Рішення № 82969465, 02.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2019Справа № 910/7119/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТУСМО"

до Міністерства оборони України

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

позивача: Литвин В.В.

відповідача: Кривошея Д.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУСМО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про зобов`язання прийняти у визначеному місці поставки - військовій частині А2788 від позивача виготовлений за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018 товар "Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм маскувальний спеціальний) відповідність ТУ 14.1-137-00034022-2016, сповіщення про зміни № 2 та зразку-еталону" (5 000 комплектів), який був прийнятий за якістю згідно акту приймального контролю товару за якістю № 2 від 21.12.2018.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018.

В позовній заяві позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7119/19, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відмовлено. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.06.2019 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що позивач поставив товар наприкінці 2018 року, Міністерство оборони України в односторонньому порядку відмовилось від подальшого виконання зобов`язань за договором № 286/3/18/175 у зв`язку з закінченням бюджетного року.

У судовому засіданні 02.07.2019 сторони подали спільну заяву в порядку частини шостої статті 183 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 02.07.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/7099/19 до судового розгляду по суті на 02.07.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 02.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі за кошти державного бюджету сторонами у справі 27 квітня 2018 року укладено договір № 286/3/18/175 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби.

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України «Про публічні закупівлі», відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 цього Закону договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (частина перша статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до визначених пунктами 1.1 та 1.2 договору № 286/3/18/175 (в редакції додаткової угоди № 1) умов позивач зобов`язався протягом 2018 року поставити індивідуальне обмундирування (костюми маскувальні спеціальні) у кількості 5 000 комплектів - до 15.12.2018 включно загальною вартістю 3 892 500, 00 грн.

Місце поставки товару згідно додатку № 1 до договору сторонами погоджено військова частина А2788, що знаходиться у місті Києві по вулиці Качалова, 3.

Строк дії договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 17.12.2018) відповідно до пункту 10.1 сторони встановили з моменту підписання до 31.03.2019 включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями пункту 1.6 договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 передбачено, що товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 позивач зобов`язаний до початку поставки товару за договором письмово повідомити представника відповідача оголошенням про готовність партії товару до приймання та місце здійснення приймального контролю товару за якістю. Після отримання оголошення представник відповідача протягом трьох робочих днів розпочинає приймальний контроль товару за якістю у приміщеннях позивача або виробника. Позивач забезпечує доступ представника відповідача до приміщень, у яких виготовляється та зберігається товар для здійснення контролю за їх якістю.

Проаналізувавши матеріали справи вбачається, що позивач повідомив відповідача про готовність партії товару до приймання за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018, що підтверджується оголошенням № 1 від 14.12.2018, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 5.3 договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 визначено, що датою поставки товару є дата, вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю (якості) товару та видатковій накладній позивача.

Товар відповідно до пункту 1.5 договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 постачається на об`єднані центри забезпечення після приймального контролю (якості) представниками Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 2.6 договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 результати приймального контролю товару оформлюються актом приймального контролю товару за якістю.

За умовами пункту 6.1.2 договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 відповідач зобов`язаний прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймального контролю якості товару.

Враховуючи умови договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018, процес прийняття товару, фактично, складається з двох взаємопов`язаних та послідовних етапів:

I етап: прийняття конкретно визначеної кількості товару за якістю представниками Міністерства оборони України у приміщенні позивача або виробника, за наслідками відповідно до пункту 2.6 договору оформлюється акт приймального контролю товару за якістю.

II етап: доставка (переміщення) позивачем вже прийнятого відповідачем за актом приймального контролю товару до військової частини А2788, що знаходиться у місті Києві по вулиці Качалова, 3.

Проаналізувавши додані до позовної заяви документи вбачається, що 21 грудня 2018 року у присутності представників позивача та відповідача складено та підписано акт № 2 приймального контролю товару за якістю, згідно якого відповідач прийняв 5 000 комплектів індивідуального обмундирування. В означеному акті вказано, що прийнятий товар за якістю підлягає відвантаженню на склад військової частини А2788, що знаходиться у місті Києві по вулиці Качалова, 3 за рознарядкою Міністерства оборони України по договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018.

Наявними в матеріалах справи доказами, видатковою накладною № 198 від 21.12.2018, актом надання послуг № 281 від 21.12.2018, товарно-транспортною накладною № Р198 від 21.12.2018, заявкою № 2809 від 21.12.2018 транспортного експедирування на перевезення вантажу від 21.12.2018, копії яких знаходяться в матеріалах справи підтверджено, що індивідуальне обмундирування у кількості 5 000 одиниць направлено позивачем до військової частини А2788.

За твердженням позовної заяви, товар відвантажено на територію військової частини А2788, однак відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язання щодо прийняття товару.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Матеріали справи не містять та суду не надано доказів мотивованої відмови від прийняття товару за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018.

Натомість, в матеріалах справи міститься копія накладної від 30.03.2019, оформлена військовою частиною А2788 про повернення позивачу костюмів маскувальних спеціальних у кількості 5000 одиниць, як неліквідне майно. Будь-яких інших доказів, що підтверджують отримання чи повернення індивідуального майна за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018 матеріали справи не містять та суду не надано.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що позивач поставив товар наприкінці 2018 року, Міністерство оборони України в односторонньому порядку відмовилось від подальшого виконання зобов`язань за договором № 286/3/18/175 у зв`язку з закінченням бюджетного року. Крім того, повідомив, що у Міністерства оборони України починаючи з 01.01.2010 відсутні будь-які підстави для приймання товару, оскільки відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.

Проте, наведені доводи відповідача судом відхиляються, оскільки згідно частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття товару за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018 за якістю та доставки його на склад відповідача, бюджетний період не закінчився.

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що регулюються Бюджетним кодексом України, визначені статтею 1 зазначеного Кодексу, як відносини, які виникають у процесі затвердження, виконання бюджетів; звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства; питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства; правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Спірні відносини, які склались між сторонами на підставі договору, є цивільно-правовими та регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків вказано договори та інші правочини.

Умовами договору на відповідача покладено обов`язок прийняти товар і такий обов`язок виник на підставі укладеного сторонами договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 та положень статті 712 Цивільного кодексу України, частини другої статті 689 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, тоді як норми Бюджетного кодексу України жодним чином не впливають на вказаний обов`язок відповідача, не припиняють його.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Зважаючи на те, що відповідач прийняв за якістю 5 000 шт. костюмів та оформив відповідний акт, Міністерство оборони України зобов`язано у визначений спосіб та відповідно до договору № 286/3/18/175 від 27.04.2018 прийняти означений товар.

Натомість дії відповідача щодо неприйняття товару за договором вказаним вимогам не відповідають.

Встановивши наявність та доведеність належними доказами фактичних та правових підстав позову, суд задовольняє його повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТУСМО" до Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) прийняти у визначеному місці поставки - військовій частині А2788 (03126, місто Київ, вулиця Качалова, 3) від товариства з обмеженою відповідальністю "ТУСМО" (10006, місто Житомир, вулиця Денишівська, будинок 4, ідентифікаційний код 13548679) виготовлений за договором № 286/3/18/175 від 27.04.2018 товар "Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Костюм маскувальний спеціальний) відповідність ТУ 14.1-137-00034022-2016, сповіщення про зміни № 2 та зразку-еталону" (5 000 комплектів), який був прийнятий за якістю згідно акту приймального контролю товару за якістю № 2 від 21.12.2018.

3. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТУСМО" (10006, місто Житомир, вулиця Денишівська, будинок 4, ідентифікаційний код 13548679) 3 844 (три тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.07.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк