Рішення № 82965748, 11.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27379/18

Провадження № 2/761/1780/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 15 грудня 2016 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 27359,43 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Зобов`язання щодо повернення кредитних коштів відповідач не виконує, у зв`язку з чим у останнього станом на 17 червня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 37109,23 грн., яка складається з: 21790,43 грн. - заборгованість за кредитом, 3809,60 грн. - відсотки за користування кредитом, 5709,19 грн. - пеня та комісія, 5800,01 грн. - штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди, яку просить суд стягнути.

Відзив на позовну заяву на адресу Шевченківського районного суду м. Києва не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено.

20 травня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з вказаною анкетою-заявою не було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку.

15 грудня 2016 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.2. заборгованість за договором з моменту підписання складає 4499,31 грн.

Відповідно до п. 2.1. банком надано ОСОБА_1 кредит в розмірі 27359,44 грн. на строк 36 місяців, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі зі сплатою 2% на місяць на суму залишу заборгованості. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: з 01 по 25 число кожного місяця ОСОБА_1 надає банку грошові кошти в розмірі 1073,39 грн. для погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до наданого розрахунку, станом на 17 червня 2018 року заборгованість відповідача по кредиту становить 37109,23 грн., яка складається з: 21790,43 грн. - заборгованість за кредитом, 3809,60 грн. - відсотки за користування кредитом, 5709,19 грн. - пеня та комісія, 5800,01 грн. - штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статтей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З матеріалів справи встановлено, що строк дії договору закінчується 31 грудня 2019 року, однак у випадку невиконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, банк може пред`явити вимогу про повернення грошових коштів до закінчення строку дії договору.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

За положеннями ст. 61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

З урахуванням викладеного, вимоги банку щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5800,01 не підлягають до задоволення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача заборгованості в розмірі 31309,22 грн., яка складається з: 21790,43 грн. - заборгованість за кредитом, 3809,60 грн. - відсотки за користування кредитом, 5709,19 грн. - пеня та комісія.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 37109,23 грн., судом вирішено позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31309,22 грн., таким чином позов задоволено на 84,37 %, відповідно з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1486,61 грн. (1762*84,37/100), де 1762 сплачена сума судового збору, а 84,37 - відсоткова складова задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 526, 549, 610, 624, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість в розмірі 31309,22 грн., яка складається з: 21790,43 грн. - заборгованість за кредитом, 3809,60 грн. - відсотки за користування кредитом, 5709,19 грн. - пеня та комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір в розмірі 1486,61 грн.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: