Ухвала суду № 82969742, 08.07.2019, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
08.07.2019
Номер справи
915/1690/19
Номер документу
82969742
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

08 липня 2019 року Справа № 915/1690/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 11313/19 від 05.07.2019 року)

за позовом Фермерського господарства «Альбатрос», с. Солончаки, Очаківський район, Миколаївська обл., 57543 (код ЄДРПОУ 20883958)

адреса представника: вул. Корабелів, 20, кв. 8, м. АДРЕСА_1 , 54020

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 39825404)

про оскарження наказу про припинення права користування земельною ділянкою та визнання права постійного користування земельною ділянкою

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство «Альбатрос» з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.10.2018 року виз. № 7239/0/14-18-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, наданої громадянину України ОСОБА_1 , посвідченого державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 194, розташовану в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та віднесення вказаної земельної ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Кам`янскої сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

- визнати за Фермерським господарством "Альбатрос" право постійного користування на земельну ділянку площею 50,00 га, розташовану в межах на території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, на підставі рішення виконкому Кам`янської сільської ради народних депутатів Очаківського району Миколаївської області від 18.05.05.1993 № 18.

Підставою позову позивачем зазначено обставини, які полягають у тому, що ОСОБА_1 (голова фермерського господарства) на праві постійного користування була надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею. У зв`язку зі смертю ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою не припинилось, а перейшло до фермерського господарства. Проте, в порушення вимог законодавства відповідачем припинено право постійного користування земельною ділянкою, чим порушено права позивача, у зв`язку із чим останній звернувся до суду із позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 13,14 Конституції України, ст. 16, 392, 396 ЦК України, ст. 2, 5, 16, 17 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», ст. 23, 47 ЗК України (у редакції 1990 року), ст. 92, 125, 141, 143, 152 ЗК України, практикою Верховного Суду України, практикою ЄСПЛ.

Судом встановлено, що позивачем разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (вх. № 11313/19 від 05.07.2019 року), в якій заявник просить суд постановити ухвалу про заборону Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області та Кам`янській сільській раді Очаківського району Миколаївської області передавати у власність або у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, наданої громадянину України ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 194, розташованої в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що без застосування заходів забезпечення позову в виді заборони органам місцевого самоврядування передавати спірну земельну ділянки у власність або у користування іншим фізичним або юридичним особам, у подальшому виконати ухвалене по справі судове рішення буде неможливо.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» забезпечення позову шляхом заборони реєструвати право власності на спірну земельну ділянку, відчужувати її будь-яким способом, передавати в іпотеку, користування, а також використовувати спірну земельну ділянку або її частину допускається за наявності відомостей про можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому суд повинен визначити, чи перебувають заходи забезпечення позову, про вжиття яких заявляє клопотання сторона, у зв`язку із заявленими позовними вимогами та предметом спору, чи є ймовірність утруднення виконання або невиконання в майбутньому рішення суду про задоволення позову в разі невжиття таких заходів.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, судом встановлено, що заявником не наведено жодних відомостей про можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В порушення ст. 74, 136 ГПК України заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними та допустимими доказами. В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви вх. № 11313/19 від 05.07.2019 Фермерського господарства «Альбатрос» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 08.07.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш

Попередній документ : 82937506
Наступний документ : 82969745