Рішення № 82966373, 11.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34629/18

Провадження № 2/761/2259/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору б/н від 23 липня 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зобов`язання щодо повернення кредитних коштів відповідач не виконує, у зв`язку з чим у останнього станом на 31 липня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 55339,66 грн., яка складається з: 360 грн. - заборгованість за кредитом, 46948,25 грн. - відсотки за користування кредитом, 4920 грн. - пеня та комісія, 500 грн. - штраф (фіксована складова), 2611,41 грн. - штраф (процентна складова), яку просить суд стягнути.

На адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до Умов та Правил на які посилається позивач, для отримання кредитних коштів потрібно було активізувати кредитну карту та почати користуватися кредитними коштами, після чого і почалось би нарахування відсотків та пені. При цьому відповідач не заперечує ту обставину, що ним підписувалася анкета-заява від 23 липня 2012 року, разом з тим відповідач не активовував кредитку картку та не користувався кредитними коштами.

Окрім того в наданому розрахунку відсутня графа «зняття коштів», що не дає підстав вважати, що відповідач користувався кредитними коштами.

На підставі викладеного у відзиві, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

22 січня 2019 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач шляхом підписання анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, що становить договір про надання послуг. Щодо наданого розрахунку заборгованості, то він не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певний період часу. Разом з тим, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерська експертиза за кредитним договором не проводилася, а тому підстав вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні.

Щодо позовної давності, то відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строк пере випущеної карти до останнього дня квітня 2015 року, позивач звернувся до суду з позовом 29 серпня 2019 року, тобто в межах позовної давності.

З урахуванням викладено, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

07 лютого 2019 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надішли письмові пояснення від відповідача, згідно з якими відповідач повністю не визнає позовні вимоги, при цьому звертає увагу суду на те, що позивачем було подано позов поза межами позовної давності, що суперечить вимогам цивільного законодавства, а тому просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено.

23 липня 2012 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з вказаною анкетою-заявою була встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до наданого розрахунку, станом на 31 липня 2018 року заборгованість відповідача по кредиту становить 55339,66 грн., яка складається з: 360 грн. - заборгованість за кредитом, 46948,25 грн. - відсотки за користування кредитом, 4920 грн. - пеня та комісія, 500 грн. - штраф (фіксована складова), 2611,41 грн. - штраф (процентна складова).

Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Під час розгляду справи відповідач подав письмову заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. А перебіг позовної давності щодо вимог про повернення тіла кредиту розпочинається з моменту закінчення строку дії такої картки.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено факту користування кредитними коштами, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку (надалі також - Умови) розміщені на сайті Приват Банку www.privatbank.ua, а їх витяг містяться в матеріалах справи. Як визначено у вказаних Умовах (в редакції на час укладення договору) Банк: Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Отже, подавши анкету-заяву від 23 липня 2012 року, відповідач прийняв пропозицію позивача про укладення договору про надання банківських послуг, вказана обставина не заперечується відповідачем. Однак, в позовній заяві позивач зазначає про укладення кредитного договору, на виконання якого ним надавалися відповідачу кредитні кошти.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч., ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однак зі змісту анкети - заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається жодної інформації, яка б свідчила про укладення саме кредитного договору, в ній не міститься інформації про його істотні умови.

Окрім того в позивач зазначає, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, що також не заперечується відповідачем, тоді як зі змісту наданої анкети-заяви вбачається, що відповідачу було встановлено 8000 гривень встановленого кредитного ліміту, при цьому в наданій суду анкеті-заяві не зазначено строку дії картки, та інших істотних умов, які є обов`язковими при укладенні кредитного договору.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем була активована картка та те, що відповідач користувався кредитними коштами.

Позивачем також надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», разом з тим, доказів про те, що саме з цими тарифами було ознайомлено відповідача суду не надано.

В поданій анкеті-заяві вбачається, що відповідач виявив намір отримати на своє ім`я платіжну картку кредитка «Універсальна», разом з тим позивачем та не надано суду відповідних доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем такої картки, а з наданої роздруківки фото особи з кредитною карткою, не зрозуміло чи є особа зображена на фото відповідачем у справи, та не зрозуміло, яка карта зображена на фото, а тому суд позбавлений можливості встановити достовірність поданих суду доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Позивачем надано суду довідку, яка складена та підписана представником банку, про те, що ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії картки до останнього дня квітня 2015 року.

Суду також було надано виписку про рух коштів за період з 01 липня 2012 року по 27 грудня 2018 року, разом з тим надана позивачем виписка не може бути належним та допустимими доказом, яким підтверджується факт заборгованості відповідача у справі, оскільки з виписки не вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, натомість згідно виписку здійснювалися операції щодо списання комісії, відсотків за користування кредитним лімітом, комісії за обслуговування картки, списання штрафів за прострочення по кредиту, нарахування пені.

Не містять матеріали справи і докази волевиявлення відповідача про укладення кредитного договору з відповідними істотними умовами щодо виду кредитної картки, кредитного ліміту, розміру процентів.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про умови кредитування відповідача під час підписання анкети-заяви від 23 липня 2012 року.

Зазначені позивачем у позовній заяві та надані до справи докази не можуть беззаперечно свідчити про укладення між сторонами кредитного договору від 23 липня 2012 року, та досягнення сторонами всіх істотних його умов.

Надана банком роздруківка фотокартки особи з кредиткою, не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження того, що відповідачем було отримано кредитну картку, оскільки дана роздруківка не підтверджує ту обставину, що особа зображена на фото та відповідач у справі є одна і та ж особа, а також не зрозуміло яка карта зображена на фото, не видно номеру карти та строку її дії.

Таким чином, банк не надав доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки, строку її дії, розміру наданого банком кредитного ліміту, розміру процентів за користування кредитом та інших тарифів банку.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів досягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо суми кредиту, розміру та порядку сплати процентів за користування ним, строку дії договору. Підписання однієї анкети-заявки з відміткою про ознайомлення з Умовами та Правилами кредитування не може свідчити про зворотнє, оскільки ні вказані Умови та Правила, ні Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису відповідача. Докази, які б вказували на те, що саме ці Умови та Правила, разом з Тарифами є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови і Тарифи були узгоджені між сторонами правочину, відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року в справі №6-2320цс16 та в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі №756/15188/16-ц.

Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів щодо досягнення сторонами кредитного договору згоди щодо всіх істотних умов на момент його укладання, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 526, 549, 610, 624, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 - відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: