Ухвала суду № 8296501, 23.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-4924/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідачаГолубєвої Г.К.

СуддівБрайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2007 року

по справі № 2-23/15317-2007-А

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

до Бахчисарайського районного споживчого товариства

про стягнення 1195,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року Державна податкова інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Бахчисарайського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості з податку на додану вартість 1195,77 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.11.1998 року Бахчисарайською районною державною адміністрацією, Бахчисарайське районне споживче товариство зареєстровано як юридична особа, про що зроблено запис за № 04055771Ю0010015, та є платником податків, зборів та обов'язкових платежів. Новопавлівський госпрозрахунковий відособлений підрозділ є підрозділом Бахчисарайського районного споживчого товариства та не є юридичною особою.

27.11.2006 року Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі проведено документальну перевірку своєчасності сплати Новопавлівським госпрозрахунковим відособленим підрозділом суми узгодженого податкового зобов'язання.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп.5.3.1 п.53 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасне перерахування до бюджету узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту відносно Новопавлівського госпрозрахункового відособленого підрозділу прийняті податкові повідомлення - рішення про визначення податкового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість в загальній сумі 1195,77грн.

Актом № 42 Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі, встановлений факт неможливості вручення зазначених податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вони розміщені на дошці оголошень, що і вважається датою вручення.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.10.2 ст.10 Закону України від 03.04.1997року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно ст.2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», однією із функцій органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Пунктом 11 ст.11 Закону України № 509-XII встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з Бахчисарайського районного споживчого товариства в особі Новопавлівського госпрозрахункового відособленого підрозділу заборгованості в сумі 1195,77 грн. є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2007 року по справі № 2-23/15317-2007-А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О. Суддя Г.К. Голубєва