном; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності підприємства; доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій та громадян у встановленому чинним законодавством України порядку; нематеріальні активи (наукові звіти, проектно - конструкторська документація, патенти, ліцензії та інша інтелектуальна власність); інші джерела, не заборонені законодавством (п. 4.3 Статуту).

Статтею 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, та до переліку об`єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, затвердженому Законом України “Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 № 847.

Також, як зазначає 2-ий позивач, ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес та є одним з найстаріших підприємств оборонно-промислового комплексу України та є провідним і координуючим підприємством з розробки бронетанкової техніки і артилерії в Україні. Основним видом діяльності підприємства є створення і відпрацювання для впровадження в серійне виробництво нових або модернізованих зразків озброєння і військової техніки, а також основних складових частин до них.

Підприємство приймає участь в посиленні обороноздатності України шляхом здійснення розробок військово - гусеничних машин, виготовлення та поставки новітньої військової техніки, в тому числі поставляє військову техніку для Міністерства оборони України та Національної Гвардії України для проведення операції Об`єднаних сил на сході країни.

Таким чином, суд зазначає, що ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" належить до стратегічно та суспільно важливих підприємств оборонного призначення, власником якого є Держава та дане підприємство, яке входить до складу ДК “Укроборонпром”, є безпосереднім учасником оборонно-промислового комплексу, а його господарська діяльність безпосередньо впливає на інтереси держави у відповідній сфері. Отже, порушення інтересів підприємства призводять до порушення інтересів держави .

Аналогічна правова позиція щодо представництва прокурором інтересів держави та подання позовів в особі ДК "Укроборонпром" викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 по справі № 918/376/17 та від 21.01.2019 по справі № 909/516/18.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що пред`явлення зазначеного позову прокурором в інтересах держави в особі ДК “Укроборонпром” та ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" викликано саме необхідністю захисту інтересів держави у суді, оскільки тривале непогашення відповідачем існуючої заборгованості за договором від 20.07.2017 № 1654-ХКБМ на нагляд та конструкторське супроводження за темою “Гром-2”, призводить до браку грошових коштів ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", що негативно впливає на фінансове становище вказаного підприємства та можливість функціонування та розвитку оборонно - промислового комлексу Держави Україна, що підтримано першим та другим позивачами у письмових поясненнях, що надані ними до суду.

Крім того, прокурор також, зазначає, що невжиття заходів, направлених на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, з боку ДК "Укроборонпром" як уповноваженим органом з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, підтверджується фактом наявності простроченої непогашеної кредиторської заборгованості, відсутністю в розпорядженні ДП "ХКБМ" коштів на сплату судового збору, а також ненадання відповідних коштів з боку ДК "Укроборонпром". Наведені обставини зумовили звернення ДП "ХКБМ" до військової прокуратури Харківського гарнізону із листом від 03.04.2019 за вих. № 111/ю із проханням вжити заходів представницького характеру, направлених на захист інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що прокурором в позовній заяві належним чином обґрунтовано наявність підстав для звернення із даним позовом та доведені обставини порушення матеріальних економічних інтересів держави, які потребують захисту, а отже підстави для залишення позову прокурора без розгляду згідно п.1. ч. 1 ст. 226 ГПК України відсутні, а отже у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 2, 42, 226, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає чинності 08.07.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу складено та підписано 11.07.2019.

Суддя І.О. Чистякова