Ухвала суду № 82967870, 09.07.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2121/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді Саржевської І.В.,

при секретарі Олійник С.М.,

за участі:

прокурора Кузнецової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області заяву керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Шилова В.С. про роз`яснення рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області 24.06.2019 року надійшла на розгляд заява керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Шилова В.С. щодо роз`яснення рішення суду від 13.08.2018 року у справі № 236/2121/17 про визнання недійсним договору № 69/12 оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га, розташованих на території колишньої Краснолиманської міської ради, укладеного 29.03.2013 року між Краснолиманською міською радою в особі міського голови ОСОБА_1 (як орендодавцем) та громадянином ОСОБА_2 (як орендарем).

Свою заяву керівник прокуратури обґрунтовує такими обставинами. У 2017 році керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 В.С. звернувся до Краснолиманського суду Донецької області з позовом до Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га та припинення виконання зобов`язань за цим договором на майбутнє.

Рішенням суду першої інстанції від 13.08.2018 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір № 69/12 оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га, розташованих на території колишньої Краснолиманської міської ради, укладений 29.03.2013 року між Краснолиманською міською радою в особі міського голови ОСОБА_1 (як орендодавцем) та громадянином ОСОБА_2 (як орендарем);в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 06.12.2018 року рішення суду першої інстанції від 13.08.2018 року залишено без змін.

З метою виконання рішення суду, котре набрало законної сили 06.12.2018 року, заступник керівника Слов`янської місцевої прокуратури Профатило О.П. 16.04.2019 року звертався до начальника відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Лиманської міської ради Біленко Г.М. із заявою про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га.

Однак відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Лиманської міської ради у листі від 16.04.2019 року роз`яснив, що скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі рішення суду від 13.08.2018 року у справі № 236/2121/17 не є можливим, оскільки в резолютивній частині рішення не міститься вказівка про «скасування договору оренди земельної ділянки, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права оренди землі, а також про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

З огляду на це, керівник прокуратури просить роз`яснити абзац третій резолютивної частини зазначеного рішення суду, а саме «вказати, чи підлягає обов`язковій державній реєстрації скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га, розташованих на території колишньої Краснолиманської міської ради».

Учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду порушеного процесуального питання судом.

В судовому засіданні прокурор Кузнецова Т.С. підтримала зпаяву, просила її задовольнити.

Представник Лиманської міської ради Донецької області, відповідач ОСОБА_2 , представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_4 не прибули для участі в судовому засіданні, про наявність для цього поважних причин суд не повідомили, заперечень проти заяви прокурора не висловили.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги (за винятком тих осіб, котрі не мають цивільної процесуальної дієздатності).

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

У 2017 році Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 звернувся до Краснолиманського суду Донецької області з позовом до Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га та припинення виконання зобов`язань за цим договором на майбутнє.

Рішенням суду першої інстанції від 13.08.2018 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір № 69/12 оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га, розташованих на території колишньої Краснолиманської міської ради, укладений 29.03.2013 року між Краснолиманською міською радою в особі міського голови ОСОБА_1 (як орендодавцем) та громадянином ОСОБА_2 (як орендарем); в іншій частині позовних вимог відмовлено .

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 06.12.2018 року рішення суду першої інстанції від 13.08.2018 року залишено без змін.

З метою виконання рішення суду заступник керівника Слов`янської місцевої прокуратури Профатило О ОСОБА_6 П. 16.04.2019 року звертався до начальника відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Лиманської міської ради Біленко Г.М. із заявою про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га.

Однак відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Лиманської міської ради у листі від 16.04.2019 року роз`яснив, що скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі рішення суду від 13.08.2018 року у справі № 236/2121/17 не є можливим, оскільки в резолютивній частині рішення не міститься вказівка про «скасування договору оренди земельної ділянки, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права оренди землі, а також про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

Законність дій та рішень державного реєстратора в судовому чи адміністративному порядку прокурором оскаржена не була.

Згідно зі ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову

За змістом ст. 265 ЦПК України рішення суду складається з: вступної частини із зазначенням

дата і місця його ухвалення,найменування суду, прізвища та ініціалів судді або складу колегії суддів,

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання, номеру справи; імен (найменування) сторін та інших учасників справи, вимог позивача,прізвищ та ініціалів представників учасників справи; описової частини із зазначенням стислого викладу позиції позивача та заперечень відповідача,заяв, клопотань, інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо); мотивувальної частини із зазначенням фактичних обставин, встановлених судом, змісту спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, доказів, відхилених судом, та мотивів їх відхилення, мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову (крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику), чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, за захистом яких певна особа (особи) зверталась (звертались) до суду, норм права, які застосував суд, та мотивів їхнього застосування; норм права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотивів такого незастосування; резолютивної частини із зазначенням висновку суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог, розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження, повного найменування (для юридичних осіб) або імен (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їхнього місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що усі питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України судом при розгляді справи 13.08.2018 року були вирішені, у мотивувальній частині рішення вказані процесуальні норми та посилання на нормативно-правові акти, якими суд керувався при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення відповідає позовним вимогам і обґрунтуванню, наданому судом у мотивувальній частині. Рішення суду стало предметом апеляційного перегляду і було залишено без змін.

Крім того, зі змісту розглядуваної заяви керівника прокуратури вбачається, що прокурор фактично просить суд про застосування такого способу захисту порушеного права (скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га, розташованих на території колишньої Краснолиманської міської ради)? який не було застосовано під час вирішення судом по суті спору про право цивільне. Суд звертає увагу, що застосування саме цього способу матиме вплив на права та обов`язки іншого суб`єкта – державного реєстратора відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Лиманської міської ради, котрого не було залучено до участі у справі при вирішенні справи по суті.

Натомість у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» висловлена правова позиція, згідно з якою «…роз`яснення рішення суду… можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення».

Верховний Суд України в черговий раз у своїй ухвалі від 13.07.2016 року у справі № 21-452iп16 наголосив, що «…рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду».

Враховуючи суб`єктивний характер сприйняття змісту судового рішення кожною зі сторін спору, суд не вбачає підстав для роз`яснення рішення від 13.08.2018 року у справі № 236/2121/17, а відтак, у задоволенні розглядуваної заяви керівника прокуратури слід відмовити.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Шилова В.С. щодо роз`яснення рішення суду від 13.08.2018 року у справі № 236/2121/17 про визнання недійсним договору № 69/12 оренди земельних ділянок загальною площею 222,1179 га, розташованих на території колишньої Краснолиманської міської ради, укладеного 29.03.2013 року між Краснолиманською міською радою в особі міського голови ОСОБА_1 (як орендодавцем) та громадянином ОСОБА_2 (як орендарем) – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя -