Рішення № 82969557, 02.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2019Справа № 910/17648/18Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» та товариства з обмеженою відповідальністю «Гармоніка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю «Промінек»

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників учасників справи:

позивача:. Островерхий С . А .

відповідача1: Пушкар О.М.

відповідача2: не з`явились

третьої особи1: Кузьмік Д.В.

третьої особи2: Пінак Є.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» та товариства з обмеженою відповідальністю «Гармоніка» про звернення стягнення на заставлене майно - акції.

- в рахунок часткового погашення заборгованості, яка виникла за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1248м-08 від 10.06.2008 із змінами та доповненнями, укладеного позивачем та ТОВ «Промінек» в розмірі 468 899 092, 16 грн., звернути стягнення на предмет застави за договором застави акцій № 2065А/0407 від 26.04.2007, укладений з відповідачем1, а саме пакет акцій: емітент ВАТ «Київмедпрепарат» (ідентифікаційний код 00480862), номінальна вартість однієї акції 25, 00 грн., кількість 35 822 шт., загальна номінальна вартість 895 550, 00 грн. шляхом проведення публічних торгів у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною узгодженою сторонами в договорі застави у сумі 1 407 729, 37 грн.;

- за договором застави акцій № 2054А/0407 від 26.04.2007, укладений з відповідачем1, а саме пакет акцій: емітент ВАТ «Київмедпрепарат» (ідентифікаційний код 00480862), номінальна вартість однієї акції 25, 00 грн., кількість 24 716 шт., загальна номінальна вартість 617 900, 00 грн. шляхом проведення публічних торгів у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною узгодженою сторонами в договорі застави у сумі 1 126 120, 28 грн.;

- за договором застави акцій № 1749А/1006 від 06.10.2006, укладений з відповідачем2, а саме пакет акцій: емітент ВАТ «Київмедпрепарат» (ідентифікаційний код 00480862), номінальна вартість однієї акції 25, 00 грн., кількість 117 992 шт., загальна номінальна вартість 2 949 800, 00 грн. шляхом проведення публічних торгів у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною узгодженою сторонами в договорі застави у сумі 5 375 998, 70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17648/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.02.2019 представник позивача подав письмову заяву з документами для залучення до матеріалів справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 27.02.2019 представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав письмові пояснення на позовну заяву, в яких просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 27.02.2019 представник позивача подав письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 задоволено клопотання позивача про витребування у ТОВ «Основ-Цінні папери», ПАТ «Національний депозитарій України», ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» доказів та відкладено підготовче засідання до 20.03.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.03.2019 представник ТОВ «Промінек» подав письмові пояснення на позов та клопотання про зупинення провадження у справі.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.03.2019 представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 27.03.2019 ТОВ «Основ-Цінні папери» подало документи, витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019.

За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу, справу № 910/17648/18 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 прийнято справу № 910/17648/18 до провадження та призначено підготовче засідання на 16.04.2019.

У судовому засіданні 16.04.2019 представник позивача подав письмову відповідь на пояснення ТОВ «Промінек».

Ухвалами Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладався з 16.04.2019 до 21.05.2019, з 21.05.2019 до 04.06.2019.

У судовому засіданні 04.06.2019 розглянуто подане ТОВ «Промінек» клопотання про зупинення провадження у справі № 910/17648/18 до вирішення справи № 910/17644/18 по суті.

Згідно пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Проте, третьою особою2 належним чином не обґрунтовано, яким саме чином розгляд справи № 910/17644/18 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі.

Оскільки розгляд даної справи не залежить від розгляду справи № 910/17644/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінансти та Кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" та публічного акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про стягнення 468 899 092,16 грн., у судовому засіданні 04.06.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Промінек" про зупинення провадження у даній справі.

У судовому засіданні 04.06.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/17648/18 до судового розгляду по суті на 02.07.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи1 у судовому засіданні 02.07.2019 підтримав вимоги позивача та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник відповідача1 проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник третьої особи2 проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача2 у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 02.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача1, третіх осіб, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Промінек» (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів) 10.06.2008 укладено договір про мультивалютну кредитну лінію №1248м-08, за умовами якого позивач зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом максимальної заборгованості 400 000 000 грн.

Сторонами договору №1248м-08 неодноразово додатковими угодами змінювались строки кредитування, загальний ліміт заборгованості, строки повернення кредитних коштів, плата за користування ним та інші умови договору.

За твердженням позивача свої зобов`язання за кредитним договором №1248м-08 від 10.06.2008 ТОВ «Промінек» не виконало, станом на час звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість склала 468 899 092, 16 грн., у тому числі 5 370,43 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів, 399 965 128,41 грн. простроченої сплати процентів за користування та 68 928 593, 32 нарахованих штрафних санкцій.

Наведений позивачем розмір заборгованості не заперечено відповідачами та третьою особою на стороні відповідачів. У той же час, третьою особою на стороні відповідачів заперечено взагалі наявність у позивача права отримати борг за кредитним договором, оскільки сплив строк позовної давності за цими вимогами, який (за твердженням боржника за кредитним договором) має обчислюватись з дати першого прострочення платежу з урахуванням права, визначеного частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, тобто з 13.08.2015. На думку третьої особи, сплив строку позовної давності має наслідком припинення основного і додаткових зобов`язань (у даному випадку - застави).

Висновки позичальника за кредитним договором (третя особа на стороні відповідачів) суд визнає помилковими, з урахуванням того, що сплив строку позовної давності є лише підставою для відмови у наданні примусового захисту порушеного права судом, а не підставою припинення зобов`язання у розумінні глави 50 Цивільного кодексу України. Більше того, підставою застосування правових наслідків спливу строку позовної давності якраз і є наявність у позивача права та кореспондованого обов`язку відповідача. Відсутність права за зобов`язанням унеможливлює застосування правових наслідків спливу позовної давності. Таким чином, твердження про припинення зобов`язань у зв`язку зі спливом строку позовної давності є невірним.

Крім того, відповідно до умов пунктів 2.5 та 3.4 договору №1248м-08 від 10.06.2008 (у редакції додаткової угоди від 01.09.2015) кінцевою датою повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними є 1 березня 2016 року, відповідно з цієї дати має обчислюватись строк позовної давності щодо вимог застави.

Для дослідження питання дійсності зобов`язань застави не має суттєвого значення розмір заборгованості (значення має лише факт наявності боргу), оскільки у разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі відповідно до приписів частини четвертої статті 590 Цивільного кодексу України.

У даному випадку, з`ясування фактичного розміру боргу за основним кредитним зобов`язанням є предметом судового дослідження у справі №910/17644/18 і не потребує повторного дослідження у даному судовому провадженні. Для даної справи суттєве значення має лише факт наявності заборгованості за кредитним договором, який підтверджено позивачем та не спростовано відповідачами.

Предметом даного судового дослідження є наявність у позивача права звернути стягнення на майно відповідачів для задоволення своїх грошових вимог до третьої особи у справі на стороні відповідачів.

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено один з конституційних принципів - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Заставою є особливе правовідношення, яке може мати наслідком примусове вилучення майна у його власника.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 547 Цивільного кодексу України та частиною 13 Закону України «Про заставу» встановлено вимоги щодо форми правочинів застави (як виду забезпечення виконання зобов`язання), відповідно до яких правочини застави вчиняються у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як правило, укладення договорів застави відбувається або одночасно з укладенням первинного зобов`язання або пізніше. У даному випадку, учасниками кредитних правовідносин обрано шлях внесення змін до раніше укладеного договору застави в частині визначення основного зобов`язання. Такі дії сторін є досить незвичними, проте ці дії не порушують імперативно-правових приписів цивільного законодавства.

Свобода договору є однією з основних засад цивільного законодавства, визначених статтею 3 Цивільного кодексу України, сутність якої розкривається статтею 6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, твердження третьої особи у справі про порушення позивачем вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України в частині не доведення чинності укладених договорів є невірними. Спростовувати презумпцію правомірності договору зобов`язана особа, яка вважає, що цей договір або договори не можуть бути підставою виникнення права та кореспондованого обов`язку.

У той же час, судом встановлено, що твердження третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів про те, що надані позивачем докази наявності права застави не є належними правовими підставами виникнення цього права частково підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.

В якості доказу наявності права застави позивачем додано до позовної заяви копії договорів застави акцій №2054А/0407 від 26.04.2007 та №2065А/0407 від 26.04.2007, укладені позивачем та відповідачем1, і №1749А/1006 від 06.10.2006, укладений позивачем та відповідачем2.

Договори застави акцій №2054А/0407 від 26.04.2007 та №2065А/0407 від 26.04.2007 містять тотожні пункти 14, відповідно до умов яких ці договори набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення і діють до виконання заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Доказів нотаріального посвідчення цих договорів матеріали справи не містять.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (частина перша статті 209 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертою статті 13 Закону України «Про заставу» встановлено, що угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов`язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Статтею 14 Закону України «Про заставу» визначено, що недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Недійсне зобов`язання не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).

Суд не може застосувати у даному випадку правові наслідки, визначені частиною другою статті 220 Цивільного кодексу України, оскільки ця правова норма застосовується виключно до правовідносин, які пов`язані з порушенням сторонами вимоги закону щодо нотаріальної форми правочину і які є нікчемними за визначенням частини першої цієї статті.

За визначенням пунктів 14 наданих позивачем договорів №2054А/0407 від 26.04.2007 та №2065А/0407 від 26.04.2007 з урахуванням відсутності доказів їх нотаріального посвідчення та відповідно до правових приписів статті 585 Цивільного кодексу України судом встановлено, що право застави на акції, власником яких є відповідач1, у позивача не виникло, оскільки ці договори є неукладеними.

Відповідно, позивач не має право звернути стягнення на це майно в рахунок погашення заборгованості іншої особи - позичальника за кредитним договором (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів).

Встановивши відсутність у позивача права вимагати виконання зобов`язання від відповідача1, суд відмовляє у задоволенні цих вимог повністю.

У той же час, договір застави акцій №1749А/1006 від 06.10.2006, укладений позивачем та відповідачем2, відповідно до визначення пункту 14 набув чинності з моменту його підписання сторонами і є чинним до повного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором. Цей договір визнається судом належною правовою підставою виникнення у позивача права застави на визначене цим договором майно.

За визначенням частини першої статті 584 Цивільного кодексу України (у чинній на час укладення додаткової угоди від 01.09.2015 редакції) у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням (частина перша статті 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до пункту 1 договору №1749А/1006 від 06.10.2006 позивач отримав право застави на 117 992 акції загальною номінальною вартістю 2 949 800 грн., емітованих ВАТ «Київмедпрепарат» (ідентифікаційний код 00480862).

Пунктом 3 договору №1749А/1006 від 06.10.2006 (у редакції додаткової угоди від 30.10.2012) визначено, що загальна узгоджена сторонами вартість предмету застави складає 5 375 998,70 грн.

За умовою пункту 2 договору №1749А/1006 від 06.10.2006 (у редакції додаткової угоди від 01.09.2015) предмет застави є забезпеченням повернення кредитів, наданих:

- ТОВ «Промінек» за договором №1248м-08 від 10.06.2008 з лімітом максимальної заборгованості 4 325 грн. і кінцевим терміном повернення до 01.03.2016;

- ПАТ «Укрзакордонгеологія» за договором №1322м-10 від 01.07.2010 на загальну суму 69 873 074,00 грн. строком до 23.06.2016.

Відносно зобов`язання забезпечення повернення кредиту за договором №1248м-08 від 10.06.2008 сторонами додаткової угоди від 01.09.2015 достатньо чітко сформульовано межі відповідальності заставодавця як майнового поручителя «з лімітом максимальної заборгованості 4 325,00 грн., кінцевим терміном погашення до 1 березня 2016 року». Наведене формулювання не допускає іншого сприйняття, як встановлення ліміту відповідальності відповідача2 у розмірі 4 500,00 грн. Враховуючи, що відповідач2 не є боржником за кредитним договором і не має прямих зобов`язань за ним перед позивачем, суд не в праві покласти на нього майнову відповідальність у більшому, ніж встановленому договором застави розмірі.

За таких умов, суд задовольняє позовну вимогу про звернення стягнення на майно відповідача2 частково, у розмірі, визначеному договором застави №1749А/1006 від 06.10.2006.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. У рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Промінек» (ідентифікаційний код 31087034) перед публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ідентифікаційний код 09807856) за кредитним договором № 1248м-08 від 10.06.2008 у межах 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. звернути стягнення на 117 992 акції загальною номінальною вартістю 2 949 800 (два мільйони дев`ятсот сорок дев`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., емітованих ВАТ «Київмедпрепарат» (ідентифікаційний код 00480862), що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Гармоніка» (ідентифікаційний код 32825785), шляхом проведення публічних торгів у визначеному Законом України «Про виконавче провадження» порядку за початковою ціною 5 375 998, 70 грн.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 17, літера А, ідентифікаційний код 21626809) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема), будинок 60, ідентифікаційний код09807856) 40 319 (сорок тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 99 коп. - судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гармоніка» (01010, місто Київ, вулиця Січневого Повстання, будинок 11-Б, ідентифікаційний код 32825785) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема), будинок 60, ідентифікаційний код 09807856) 40 319 (сорок тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 99 коп. - судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано: 11.07.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк