Ухвала суду № 82965361, 10.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10816/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

"10" липня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проц В.С., стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця щодо накладання на боржника штрафу відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»,-

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проц В.С., стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця щодо накладенні на боржника штрафу відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», яку цього ж дня було передано в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених вимог заявник просить суд: постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проц В.С. від 26.06.2019 про накладання штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 24 689,42 грн у виконавчому провадженні № 56999324 скасувати; стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві на користь заявника шляхом списання коштів з відповідного рахунку судові витрати , пов`язані з розглядом цієї справи; витребувати від державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проц В.С. належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 56999324.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як убачається з матеріалів скарги, постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гапоновою І.Є. від 02.08.2018 відкрито виконавче провадження № 56999324 з виконання виконавчого документу № 755/21375/2013 виданого 27.11.2013 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі ј видів доходів.

26 червня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Процом В.С. винесено постанову про накладення штрафу, якою за наявну заборгованість по сплаті аліментів більше двох років, що складає суму 82 298,09 грн, накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь ОСОБА_2 у розмірі 24 689,42 грн.

Заявник не погоджується із вказаною постановою про накладення на нього штрафу, посилаючись на те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2019 визнано неправомірним розрахунок заборгованості по аліментах, складений 30.11.2018 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гапоновою І.Є., на суму 122 548,59 грн. Норма про накладення на боржника штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів, що передбачено ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», набула чинності 28.08.2018 та у відповідності до ч. 1 ст. 58 Конституції України не має зворотної дії у часі, а тому не підлягає застосуванню на період часу до відкриття виконавчого провадження з серпня 2015 року по липень 2018 року, коли аліменти заявником не сплачувались, у зв`язку з його належним виконанням обов`язків по утриманню дочки.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 639/6868/17.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналізуючи наведене вище, суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проц В.С., стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця щодо накладання на боржника штрафу відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 186, 260, 353, 447-449 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проц В.С., стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця щодо накладання на боржника штрафу відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: