Ухвала суду № 82965405, 09.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5870/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва повідомлення про вступ у справу прокурора в інтересах держави в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства , прокуратури і суду,

в с т а н о в и в:

24 квітня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства , прокуратури і суду, та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

21 червня 2019 року (вх.№39657) до суду надійшло повідомлення Прокуратури Київської області про те, що прокуратурою Київської області прийнято рішення про вступ прокурора у справу №755/5870/19 на захист інтересів держави.

Позивач та представник позивача - адвоката Князьська Н.А. в судовому засіданні вирішення питання про вступ прокурора у справу залишили на розгляду суду.

Представник відповідача Куценко А.Г . в судовому засіданні просила допустити прокуратуру Київської області до участі у справі для здійснення представництва інтересів Державної казначейської служби України.

Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про зупинення провадження у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно частини четвертої статті 23 цього Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», повноваження прокурора, який може шляхом пред`явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва, підтверджуються службовим посвідченням. У справах, в яких прокурор не виконує функції представництва, а прокуратура виступає як сторона в цивільному процесі, повноваження їх представника, крім керівника прокуратури, повинні підтверджуватися документами, визначеними статтею 42 ЦПК.

Виходячи з положень частини четвертої статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяви Прокуратури міста Києва про вступ до участі у справі для здійснення представництва інтересів держави в особі Державної казначейської служби України є необґрунтованою, оскільки прокуратурою не наведено ґрунтовних підстав для здійснення такого представництва в межах розгляду даної цивільної справи, до заяви не долучено документи на підтвердження повноважень посадової особи, яка звернулась до суду, визначені статтею 42 ЦПК України, в той час сам факт ухилення відповідача від участі у судових засідання не може слугувати підставою для вступу до участі у справі прокурора для захисту прав та інтересів сторони цивільного процесу.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення повідомлення про вступ у справу прокурора в інтересах держави, яке подано Першим заступником прокурора Київської області І. Грабець зареєстроване судом 21 червня 2019 року вх.№39657, оскільки цивільно процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної форми звернення до суду як «повідомлення», поданий до суду документ не відповідає загальним вимогам до форми документу, визначених ч.1 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України, також за своєю суттю прокуратурою не визначено інтереси кого із сторін цивільного процесу в межах даного спору має намір представляти прокурор.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 183, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Повідомлення про вступ у справу прокурора в інтересах держави, яке подано Першим заступником прокурора Київської області І. Грабець зареєстроване судом 21 червня 2019 року вх.№39657, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства , прокуратури і суду, - повернути суб`єкту звернення.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

С у д д я :