Ухвала суду № 82966245, 19.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2300/19

Провадження № 1-кс/761/2019/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2019 року м.Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С. про самовідвід від розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

19 грудня 2019 року слідчий суддя Антонюк М.С. звернулася з заявою про самовідвід від участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 . При цьому, у своїй заяві слідчий суддя посилається на те, що низка слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12018100100000389, в рамках якого подано зазначене клопотання, була здійснена слідчим Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві Ніжанківською В.В., яка є родичем її чоловіка, зокрема його племінницею. Зазначені обставини, на думку слідчого судді, можуть викликати у сторін кримінального провадження сумніви в її неупередженості.

У судове засідання прокурор, підозрюваний та його захисник не з`явились. Разом з тим, надали заяви про розгляд самовідводу без їх участі.

Від слідчого судді Антонюк М.С. надійшла заява, в якій вона просила розглянути заяву про самовідвід від участі в розгляді справи № 761/2300/19 за її відсутністю.

Дослідивши заяву про самовідвід, вивчивши матеріали судової справи № № 761/2300/19, приходжу до наступного висновку.

Так, статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Разом із цим, наведені в заяві слідчого судді Антонюк М.С. підстави не можна визнати такими, що свідчать про її упередженість або виключають можливість її участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , оскільки вони не містять ознак жодної з обставин, передбачених ст. 75 КПК України.

Таким чином, з огляду на те, що в судовому засіданні не були встановлені обставини, які б виключали можливість участі слідчого судді Антонюк М.С. в розгляді справи № 761/2300/19 чи свідчили б про її особисту заінтересованість або викликали обґрунтовані сумніви в її неупередженості під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018100100000389, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80-81, 376, 532 КПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С. про самовідвід від розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головчак М.М.